Держава виходить з гри у справі валютних позичальників проти банків?
Держава анонсує відхід в сторону в конфлікті між банкам і валютними позичальниками, залишивши громадян віч-на-віч із проблемою катастрофічних масштабів. До слова, в той же час, безсоромно рефінансуючи з бюджету завідомо збиткові фінансові структури.
Нещодавно, 5 березня, масовими тиражами вийшли публікації статей про те, що Міжнародний валютний фонд фактично заборонив державним структурам втручатися у процес перемовин між банками і валютними позичальниками.
Хоча ще зовсім недавно Олександр Писарчук виголосив чудову, як тоді здавалося, позицію: «громадяни, які мають споживчі кредити в іноземній валюті, дійсно опинилися у скрутному становищі. Відповідальність за це частково лежить і на центральному банку, що вчасно не передбачив масштабів можливої проблеми та не заборонив кредитування в іноземній валюті, і на банківських установах, що проводили занадто агресивну кредитну політику, а також на позичальниках, що свого часу не оцінили валютні ризики. Зацікавленість усіх учасників процесу у вирішенні цього болючого питання є дуже високою, що підтверджується досягнутими домовленостями».
Вже більше як півроку активно діють громадські активісти, навіть створено всеукраїнську громадську організацію «Кредитний майдан» на чолі з Тетяною Руденко, яка активно відстоює позицію учасників організації, проводяться перемовини (зокрема з провладними структурами), відбуваються зустрічі, парламентські слухання, розмови, пишуться проекти меморандумів і багато іншого.
А тут така заява: МВФ зобов’язує державу вийти з переговорного процесу!
Виходить весь цей час нацбанк, імітуючи діалог, «дарував» жертвам валютних коливань надію і годував пустими обіцянками.
Ясно, що сьогодні громадяни все глибше поринають у вир власних проблем (а вони у кожної української сім ’ ї ширяться у геометричній прогресії), це безперечно пояснює чому багато з нас принишкли у пошуках ідей для елементарного виживання. Тим не менше, саме в критичних ситуаціях значно кориснішою стане абсолютна консолідація населення у боротьбі за загальнонаціональний інтерес (іншими словами за забезпечення кожному не просто належних умов для виживання, а високого рівня захисту фінансового стану кожного з нас).
Що ж насправді відбувається сьогодні із валютними позичальниками? Вони стали жертвою економічної ситуації в країні, оскільки навіть в найсміливіших «мріях» подумати не могли, що їх «ризики по валютному коливанню» помножаться на 5. Це така ж річ, як ніхто з нас ще рік тому не міг навіть припустити імовірність бойових дій на території України. Тому, перш ніж звинувачувати цих людей у недалекоглядності, пропоную замислитись як мінімум над власною фінансовою безпекою.
Ситуація, що склалась, повинна громаду штовхати виключно в напрямку однієї дії – об’єдання заради вирішення проблеми.
Отож, держава анонсує відхід в сторону в конфлікті між банками і валютними позичальниками, залишивши громадян віч-на-віч із проблемою катастрофічних масштабів. До слова, в той же час, безсоромно рефінансуючи з бюджету Дельта банк на суму 4 150 млн. грн.)
На жаль, валютні позичальники в основному фізичні особи, і оголосити себе неплатоспроможними, як деякі українські банки, не можуть.
Що ж робити цим людям? Чекати виселення? Боротися із корпоративними гігантами? Шукати альтернативних рішень?
Знаєте як казав прем’єр-міністр Греції? «Якщо ви винні банку 5000 фунтів – це ваша проблема, але якщо ви винні 500 000 фунтів – це проблема банку».
Тому висновок: якщо найближчим часом кожен із валютних позичальників припинить оплачувати щомісячні платежі по валютних кредитах, у банківській системі України наступить колапс. Це не вигідно жодній із сторін, тому базові умови для успішних перемовин однозначно є.
Ця стаття вступна до серії багатьох інших, які стосуватимуться правових порад валютним позичальникам у різних конкретних випадках.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 733
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 148
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 102
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 50
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 11993
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5295
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4896
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4808
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 4482