Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
28.08.2022 10:26

Дерев'яна тара: кроки для імпортера

Аналітик Офісу простих рішень та результатів

Які необхідні кроки імпортера для дотримання вимог дерев'яного пакувального матеріалу?

Деревина є незамінною сировиною для виробництва всіх видів упаковки в промисловості по всьому світу. Водночас, дерев’яна тара залишається одним з основних факторів ризику поширення небезпечних шкідників. 

Для недопущення розповсюдження небезпечних шкідників з дерев’яним пакувальним матеріалом запроваджений Міжнародний стандарт з фітосанітарних заходів № 15, який регулює питання дерев’яного пакувального матеріалу в міжнародній торгівлі.

Проте, не всі імпортери дотримуються норм маркування, знезараження та інспектування вантажів з деревини, що в свою чергу наражає країн-одержувачів занесенням не місцевих шкідливих організмів.

Тож, які необхідні кроки імпортера для дотримання вимог дерев'яного пакувального матеріалу? 

1.  Маркування

На де­рев’яну та­ру у всіх країнах ЄС діють ви­мо­ги до мар­ку­ван­ня де­рев’яно­го па­ку­валь­но­го ма­теріалу, що вво­зить­ся із ван­та­жем із третіх країн. Відповідно до ви­мог ма­теріал зав­тов­шки по­над 6 мм має бу­ти зне­за­ра­же­ний або термічно об­роб­ле­ний та відповідно маркований.

Обов’язковим елементом перевезення багажу у дерев’яній тарі є наявність маркування:

Символ та скорочену назву Міжнародної конвенції про захист рослин (IPPC) зліва;

1) Код країни;

2) Код виробника або виробника обробки;

3) Код обробки з використанням відповідної абревіатури згідно з додатком 1 (НТ або МВ).

Поряд з маркуванням можуть бути нанесені логотип торговельної марки виробника, номер партії та дата проведення маркування.

Серед основних рекомендацій дотримання вимог є розмір маркування, що повинен бути достатньо помітним та розбірливим для інспекторів без застосування допоміжних візуальних засобів  та нанесеним з обох боків зеленим або синім кольором. Ця позначка не повинна наноситися від руки. Виробникам варто уникати використання червоного та оранжевого кольорів, оскільки вони використовуються для маркування небезпечних вантажів.

Детальніше про маркування у попередній статті “Дерев’яна тара: кроки для виробника”

2. Інспектування на митній території

Згідно Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України підлягають фітосанітарному контролю.

А дерев’яний пакувальний матеріал, що переміщується через карантинні зони, та  вантажі з дерев’яною тарою, що ввозяться на митну територію України, підлягають інспектуванню державним фітосанітарним інспектором.

Під час інспектування матеріал підлягає візуальній перевірці на наявність шкідливих організмів, відповідність фітосанітарним заходам, перевірці  документів та визначенню необхідності проведення інших фітосанітарних процедур.

Якщо фітосанітарний контроль пакувального матеріалу для цілей імпорту, не завершено, то переміщення товару вирішує інспектор. А саме щодо пропуску через митний кордон для проведення подальших фітосанітарних процедур. Інспектор вносить інформацію стосовно рішення до єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

3. Знезараження

Імпортована дерев'яна тара, що не відповідає стандартним вимогам, підлягає утилізації. Зокрема рекомендуються спалювання, якщо це дозволено, глибоке поховання в місцях, затверджених відповідними органами ( глибина поховання повинна бути не менше 2 м), переробка ( дроблення слід використовувати тільки в поєднанні з подальшою обробкою в спосіб, затверджений НОКЗР країни-імпортера для знищення шкідників) та повернення до країни-експортера, якщо це необхідно.

Щоб звести до мінімуму ризик інтродукції або поширення шкідників, безпечні методи утилізації, де це необхідно, слід проводити з мінімальною затримкою.

4. Фітосанітарний сертифікат

Оскільки згідно вимог законодавства України дерев’яний пакувальний матеріал підлягає обробці або фумігації, то у разі його проведення фітосанітарний стан визначається державним інспектором з карантину рослин на підставі акта. Акт повинен бути складений особою, яка провела таку фумігацію та власником об’єкта.

Задля отримання відповідного сертифіката органу потрібно подати:

1) заяву, встановлену Мінагрополітики;

2) документ, що підтверджує внесення плати за видачу фітосанітарного сертифіката;

3) копію договору, відповідно до якого здійснюється вивезення з України об’єктів регулювання.

Детальніше про фітосанітарний сертифікат у попередній статті “Дерев’яна тара: кроки для виробника”

В разі недотримання вимог під час ввезення пакувального матеріалу в Україну фітосанітарні сертифікати анулюються. На лицьовому боці таких сертифікатів інспектор ставить трикутну печатку червоного кольору із зазначенням “CERTIFICATE CANCELLED” з датою анулювання і підписом державного фітосанітарного інспектора та штампом червоного кольору, який засвідчує повернення вантажу.

Вантажі повертаються з анульованими фітосанітарними сертифікатами, а їх копії зберігаються відповідно до  місця здійснення фітосанітарного контролю.

Отож, кожен імпортер повинен дотримуватись міжнародних стандартів щодо перевезення вантажів з дерев’яної тари, адже вимоги спрямовані насамперед на недопущення ввезення та розповсюдження карантинних організмів.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи