Інвестиційна привабливість економіки. Київський вимір

Київська влада «вставляє палки в колеса» інвестиційних зусиль Уряду?

Загальновідомо, що Україна посідає останнє місце в Європі по рівню багатства населення, ставши європейським лідером бідності. Ключовим напрямком подолання бідності, є зростання інвестицій до різних сфер економіки.

Україна в 2018 році на 4 пункти піднялася у рейтингу Doing Business.

Залучення інвестицій через покращення інвестиційної привабливості української економіки – стало одним із головних завдань Уряду України. У рейтингу Doing Business 2018 року Україна піднялась на +4 пункти і посіла 76 позицію зі 190 країн світу. За підрахунками експертів Світового банку, один пункт у загальному рейтингу дає можливість додатково залучити близько 600 млн. дол. в економіку країни.

Найбільший прогрес Україна продемонструвала у таких складових рейтингу: +105 пунктів (з 140-го на 35-те місце) по компоненту «одержання дозволів на будівництво» — завдяки зменшенню пайової участі в Києві з 10 до 2% та зниженню вартості послуг з технагляду.

Чому київська влада пішла на зниження пайових внесків забудовників?

В Києві на сьогодні існують проблеми з нестачею нових шкіл, дитячих садочків, закладів охорони здоров’я. Саме на вирішення цих проблем спрямовувалися «пайові внески забудовників». В 2017 році в Києві відкрили три нові школи; а вже в 2018 році відкрили лише одну школу і три дитячих садки із запланованих трьох шкіл і восьми садків.

На фоні нестачі дитячих садочків та шкіл, міська влада, на чолі з В. Кличко (КМДА та Київська міська рада) приймають ряд рішень, які спрямовані на вилучення земельної ділянки під житловим масивом «Патріотика на озерах», що розпочав забудовуватися. Зупиняють забудову перспективного мікрорайону, яка здійснюється на кошти приватних інвесторів, за співпраці з Банком «Аркада». Під загрозою поставлено будівництво 43 багатоквартирних будинків соціального спрямування, з найнижчими цінами в Києві. За рахунок коштів інвесторів заплановано також будівництво шкіл та дитячих садочків, медичних закладів, необхідних для обслуговування майбутніх жителів мікрорайону.

Наскільки це рішення відповідає потребам громади Києва? Які мотиви дій київської міської влади? Чи не схоже на те, що київська влада своїми рішеннями просто сприяє наближеним до неї будівельним кампаніям? Чи не призведе це до монополізації ринку та зростанню вартості соціального житла в Києві? Хто має захищати приватних інвесторів, права яких порушує КМДА та міськрада.

Що перспективніше: захист внутрішніх чи іноземних інвестицій?

Для підвищення захисту іноземних інвестицій, органи державної влади здійснили ратифікацію Вашингтонська Конвенція 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами, то що буде робити державна влада для захисту національного інвестора, і в першу чергу для захисту інвестицій звичайних громадян.

Саме громадяни України мають всі перспективи стати ключовим інвестором в розвиток економіки країни. Вже зараз 7,8% всіх інвестицій в економіку країни – це інвестиції населення в будівництво житла. Щороку, громадяни які виїхали закордон на заробітки в 2018 році перерахували до України понад 12 млрд. дол. США, що співставно з усіма іноземними інвестиціями до української економіки за останні п’ять років, або ж складає третину всіх працюючих іноземних інвестицій в українській економіці.

Обсяг залучених з початку інвестування прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку України на початок 2018 року становив 39144,0 млн.дол. США*.

Хто захистить київських приватних інвесторів?

Перші 500 громадян-інвесторів «Патріотики на озерах», що інвестували свої кошти через Банк «Аркада», залишилися беззахисними перед рішеннями київської влади.

Чи зупинить Уряд «шаловливі руки» київської влади. Якщо Уряд хоче сприяти зростанню української економіки, то захист інвестицій громадян в українську економіку, є не менш значимим, чим захист іноземних інвестицій та інвесторів.