Контроль у будівництві буде здійснюватись в інтересах забудовників

На сайті Мінрегіону для громадського обговорення з’явився проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурного-будівельного контролю».

Як зазначено, метою прийняття проєкту постанови є удосконалення діяльності органів держархбудконтролю та нагляду, коригування розпочатої Урядом у березні 2020 року реформи у сфері містобудівної діяльності, приведення нормативно-правових актів КМУ у відповідність до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Однак чи дійсно це так і до чого насправді призведуть запропоновані зміни.

1. Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою КМУ від 23 травня 2011 р. № 553.

Пропонується прописати у Порядку, що посадові особи органу держархбудконтролю проводять планові та позапланові перевірки за чек-листом здійснення перевірки суб’єкта містобудування.

У Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до вимог якого і приводиться постанова, відсутня норма щодо чек-листів, але це не найбільша біда.

Відомості та дані, які пропонується перевіряти згідно з чек-листом, не охоплюють всі питання, які підлягають перевірці, а це дозволить не помітити, а точніше, закрити очі на 90% правопорушень. А що таке «документальна перевірка» і як вона здійснюватиметься, залишається лише здогадуватись.

Слід зазначити, що наказом Мінрегіону від 15.05.2012 № 240 затверджено уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт, який МІСТИТЬ перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю).

Пропонується затвердити Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування.

Передбачається, що планова перевірка здійснюється на підставі застосування підсистеми управління ризиками, яка функціонує у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

За результатами застосування підсистеми управління ризиками у кожному конкретному випадку визначаються рівень ризику, а також відповідні йому типи процедур здійснення перевірки, а саме:

1) низький рівень, за якого встановлюється необхідність перевірки об’єкта на відповідність будівельним нормам з пожежної безпеки та доступності для маломобільних груп населення;

2) середній рівень, за якого встановлюється необхідність перевірки об’єкта на відповідність будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта, внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання;

3) високий рівень, за якого встановлюється необхідність перевірки об’єкта на відповідність будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта, внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання, якості та сертифікації будівельних матеріалів.

Де це є в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» чи в інших Законах?

Звертаю увагу, що постановою КМУ від 31 жовтня 2018 р. № 899 вже затверджено Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудівної діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на об’єкті будівництва органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Чому не передбачити взаємодію Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва?

Навіщо «видумувати велосипед», прописувати нові критерії, які не узгоджуються із вже існуючими, не відповідають Методиці розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та до яких наслідків це призведе?

Наприклад, будується багатоквартирний будинок, об’єкт класу СС1, в якому будуть проживати 20 осіб.

Система визначає такий об’єкт, як об’єкт з низьким рівнем, і перевіряються лише вимоги щодо пожежної безпеки?

Якщо відхилення від проекту: збільшення поверховості, будівництво за межами земельної ділянки, всупереч містобудівній документації тощо, ці порушення не помічаємо?

Запропоновані підстави для проведення позапланової перевірки не відповідають ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Що цікаво, рішення про проведення позапланової перевірки приймає Комісія з питань перевірок, яка функціонує у складі Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ), за результатами аналізу підсистемою управління ризиками наведених фактів порушення (!).

Ця комісія приймає рішення тільки для ДІАМ, чи, може, для всіх органів держархбудконтролю?

Чому б і ні, це ж колективна безвідповідальність, тепер за ($) Комісія буде відписуватись, що не вбачає підстав для перевірок або ще краще – скаже, що «штучний інтелект» підсистеми управління ризиками відмовив у перевірці, геніально!

2. Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. № 466.

Вилучається абзац, згідно якого, зокрема, повноваження Держсервісбуду здійснюються його апаратом.

Чому в такому випадку не повертається Держархбудінспекція, адже вона здійснює і буде здійснювати повноваження з видачі документів дозвільного характеру до законодавчих змін.

Чи зможе з такими змінами центральний апарат Держархбудінспекції видавати дозволи і сертифікати?

Де зміни щодо приведення норм Порядку в частині документів, що подаються для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, та щодо підстав для відмови у видачі дозволу у відповідність до ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»?

3. Перелік видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію, затверджений постановою КМУ від 23 травня 2011 р. № 554.

Вилучається пункт 6. Будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками та пункт 7. Здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду.

Однак у Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, залишаються норми щодо атестації головного державного інспектора, головного інспектора будівельного нагляду та інших посадових осіб, які виконують функції із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Що там з відновленням контролю без атестації? Адже на сьогодні жодна посадова особа не має відповідного сертифікату, а сам процес початку атестації нового напрямку досить тривалий.

4. Перелік органів ліцензування, затверджений постановою КМУ від 5 серпня 2015 р. № 609.

Доповнюється Державною інспекцією архітектури та містобудування, що буде здійснювати ліцензування в будівництві.

5. Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою КМУ від 19 серпня 2015 р. № 698.

Пропонується визначити, що саме повинно містити подання про звільнення посадової особи, подання про позбавлення посадової особи об’єкта нагляду права виконувати певні види робіт.

6. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженому постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. № 461.

Технічні зміни з метою запровадження функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Чому не скасовано незаконний чек-лист за результатами виїзного огляду об’єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, який обмежує огляд об’єкта лише перевіркою наявності виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації?

Адже на об’єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання.

7. Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою КМУ від 6 квітня 1995 р. № 244.

Технічні зміни, однак не всі.

Наприклад, у тексті залишають Держархбудінспекцію. Напевно, про всяк випадок, раптом ДІАМ не запрацює.

8. Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затверджене постановою КМУ від 30 квітня 2014 р. № 197.

Виключаються положення щодо прийняття рішення про зупинення, відновлення дії та анулювання ліцензій, а також щодо Експертно-апеляційної ради.

9. Затверджуються Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками.

Судячи з усього, текст ще «сирий» та доопрацьовується, але суть зводиться до дублювання раніше скасованих Ліцензійних умов.

Отже, запропоновані вибіркові зміни не лише не приводять всі підзаконні нормативно-правові акти у сфері містобудування у відповідність до Закону, але й створюють нові неузгодженості та суперечності, що спричинять подальший корупційний хаос.