Дерев'яна тара: кроки для імпортера
Які необхідні кроки імпортера для дотримання вимог дерев'яного пакувального матеріалу?
Деревина є незамінною сировиною для виробництва всіх видів упаковки в промисловості по всьому світу. Водночас, дерев’яна тара залишається одним з основних факторів ризику поширення небезпечних шкідників.
Для недопущення розповсюдження небезпечних шкідників з дерев’яним пакувальним матеріалом запроваджений Міжнародний стандарт з фітосанітарних заходів № 15, який регулює питання дерев’яного пакувального матеріалу в міжнародній торгівлі.
Проте, не всі імпортери дотримуються норм маркування, знезараження та інспектування вантажів з деревини, що в свою чергу наражає країн-одержувачів занесенням не місцевих шкідливих організмів.
Тож, які необхідні кроки імпортера для дотримання вимог дерев'яного пакувального матеріалу?
1. Маркування
На дерев’яну тару у всіх країнах ЄС діють вимоги до маркування дерев’яного пакувального матеріалу, що ввозиться із вантажем із третіх країн. Відповідно до вимог матеріал завтовшки понад 6 мм має бути знезаражений або термічно оброблений та відповідно маркований.
Обов’язковим елементом перевезення багажу у дерев’яній тарі є наявність маркування:
Символ та скорочену назву Міжнародної конвенції про захист рослин (IPPC) зліва;
1) Код країни;
2) Код виробника або виробника обробки;
3) Код обробки з використанням відповідної абревіатури згідно з додатком 1 (НТ або МВ).
Поряд з маркуванням можуть бути нанесені логотип торговельної марки виробника, номер партії та дата проведення маркування.
Серед основних рекомендацій дотримання вимог є розмір маркування, що повинен бути достатньо помітним та розбірливим для інспекторів без застосування допоміжних візуальних засобів та нанесеним з обох боків зеленим або синім кольором. Ця позначка не повинна наноситися від руки. Виробникам варто уникати використання червоного та оранжевого кольорів, оскільки вони використовуються для маркування небезпечних вантажів.
Детальніше про маркування у попередній статті “Дерев’яна тара: кроки для виробника”.
2. Інспектування на митній території
Згідно Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України підлягають фітосанітарному контролю.
А дерев’яний пакувальний матеріал, що переміщується через карантинні зони, та вантажі з дерев’яною тарою, що ввозяться на митну територію України, підлягають інспектуванню державним фітосанітарним інспектором.
Під час інспектування матеріал підлягає візуальній перевірці на наявність шкідливих організмів, відповідність фітосанітарним заходам, перевірці документів та визначенню необхідності проведення інших фітосанітарних процедур.
Якщо фітосанітарний контроль пакувального матеріалу для цілей імпорту, не завершено, то переміщення товару вирішує інспектор. А саме щодо пропуску через митний кордон для проведення подальших фітосанітарних процедур. Інспектор вносить інформацію стосовно рішення до єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.
3. Знезараження
Імпортована дерев'яна тара, що не відповідає стандартним вимогам, підлягає утилізації. Зокрема рекомендуються спалювання, якщо це дозволено, глибоке поховання в місцях, затверджених відповідними органами ( глибина поховання повинна бути не менше 2 м), переробка ( дроблення слід використовувати тільки в поєднанні з подальшою обробкою в спосіб, затверджений НОКЗР країни-імпортера для знищення шкідників) та повернення до країни-експортера, якщо це необхідно.
Щоб звести до мінімуму ризик інтродукції або поширення шкідників, безпечні методи утилізації, де це необхідно, слід проводити з мінімальною затримкою.
4. Фітосанітарний сертифікат
Оскільки згідно вимог законодавства України дерев’яний пакувальний матеріал підлягає обробці або фумігації, то у разі його проведення фітосанітарний стан визначається державним інспектором з карантину рослин на підставі акта. Акт повинен бути складений особою, яка провела таку фумігацію та власником об’єкта.
Задля отримання відповідного сертифіката органу потрібно подати:
1) заяву, встановлену Мінагрополітики;
2) документ, що підтверджує внесення плати за видачу фітосанітарного сертифіката;
3) копію договору, відповідно до якого здійснюється вивезення з України об’єктів регулювання.
Детальніше про фітосанітарний сертифікат у попередній статті “Дерев’яна тара: кроки для виробника”.
В разі недотримання вимог під час ввезення пакувального матеріалу в Україну фітосанітарні сертифікати анулюються. На лицьовому боці таких сертифікатів інспектор ставить трикутну печатку червоного кольору із зазначенням “CERTIFICATE CANCELLED” з датою анулювання і підписом державного фітосанітарного інспектора та штампом червоного кольору, який засвідчує повернення вантажу.
Вантажі повертаються з анульованими фітосанітарними сертифікатами, а їх копії зберігаються відповідно до місця здійснення фітосанітарного контролю.
Отож, кожен імпортер повинен дотримуватись міжнародних стандартів щодо перевезення вантажів з дерев’яної тари, адже вимоги спрямовані насамперед на недопущення ввезення та розповсюдження карантинних організмів.
- Пластична операція без сюрпризів: що зробити заздалегідь Дмитро Березовський 09:08
- Вигорання керівників: чому талановиті менеджери зникають з бізнесу Марина Кравченко вчора о 14:30
- Енергетичний суверенітет для промисловості Ростислав Никітенко вчора о 10:21
- Медіація в бізнесі: як перетворити конфлікт на можливість для зростання Олександр Скнар вчора о 09:04
- Когда начнётся следующий Модерн? Володимир Стус вчора о 01:11
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак 19.09.2025 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков 19.09.2025 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов 19.09.2025 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 224
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 181
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 135
- Вигорання керівників: чому талановиті менеджери зникають з бізнесу 134
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer 54
-
Чотириденний робочий тиждень – чи готова до цього Україна і що каже світовий досвід
Життя 16122
-
Від Арно до Маска – що роблять діти найбагатших людей світу
Життя 11371
-
Інвестиційна компанія Баффета продала усі акції в китайській BYD
Фінанси 9882
-
Bloomberg: наступ на Газу обійдеться Ізраїлю в $7,5 мільярда – понад 1% ВВП країни
Фінанси 4466
-
"Аналоговнет". П’ять російських miltech-розробок, що не справдили сподівань Кремля
Технології 3505