Дерев'яна тара: кроки для імпортера
Які необхідні кроки імпортера для дотримання вимог дерев'яного пакувального матеріалу?
Деревина є незамінною сировиною для виробництва всіх видів упаковки в промисловості по всьому світу. Водночас, дерев’яна тара залишається одним з основних факторів ризику поширення небезпечних шкідників.
Для недопущення розповсюдження небезпечних шкідників з дерев’яним пакувальним матеріалом запроваджений Міжнародний стандарт з фітосанітарних заходів № 15, який регулює питання дерев’яного пакувального матеріалу в міжнародній торгівлі.
Проте, не всі імпортери дотримуються норм маркування, знезараження та інспектування вантажів з деревини, що в свою чергу наражає країн-одержувачів занесенням не місцевих шкідливих організмів.
Тож, які необхідні кроки імпортера для дотримання вимог дерев'яного пакувального матеріалу?
1. Маркування
На дерев’яну тару у всіх країнах ЄС діють вимоги до маркування дерев’яного пакувального матеріалу, що ввозиться із вантажем із третіх країн. Відповідно до вимог матеріал завтовшки понад 6 мм має бути знезаражений або термічно оброблений та відповідно маркований.
Обов’язковим елементом перевезення багажу у дерев’яній тарі є наявність маркування:
Символ та скорочену назву Міжнародної конвенції про захист рослин (IPPC) зліва;
1) Код країни;
2) Код виробника або виробника обробки;
3) Код обробки з використанням відповідної абревіатури згідно з додатком 1 (НТ або МВ).
Поряд з маркуванням можуть бути нанесені логотип торговельної марки виробника, номер партії та дата проведення маркування.
Серед основних рекомендацій дотримання вимог є розмір маркування, що повинен бути достатньо помітним та розбірливим для інспекторів без застосування допоміжних візуальних засобів та нанесеним з обох боків зеленим або синім кольором. Ця позначка не повинна наноситися від руки. Виробникам варто уникати використання червоного та оранжевого кольорів, оскільки вони використовуються для маркування небезпечних вантажів.
Детальніше про маркування у попередній статті “Дерев’яна тара: кроки для виробника”.
2. Інспектування на митній території
Згідно Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України підлягають фітосанітарному контролю.
А дерев’яний пакувальний матеріал, що переміщується через карантинні зони, та вантажі з дерев’яною тарою, що ввозяться на митну територію України, підлягають інспектуванню державним фітосанітарним інспектором.
Під час інспектування матеріал підлягає візуальній перевірці на наявність шкідливих організмів, відповідність фітосанітарним заходам, перевірці документів та визначенню необхідності проведення інших фітосанітарних процедур.
Якщо фітосанітарний контроль пакувального матеріалу для цілей імпорту, не завершено, то переміщення товару вирішує інспектор. А саме щодо пропуску через митний кордон для проведення подальших фітосанітарних процедур. Інспектор вносить інформацію стосовно рішення до єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.
3. Знезараження
Імпортована дерев'яна тара, що не відповідає стандартним вимогам, підлягає утилізації. Зокрема рекомендуються спалювання, якщо це дозволено, глибоке поховання в місцях, затверджених відповідними органами ( глибина поховання повинна бути не менше 2 м), переробка ( дроблення слід використовувати тільки в поєднанні з подальшою обробкою в спосіб, затверджений НОКЗР країни-імпортера для знищення шкідників) та повернення до країни-експортера, якщо це необхідно.
Щоб звести до мінімуму ризик інтродукції або поширення шкідників, безпечні методи утилізації, де це необхідно, слід проводити з мінімальною затримкою.
4. Фітосанітарний сертифікат
Оскільки згідно вимог законодавства України дерев’яний пакувальний матеріал підлягає обробці або фумігації, то у разі його проведення фітосанітарний стан визначається державним інспектором з карантину рослин на підставі акта. Акт повинен бути складений особою, яка провела таку фумігацію та власником об’єкта.
Задля отримання відповідного сертифіката органу потрібно подати:
1) заяву, встановлену Мінагрополітики;
2) документ, що підтверджує внесення плати за видачу фітосанітарного сертифіката;
3) копію договору, відповідно до якого здійснюється вивезення з України об’єктів регулювання.
Детальніше про фітосанітарний сертифікат у попередній статті “Дерев’яна тара: кроки для виробника”.
В разі недотримання вимог під час ввезення пакувального матеріалу в Україну фітосанітарні сертифікати анулюються. На лицьовому боці таких сертифікатів інспектор ставить трикутну печатку червоного кольору із зазначенням “CERTIFICATE CANCELLED” з датою анулювання і підписом державного фітосанітарного інспектора та штампом червоного кольору, який засвідчує повернення вантажу.
Вантажі повертаються з анульованими фітосанітарними сертифікатами, а їх копії зберігаються відповідно до місця здійснення фітосанітарного контролю.
Отож, кожен імпортер повинен дотримуватись міжнародних стандартів щодо перевезення вантажів з дерев’яної тари, адже вимоги спрямовані насамперед на недопущення ввезення та розповсюдження карантинних організмів.
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник вчора о 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова вчора о 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков вчора о 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко 27.10.2025 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 27.10.2025 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак 27.10.2025 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький 27.10.2025 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський 27.10.2025 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний 27.10.2025 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар 27.10.2025 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко 27.10.2025 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець 27.10.2025 06:25
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова 25.10.2025 16:03
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 215
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 175
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту 135
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 135
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток 104
-
Російська ракета вщент знищила склад виробника соусів "Вогняр" – фото, відео
доповнено Бізнес 25877
-
Після санкцій Трампа російський сорт нафти ESPO став дешевшим, ніж Brent
Бізнес 5144
-
Найбільша текстильна компанія України розширила експортний ринок: додалася Румунія
Бізнес 4370
-
"Без води, цукру, консервантів". Родини ветеранів налагодили виробництво соків прямого віджиму
Бізнес 4244
-
Reuters: Найновіший китайський НПЗ подвоїв імпорт нафти з РФ після введення санкцій
Бізнес 3669
