Реформа дозвільної системи та зміни для цементної промисловості

Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами передбачено кілька важливих кроків по реформуванню українського еко-законодавства. В осерді змін – впровадження Директиви 2010/75/ЄС про промислове забруднення. Вона спрямована на реформування дозвільної системи в сфері охорони довкілля і обов'язкове впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) промисловими підприємствами. Спробували розібратися у тому, який вплив впровадження Директиви матиме на підприємства цементної галузі. 

Директива 2010/75/ЄС: напрямки реформування і значення 

Прийнята в листопаді 2010 року Директива 2010/75/ЄС про промислове забруднення (інтегроване запобігання та контроль забруднення. Переглянута) визначає кілька ключових вимог функціонування ефективної дозвільної системи, що передбачає для України  реформування шляхом: 

- створення правової основи - прийняття законодавства щодо запобігання, зменшення, і контролю промислового забруднення; 

- впровадження нових принципів і настанов ефективної еко-політики на підприємстві: принцип “забруднювач платить” (витрати за відшкодування збитків від промислового забруднення несе забруднювач), обов’язок застосування НДТМ (найбільш ефективні технології і методи управління з урахуванням особливостей промислових секторів економіки та доцільності їх впровадження); 

- поступова діджиталізація і спрощення сфери взаємодії між промисловими підприємствами й дозвільними органами, що зменшить адміністративне і регуляторне навантаження, забезпечить прозорий простір підзвітності і створить ефективну сучасну платформу для збору й обробки даних у сфері охорони довкілля. 

Окрім спрощення дозвільної системи і запровадження дієвих механізмів інтегрованого запобігання та контролю промислового забруднення, реформа у сфері промислового забруднення здійснює позитивний вплив на процеси дерегуляції, антикорупційну реформу й інвестиційний клімат для ведення бізнесу. Бачення реформи цієї галузі викладено у Концепції державної політики у сфері промислового забруднення, яка була схвалена Кабміном в травні 2019 року. 

Цементна промисловість в Україні: розвиток та/чи охорона довкілля 

За оцінками експертів, сировини, яка йде на виготовлення цементу, в Україні вистачить ще близько на 300 років. За умов, коли з кожним роком індекс будівельної продукції зростає (у січні 2019 він становив +6,2%, у порівнянні з 2018 роком), а експорт українського цементу постійно збільшується (експорт за 2018 рік зріс на 78,9%), можна говорити про стійкий розвиток цементної промисловості в цілому. Це позитивно відображається на інвестиційному кліматі галузі і, водночас, змушує звертати увагу на промислове забруднення, яке спричиняють цементні підприємства.           

Саме тому, в рамках науково-практичного семінару щодо системи моніторингу, звітності й верифікації викидів парникових газів (МЗВ),що відбувся у квітні 2019 року, Команда підтримки реформ при Мінприроди розповіла про стан реформи дозвільної системи у сфері довкілля і, а також про основні нововведення для підприємств цементної галузі у відповідності до Директиви 2010/75/ЄС. Подібна комунікація важлива для розуміння конститутивного характеру нових реформ і усвідомлення світового тренду на зростання ролі екологічних факторів в економічних і політичних процесах. 

Регулятивні документи й нормативи викидів 

Наразі існує три документи, які, в тій чи іншій мірі, регулюють діяльність цементних підприємств у питанні промислового забруднення: 

- Технологічні нормативи що діють в Україні (Наказ Мінприроди №23 від 20.01.2009);

- Директива 2010/75/ЄС (Розділ 2 «Загальні положення», Розділ 4 «Спеціальні положення для установок зі спалювання відходів та установок зі сумісного спалювання відходів», Додаток VI «Технічні положення, що стосуються установок зі спалювання відходів та установок зі сумісного спалювання відходів»);

- Висновки НДТМ (Рішення Європейської Комісії від 26 березня 2013 року, що встановлює НДТМ для виробництва цементу, вапняку, оксиду магнію). 

Якщо розглядати нормативи викидів забруднюючих речовин, у відповідності до кожного з документів, то варто звернути увагу на розбіжності між граничними показниками у Технологічних нормативах і Висновках НДТМ. Як бачимо у таблиці нижче, гранично допустимі показники викидів оксиду сірки і оксиду азоту, з огляду на Висновки НДТМ, будуть поступово зменшуватись. Фактично, Технологічні нормативи з часом буде відформатовано до вимог, які діють наразі в ЄС.

В аспекті моніторингу викидів забруднюючих речовин для цементних підприємств Директивою 2010/75/ЄС передбачено кілька важливих основоположних аспектів. В статті 48 Директиви вказані загальні вимоги до забору проб, технічних характеристик обладнання, а також перспективи застосування автоматизованих систем вимірювання (АСВ) для діоксинів та фуранів. Водночас, в Частині 4 Додатку VI визначено “особливі умови” для цементної галузі - там містяться спеціальні положення для печей з випалу клінкеру, що побічно спалюють відходи (це стосується сумарного пилу, HCl, HF, NOx, SO2 та СОВ). Але зверніть увагу на те, що в Частині 6 Додатку VI передбачається також відступ для застосування АСВ при моніторингу викидів NOx, SO2, HCl, HF за умови відповідного рішення компетеного органу влади. 

Кроки реформи і майбутні зміни: 2019 - 2030 рр 

На даний момент, серед чинного українського законодавства у сфері сумісного спалювання ми можемо віднести лише Національну стратегію і Національний план управління відходами в Україні до 2030 року. На часі - це прийняття рамкового закону «Про управління відходами», закону про спалювання відходів, закону про муніципальні відходи,  впровадження технічного регламенту (правил експлуатації та технологічних нормативів). Також важливу роль у процесі реформування відіграють регіональні плани управління відходами. 

Якщо ж говорити про фундаментальні зміни в підході до комплексного запобігання й контролю забруднення підприємствами цементної промисловості, то тут можемо виділити кілька  етапів: 

- Перший етап (2019-2021 рр) - це прийняття законопроекту “Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення”, розробка Висновків НДТМ для виробництва цементу, створення реєстру установок та графік переходу підприємств галузі  на інтегровані дозволи;

- Другий етап (2022-2024 рр) - запуск пілотних проектів переходу на інтегровані дозволи;

- Третій етап (2024-2028 рр) - видача інтегрованих дозволів. 

Таким чином, цементна промисловість матиме достатньо часу для переходу на нову дозвільну систему у сфері охорони природнього навколишнього середовища, а індивідуальний підхід та європейські інструменти регулювання промислового забруднення сприятимуть сталому розвитку галузі.