Чи будуть реальні результати роботи ТСК щодо діяльності Держархбудінспекції?
Відбулось чергове засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду
Чим далі, тим цікавіше спостерігати за засіданнями Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Іноді важко зрозуміти логіку засідань та пріоритетність вирішення наявних проблем.
За результатами чергового засідання 03 грудня 2020 року можна зробити невтішні висновки.
1. Про заслуховування ТОВ «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» щодо умов роботи будівельної галузі та взаємодії з ДАБІ України при отриманні дозвільних документів.
На прикладі ЖК "Академ-Квартал" можна побачити некомпетентність окремих учасників засідання. Ніщо не забороняє видати дозвіл на будівництво під практично збудований об’єкт.
А от ніяких конкретних питань, як то порушення цільового призначення земельної ділянки, Генплану м. Києва, містобудівних умов та обмежень, фактичне проектування та будівництво 24-поверхового 575-квартирного житлового будинку в санітарно-захисній зоні промислових підприємств, куди дивилась експертна організація тощо я не почув, як і відповідей на них, а список порушень під час видачі Держархбудінспекцією 20.11.2020 дозволу на будівництво у провулку Приладному, 10 досить великий.
2. Про виявлені порушення посадових осіб ДАБІ України та направлення звернень до правоохоронних органів щодо притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Із пустого в порожнє.
3. Про стан захисту державних інтересів Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у судових провадженнях, а також пов’язані з цим зловживання та неналежне виконання обов’язків.
Заслухали звільненого юриста з Департаменту Держархбудінспекції у місті Києві.
Давно наголошував, що куратори Держархбудінспекції руками керівників-аватарів вибірково, передчасно та незаконно звільнили всіх фахівців у рамках ліквідації.
Яким чином двом особам, замість десяти, забезпечити представництво у 1000 судових справах?
Наслідки очевидні – неминучий злив інтересів держави в судах.
Як кажуть, у кожної помилки є прізвище та ім’я, тому потрібно подивитись, хто підписував відповідні накази на звільнення, і саме цю особу запросити для надання пояснень, а не допитувати звичайного юриста.
4. Про стан та хід кримінальних проваджень, пов’язаних зі зловживаннями у сфері архбудконтролю, посадових, службових осіб органів виконавчої влади та інших осіб, що фігурують у цих кримінальних провадженнях.
Чи не єдине правильне питання на цьому засіданні: які результати понад 50 проведених у жовтні СБУ обшуків за адресами адміністративних приміщень державних установ, в офісах підконтрольних комерційних структур, місцях проживання фігурантів і в транспортних засобах?
Здивувало, що на запитання одного з членів ТСК про сьогоднішню діяльність бек-офісів Держархбудінспекції представники правоохоронних органів відповіли, що не володіють інформацією. Як це можливо?
Практика показує, чим довше це питання буде затягуватись, тим менша ймовірність притягнення фігурантів до відповідальності.
Так, може, увагу ТСК краще зосередити у цьому напрямку, адже це реальний шанс навести хоч якийсь порядок.
5. Про організацію роботи ДАБІ України в грудні 2020 року та здійснення архітектурно-будівельного контролю та нагляду з січня 2021 року.
Грошей немає, але ви тримайтеся…!
Проєктом Закону про Державний бюджет України на 2021 рік не передбачено фінансування Держархбудінспекції, а на Державну інспекцію містобудування виділено 135,5 млн. грн., на Держсервісбуд – 73 млн. грн.
Жодних правок до другого читання надано не було.
При цьому пропонується відновити держархбудконтроль та здійснювати перевірки наявними силами Держархбудінспекції із заробітною платою інспекторів у 5-6 тис. грн.
Це в той час, коли нероби з Державної інспекції містобудування отримують десятки тисяч і ні за що не відповідають, а Голова цього органу судиться через заробітну плату.
Наголошую, здійснювати перевірки в Держархбудінспекції немає кому.
6. Про застосування приводу до звільнених інспекторів ДАБІ України.
Без коментарів.
Очевидно, що навіть на сьогодні немає єдиного законодавчого бачення реформування системи.
Корупційні законопроєкти від 16.07.2020 № 3875 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування» та № 3876 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування» авторства скандально відомого Олександра Сергієнка і КО навряд чи проголосують.
Впровадження інституту приватного контролю призведе до ще більшого хаосу, і поки що на «бумазі» відповідний законопроєкт не оприлюднено.
Інші законодавчі ініціативи на розгляд громадськості не представлені.
Тому важко не погодитись з озвученою думкою, що Держархбудінспекція буде працювати протягом січня-лютого 2021 року, а то й до березня, якщо не довше.
Тому питання зупинення ліквідації Держархбудінспекції або скасування незаконних постанов від 13 березня 2020 р. № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів» та 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» до прийняття законодавчих змін та набір кадрів для забезпечення виконання державних функцій стає все більш актуальним.
Вважаю, що ТСК слід зосередитись на більш глобальних питаннях та керівних кадрах Держархбудінспекції, ретельно опрацьовувати конкретні проблемні об’єкти, тримати на контролі результати кримінальних проваджень за результатами обшуків СБУ, а не допитувати юристів та слухати формальні виступи представників окремих забудовників.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 352
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 280
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 190
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 146
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 55512
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 48649
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
15436
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10446
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
9442