Знов перебудова

"Спроба вибратися-досягнути
нічого не дасть без твердого
визначення життєвої цілі"
Мері Реблінг.

Ви читали книжку Хоффмана "Олігархи"?
А даремно, в ній дуже чітко автор розказує про те, що відбувається із суспільством, яке довгий час було в рамках заборон і жорсткого контролю, про те, що відбувається, якщо довгий час штучним способом стримувати людські інстинкти, стримувати колосальну потребу людини розвиватись.

Ми, діти 90-х, фактично не бачили періоду перебудови своїми свідомими очима, ми тоді нічого не бачили, ми тільки пили молоко, придбане у кілометрових чергах, носили майки із зображенням героїв культового фільму "Титанік" і деякі з нас, ті, чиї батьки робили гроші на польських і словацьких базарах, спробували навіть кольорові круглі жуйки в довгих упаковках.

Ми вже не навчені боротися за виживання, бо серед нас немає жодного, хто б пережив голод, чи страх бути репресованим. Ми маємо в головах достатньо вільної свідомості щоб продовжити будувати те, що давно почали наші попередники.

Ми маємо велике благо жити в світі де все дозволено, де можна говорити, обговорювати і скаржитись, де можна без цензури писати статті, виступати на телебаченні.

Яка особливість цього періоду? Що ми можемо зробити зараз? Чого потребує він нас українське суспільство?

Президент Європарламенту Мартін Шульц розказав журналу Forbs, що нашою найбільшою проблемою є "правова ненадійність", а я б додала: повна відсутність у людей розуміння, що в них взагалі є права.

Тепер дійсно ми всі рівні в можливостях, але аж ніяк не рівні в здібностях.  Ми тепер в розпалі дії правила "переможе найкращий". В суспільстві проглядаються нові молоді лідери, нові організації, гарні ініціативи. Дуже багато людей старається зайняти важливу роль у побудові українського суспільства, кожен хоче бути важливим.

Основою існування суспільства, як і в інших розвинутих країнах, вже дуже скоро стане закон. Не такий закон, яким ми звикли його бачити: дірявий і гнилий. Ні, це буде закон природи: найвищою цінністю є людське життя, найвищою суспільною цінністю є розвиток його індивідів, прагнення жити комфортно і безпечно, бажання захистити і забезпечити свої дітей. Це природні потреби людини, які дуже легко ляжуть на папір Феміди, бо вони об'єктивно потребують захисту.

Як людина максимально наближена до закону і механізму його реалізації чітко бачу, що сьогодні ми маємо унікальну можливість вперше використовувати норми на власну користь. Сьогодні як ніколи виконавча влада і судова незалежні один від одного (вірите ви в це, чи ні), наступає повна децентралізація владних повноважень. Суди зацікавлені здебільшого в об'єктивних рішеннях, Європейський суд з прав людини виступає непоганим гарантом законності рішень. За умови досконалого опрацювання справи і об'єктивної правомірності вимог, кожен має можливість захистити себе. Доказом є недавнє рішення у справі бізнесу проти Львівської міської ради (справа Strikebikecoffe), або численні рішення проти податкової (наприклад недавнє півмільйонне ТОВ "Компанія "Каравелла" VS Франківська ДПІ). Ці рішення здебільшого прийняті молодими суддями, їхня проникливість і аналітичні здібності вражають, але найважливіше, що позаду залишилось "адміністративне управління" думкою суду.

Зараз саме час впровадити кардинально іншу концепцію, "американську", яка означає, що громадянин завжди правий, допоки чиновник не доведе протилежного, а не навпаки. Ця позиція дозволить значною мірою зекономити час та гроші успішних українців. Сьогодні ви робити те, що вважаєте за потрібне (в рамках розумного): починаєте бізнес, садите город, будуєте будинок і т. д., а завтра чиновник в суді пробує довести, чому те, що ви робите не законно. І повірте, при правильному підході навряд чи йому це вдасться.

Таким чином, перед державними органами постане проблема унікального використання громадянами прогалин в застояному законі на свою користь. Вони зрозуміють, що це наслідок їхньої ж бюрократизації і недолугих вимог написати для отримання одного документа сто п'ятдесят п'ять папірців, зробити геодезичну зйомку в масштабі 1:500, самостійно знайти земельну ділянку для безкоштовного її отримання у власність, не маючи жодних даних про вільні землі, заплатити ввізне мито виходячи з вартості придуманої митником, а не реальної, отримати дозвіл, який законом не передбачений і так далі.

Наступним етапом буде удосконалення і спрощення норм. Не слід чекати що це за нас зроблять люди з Грушевського. Це робота кожного з нас, це робота спеціалістів, які мають донести ідею "вседозволеності" і навчити українців результативно користуватися своїми правами.