UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
18.05.2021 16:17

Шляхи мінімізації ризиків тиску на бізнес через використання правоохоронних повноважень

Перший заступник Голови Державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук

28 січня 2021 року Верховна Рада прийняла ЗУ «Про Бюро економічної безпеки України». 12 травня, Кабмін прийняв Постанову про створення Бюро економічної безпеки.

Наступний крок – це формування конкурсної комісії, призначення директора та затвердження Положення про БЕБ. І вже після цього прийняття нормативно-правових актів для забезпечення його діяльності.

З огляду на це, настав час зрозуміти, що ж саме буде закладено в Положення про БЕБ і які норми знайдуть своє відображення в підзаконних та відомчих актах.

Головна мета прийнятого Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» – створити єдиний правоохоронний орган з протидії економічним злочинам, який:

• покликаний позбутись поняття «тиск на бізнес»;

• стане прикладом дотримання правоохоронної культури;

• здатний працювати в рамках законодавчого поля, не виходячи при цьому за межі службової етики.

Щоб досягти цього недостатньо просто прийняти закон, необхідно підсилити його нормативно-правовими актами.

Я зосереджусь на кількох напрямах, які поступово запроваджувались мною в роботі податкової міліції, починаючи ще з 2017 року. Хочу підкреслити, що, як серед представників бізнесу, так і адвокатського середовища, ці напрацювання мали підтримку та позитивний відгук. Адже вони стримували особовий склад податкової міліції від втручання та зовнішнього впливу на діяльність бізнесу. Переконаний, що ці напрацювання мають перейти до БЕБ та стати основою його практичної діяльності.

Отже, по що йде мова?

Проблема існування тиску на бізнес існує не лише через недосконалу правоохоронну культуру та корупцію.

Головною причиною є недосконалість законодавства, прогалини якого дають можливість правоохоронним органам створювати перешкоди та втручатись в діяльність суб’єктів господарювання.

Вирішити цю проблему можливо за рахунок розробки нових та вдосконалення існуючих правових норм.

Прийнятий Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» є першим єдиним нормативним документом, який чітко регулює діяльність правоохоронного органу, завданнями якого є протидія порушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Такі зміни на законодавчому рівні – перший крок до поліпшення відносин між правоохоронними органами та бізнесом.

Але цього не достатньо. Не можливо все зазначити у законі. Практика доводить, що будь-який закон необхідно доповнювати підзаконними нормативними актами.

Я виокремив два напрями. Їх реалізація дозволить мінімізувати тиск на бізнес через використання правоохоронних повноважень.

Перший – це внесення змін у процес реєстрації та досудового розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки.

Другий – введення обмежень стосовно повноважень працівників Бюро економічної безпеки.

Реєстрація та досудове розслідування кримінальних проваджень в сфері економіки

Злочини, які стосуються економічних правопорушень, повинні мати чіткий врегульований алгоритм дій, який дозволятиме починати досудове розслідування.

Законодавцем мають бути більш ґрунтовно розписані достатні підстави для реєстрації кримінального провадження з економічним складом. Тут не можна використовувати заяви громадян, оперативну інформацію та інше. Адже такий підхід, з одного боку, перетворює правоохоронні органи на інструмент конкурентної боротьби суб’єктів господарювання, а з іншого – створює умови необґрунтованого тиску на бізнес.

Аналітична довідка, підготовлена оперативними співробітниками, має бути однією з підстав для проведення податкової перевірки.

В подальшому, на підставі податкового повідомлення-рішення, направленого суб’єкту господарювання, та після проходження процедури оскарження, за умови, що сума заподіяної шкоди є достатньою для притягнення до кримінальної відповідальності, матеріали повинні бути направлені до слідчих підрозділів. Тільки після цього приймається рішення про початок досудового розслідування.

Однією з правових норм, реалізація якої дозволить уникнути тиску на суб’єктів господарювання з боку правоохоронних органів, є «податкове примирення» (якщо особа, яка ухилялась від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) добровільно їх сплатила).

На сьогодні, в процесі адміністративного судочинства провадиться така процедура, як примирення між суб’єктами господарювання та податковими органами стосовно оскарження податкового повідомлення-рішення. При цьому, до тексту угоди про примирення намагаються включити заборону на кримінальне переслідування службових осіб суб’єктів господарювання. Хоча, на практиці, податкове примирення відбувається вже після початку досудового розслідування. Що створює додаткові умови для тиску на бізнес. Цього не повинно бути. Врегулювати таку законодавчу невизначеність можливо змінами до статті 212 Кримінального кодексу України та Податкового кодексу України. 

Задля зменшення точок дотику системи правоохоронних органів із бізнесом та навантаження на слідчі підрозділи, доцільним є законодавче визначення умов, за яких повна сплата податкового боргу унеможливить передачу матеріалів податкових перевірок до правоохоронних органів. Це, в свою чергу, унеможливить проведення кримінально-процесуальних процедур щодо платника, який добровільно сплатив належні суми податків разом зі штрафними санкціями.

Введення обмежень стосовно повноважень працівників БЕБ

Вважаю за доцільним внести в Положення про Бюро економічної безпеки України норми стосовно обмежень детективів Бюро.

А саме:

- Обмеження на арешт грошових коштів на банківських рахунках та вилучення у підприємств товарно-матеріальних цінностей (наприклад, жорстких дисків, серверів, продукції, техніки, оборотних засобів, первинної документації тощо).

Тобто, необхідно виключити із існуючої практики арештовувати грошові кошти на банківських рахунках та вилучати товарно-матеріальні цінності у підприємств, які не мають податкового боргу, що підтверджено податковими повідомленнями-рішеннями або висновками експертиз.

- Обмеження на формулювання в так званих «листах щастя».

Тобто, при складанні та спрямуванні на адресу органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб запитів, листів, чи інших документів, уникати необґрунтованих висловів про протиправність діяльності платників податків та їх контрагентів, як установлений і доведений факт. Уникати формулювань, що можуть містити неточні або неповні дані, пов’язані з діяльністю суб’єкта господарювання та можуть завдати шкоди діловій репутації такого суб’єкта.

- Обмеження на зміну фабул кримінальних проваджень в процесі їх розслідування тощо.

Крім того, в Положенні про Бюро економічної безпеки України, необхідно врахувати норми, стосовно проведення слідчих дій виключно в рамках Кримінального процесуального кодексу.

А саме:

Кримінальний процесуальний кодекс чітко визначає коло осіб, які мають право бути присутніми під час проведення відповідних слідчих дій, а також однозначно вказує на те, що, як обшук, так і огляд, у кримінальному провадженні, уповноважені проводити виключно слідчий або прокурор, яким таке право надано ухвалою суду.

Нехтування особливим порядком застосування вказаних та інших норм КПК, може призвести до негативних наслідків у вигляді наявної судової практики щодо визнання доказів недопустимими. Приймаючи відповідні рішення, суд керується тим, що проведення обшуку (огляду) іншими особами, окрім слідчого чи прокурора, вважається суттєвим порушенням умов обшуку (огляду), у зв’язку із чим результати такого обшуку (огляду) не можуть бути використані при прийнятті відповідних процесуальних рішень.

Підсумовуючи, зазначу, що прийнятий Закон України «Про Бюро Економічної безпеки України» повинен мінімізувати втручання правоохоронних органів в законну діяльність бізнесу, створивши орган, який сприятиме розвитку вітчизняного бізнесу та формуванню інвестиційної привабливості для сталого зростання економіки держави.

Але, це перший крок. Далі – нормативно-правовими актами необхідно врахувати й інші питання. Внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, які спрямовані на унеможливлення тиску на суб’єктів господарювання під час досудового розслідування кримінальних проваджень з економічним складом злочину. Крім того, при розробці Положення про Бюро економічної безпеки України потрібно внести норми, які будуть обмежувати некоректну поведінку детективів стосовно суб’єктів господарювання.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]