Як нам здешевити ліки для українців?
Кожну десяту гривню українці витрачають на ліки. Проте кожен четвертий не може собі дозволити необхідного лікування через занадто високі ціни на фармпрепарати.
Група народних депутатів із різних фракцій об’єдналась, аби зробити ліки для українців доступнішими. Пакет законопроектів «Зробимо ліки дешевшими!» дасть змогу не лише розширити державні програми із відшкодування вартості життєво важливих препаратів, а й мінімізує ризики монополізації ринку.
Українці щороку витрачають на ліки десятки мільярдів гривень. За підсумками 2017 року, за даними профільного сайту apteka.ua, на фармринку України було продано ліків на 61 млрд. грн. При цьому, якщо у розвинутих країнах зі своєї кишені громадяни оплачують лише близько 40% всіх лікарських засобів, то в Україні ця цифра становить майже 100%. В середньому на місяць родина витрачає на ліки близько 500-600 грн.
За інформацією Держстату, на ліки наші співгромадяни витрачають кожну десяту гривню своїх доходів – 9,4% вартості всіх проданих в роздрібній торгівлі товарів прийшлось на фармсектор. До того ж, за різними даними, від 5 до 20% ринку – це фальсифікат та ліки із недоведеною ефективністю.
Утім з року в рік зростає кількість людей, які не можуть собі дозволити придбання необхідних, проте дорогих ліків. Якщо в 2016 році про це повідомляли всього 18% опитаних, то в 2017 році – це кожен четвертий. Згідно ж із дослідженням фонду «Пацієнти України», ця цифра ще більш вражаюча: кожен другий пацієнт, якому необхідне дороге лікування, відмовляється від нього через занадто високу ціну.
Депутати з різних фракцій об’єдналися, аби змінити цю ситуацію, і внесли до парламенту пакет із трьох законопроектів – за №№ 9372, 9373, 9374. Ці документи передбачають низку нових заходів, які дозволять громадянам витрачати менше на ліки як за рахунок безпосереднього зменшення цін, так і за рахунок розширення державних програм із відшкодування вартості життєво важливих фармпрепаратів.
Що передбачають законопроекти?
- 1. Збільшення фінансування програми «Доступні ліки» в 2,5 рази.
Щорічно на фінансування програм відшкодування вартості ліків має витрачатися не менше 0,25% всіх видатків державного бюджету. В абсолютних цифрах це означає збільшення фінансування програми «Доступні ліки» щонайменше в 2,5 рази.
Окрім ліків, які застосовуються при серцево-судинних захворюваннях, діабеті та бронхіальній астмі, програма «Доступні ліки» буде розширена на лікарські засоби, що використовуються під час трансплантації у доопераційний та післяопераційний періоди, противірусні, антибактеріальні, антианемічні лікарські засоби, що впливають на функцію шлунково-кишкового тракту, а також ті, що застосовуються при депресивних розладах.
- 2. Скасування ПДВ на ліки
ПДВ на ліки має становити не 7%, як сьогодні, а має бути повністю скасований – це дасть змогу одразу здешевити ліки щонайменше на 6,5%. Практика надання пільг на поставку лікарських засобів є досить поширеною в країнах Європейського Союзу. Наприклад, в Бельгії, Португалії та Хорватії ставка податку на додану вартість становить 6% (поряд зі стандартними 21-23%), в Іспанії – 4%, в Ірландії (для оральної медицини), Швеції, Англії, Шотландії (для рецептуальних лікарських засобів) – 0%.
- 3. Скасування аптечної монополії
Жодна аптечна мережа (одного власника) не може мати більше 2% ринку в області – це запорука відсутності монопольних змов. За порушення цієї норми передбачається штраф в розмірі до 5% виручки мережі. Такі норми дозволять скасувати монопольні змови та дискримінаційні вимоги аптек сплачувати по 30-40% «відкату» лише за сам факт присутності в мережі окремих препаратів. Такі обмеження теж мають успішний іноземний досвід застосування.
Наприклад, у Польщі існує чітке правило: тільки фармацевт може відкрити аптеку, він повністю відповідає за надану фармацевтичну послугу, за цінову характеристику та за інші складові, які пов’язані з реалізацією лікарських засобів. При цьому, кількість аптек однієї мережі не може перевищувати 1% від усіх аптечних закладів воєводства (найбільша адміністративна одиниця Польщі), а фізична доступність – становить 3 000 осіб на одну аптеку.
В Болгарії, для прикладу, в 2008 році запроваджено новий закон, який надав право створення аптеки будь-кому. До цього часу лише особи з фармацевтичною освітою мали право відкривати аптеки. Але одночасно з цим також заборонено підприємству чи особі володіти більше ніж 4 аптеками. Це повинно обмежити створення аптечних мереж. На Кіпрі кожен фармацевт може володіти однією аптекою, а їх об’єднання не дозволяється.
- 4. Впровадження державного регулювання цін на ліки
Кабмін має право регулювати ціни на життєво важливі ліки – встановлювати граничну отпово-відпускну ціну, обмежувати постачальницьку надбавку на рівні не більше 10%, а торговельну – на рівні не більше 15%. За порушення правил ціноутворення передбачено штраф до 34 000 грн., за повторне – до 68 000 грн. Завдяки розширенню програми «Доступні ліки», а також запровадженню державного цінового регулювання очікується зниження вартості ліків в роздрібних мережах щонайменше на чверть.
- 5. Скасовуються змови та дискримінація на ринку
Рецепти мають виписуватися на рецептурних бланках і на непатентовану міжнародну назву, а не на конкретний лікарський засіб і не на рекламних флаєрах окремих препаратів. За порушення цього правила, а також за продаж рецептурних ліків без рецепта, лікар заплатить штраф до 1700 грн., за повторне – до 3400 грн.
Скасовується дискримінаційна норма, яка сьогодні забороняє випускати на ринок більш дешеві аналоги дорогих препаратів через патентні обмеження. Нині така заборона може бути подовжена на 5 років після базового 20-річного обмеження патентом. У нашому законопроекті таку можливість пропонується скасувати.
Це відкриє можливості для розробки і впровадження вітчизняних аналогів західних препаратів, а також дасть змогу допускати на ринок доступніші препарати аналогічної дії і економити кошти платників податків – як у держказні, так і в їхніх кишенях. Яскравий приклад такої дискримінації сьогодні – терапія проти ВІЛ/СНІДу, яку – за відсутності патентної заборони – можна було б купувати в 5 разів дешевше, а отже на ті кошти, які витрачаються сьогодні – забезпечити в 5 разів більше людей необхідними ретровірусними препаратами.
***
Запропоновані нами зміни здатні здешевити ліки щонайменше на 20-30%, а за деякими позиціями фахівці оцінюють потенціал зниження вартості препаратів на 50-60%. Звичайно, ми будемо чути заяви про втручання держави в сферу приватного бізнесу, про тиск і обмеження рентабельності. Проте просте порівняння цін на фармпрепарати в Україні та сусідніх державах доводить, що не найбагатша країна Європи змушена суттєво переплачувати за ліки саме через низький рівень конкуренції та майже повну байдужість держави до здоров’я простих громадян.
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак вчора о 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 110
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? 85
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 71
-
Канада відповідає США: у магазинах вилучають алкоголь, Онтаріо відмовляється від Starlink
Бізнес 5377
-
НАБУ завершило розслідування справи проти Пашинського і бізнесмена Тищенка
Бізнес 4710
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4103
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2183
-
Україна приєдналася до міжнародної системи фітосанітарних сертифікатів ePhyto
Бізнес 2072