Проект бюджету-2019: вдаваний оптимізм
Чому від кошторису на передвиборчий рік знову не варто чекати розвитку.
Попри радісні запевнення урядовців, внесений до Верховної ради проект бюджету на 2019 рік знову виявився «бюджетом виживання», а не розвитку країни. Уряд вперто не хоче використовувати наявні у нього інструменти для прискорення зростання економіки. Що напередодні ймовірного чергового витка світової кризи, насиченого виборами року та величезних обсягів зовнішніх виплат змусить країну туго затягти паски.
Завищені доходи
В уряді бюджет-2019 назвали «бюджетом розбудови країни». Проте навіть швидкого прочитання достатньо, аби зрозуміти, чому ці очікування – завищені.
Передусім, нереалістичними виглядають заплановані доходи у розмірі близько 1 трлн. грн. Очікується, що економіка зросте на 3%, однак цей прогноз виглядає надто оптимістичним. Навіть НБУ прогнозує зростання на майбутній рік лише 2,5 відсотки. А за найгіршим урядовим сценарієм – 1%.
За рахунок чого станеться зростання надходжень за податком на прибуток? Як бізнес буде нарощувати дохідність в умовах відсутності регулярного дешевого кредитування? Що може змусити підприємців підвищувати доходи своїх працівників, окрім адміністративного підвищення мінімальної зарплати? Можливо, в уряді сподіваються на ефективність заходів з детінізації – проте, на думку експертів, штрафи і «погроми» тих, хто платить зарплати в конвертах, лише поглиблять корупцію серед інспекторів, і ще більше тінізують малий і середній бізнес.
Досвід поточного року, коли через нестачу коштів на казначейському рахунку вже ледь не почалися масові затримки із виплатою пенсій, а Мінфіну довелось терміново позичати гроші під не дуже приємні відсотки – свідчить, що в уряду є схильність не прораховувати реальні можливості. І це при тому, що в Кабміну була купа «перестраховочних» «подушок безпеки» типу 6 млрд. грн. разових надходжень від продажу 4G-ліцензій чи 4,7 млрд грн. від спецконфіскації активів «попередників». Ані одного, ані іншого в 2019 році вже не буде.
Ще є «віртуальне» джерело доходів –традиційно міфічні очікування 17 млрд. грн. від приватизації державного майна.
Приховані розриви
Особливо тривожним з точки зору потенційного недовиконання дохідної частини є й інший перекіс – неадекватна оцінка видатків державного бюджету. Що поглиблює реальний дефіцит, заганяючи країну все глибше до боргової ями. Не будемо зупинятися на підвищенні соціальних видатків, піар-кроках типу «бейбі-боксів» та інших передвиборчих гасел, які очевидно стануть основою для кампанії нинішніх урядовців перед походом у парламент наступного скликання, і спрямовані на електорально активні верстви населення.
Адже якщо на соціальні подачки гроші ще якось шукатимуть, то для інших видатків їх може просто не вистачити.
Аби переконатися в примарному уявленні авторів документу про реальну ситуацію в країні, варто поглянути лише на один рядок – розмір коштів, які виділяються на погашення субсидій на оплату комунальних послуг. Наступаючи вже третій рік поспіль на одні й ті самі граблі, уряд на 2019 рік знову заклав у бюджеті на ці цілі суму, якої ледь вистачить на перші півроку (якраз на час проведення президентської кампанії). Якщо в поточному році на субсидії запланували 70 млрд. грн. – і при цьому навіть міністр соцполітики визнає, що цього недостатньо і потрібно ще щонайменше 7 млрд. – то в наступному році в кошторис заклали 55 млрд. грн.
Тут варто скромно нагадати, що попереду урядовці вже анонсують підвищення цін на газ для населення. А значить – збільшення потреби в субсидіях навіть від поточного рівня, оскільки доходи населення очевидно не зростатимуть такими ж темпами, як цінники за опалення. Відтак можна сміливо оцінювати заниження видатків у щонайменше 20 млрд. грн. лише по цій одній статті.
Враховуючи низку проблемних дохідних статей, реальна «дірка» може становити ще половину від офіційно заявленого дефіциту в 90 млрд. грн.
Люфт для економії
З огляду на такий стан справ, а також на значні обов’язкові витрати, уряду вартувало б сконцентрувати ті відносно незначні доходи, які вдасться зібрати – для виконання дійсно важливих завдань. Окрім безумовної необхідності повністю забезпечити соціальні видатки та їх індексацію на рівень інфляції, можна було б очікувати виділення ресурсів на створення передумов для залучення інвестицій, на капітальні інфраструктурні проекти. Проте крім 56 млрд. грн. дорожнього фонду на реконструкцію і ремонт автомагістралей, у тому числі 17 млрд. грн. на регіональні шляхи, похвалитися особливо нічим.
Натомість традиційно значне зростання видатків демонструють силові структури. 82 млрд. грн. (+25% від рівня 2018 року) отримає Міністерство внутрішніх справ, з них 30 млрд. грн. (+20%) – Національна поліція. 101 млрд. грн. (+17%) піде на потреби Міноборони, 9,4 млрд. грн. (+15%) – Служба безпеки. При цьому Національному антикорупційному бюро чітко вказали на його місце в загальній ієрархії «старших братів» - його фінансування зросте лише на 1,2% і становитиме 868 млн грн. Так, фінансування силовиків в умовах війни має бути достатнім. Проте низка невиправданих видатків зводить нанівець всі спроби довести їхню ефективність. Приклад із закупівлею іноземних вертольотів за 4,4 млрд. грн. – лише один із таких аспектів. Це при тому, що Україна сама може виготовляти подібні літальні апарати.
Третину всіх видатків уже не перший рік поспіль з’їдають дві величезні статті – обслуговування державного боргу (145 млрд. грн. – це тільки відсотки!) та перерахування в Пенсійний фонд (166 млрд. грн. – це додатково до коштів, які ми платимо у вигляді єдиного соціального внеску). Ці напрямки могли би стати основними для антикризових реформ. Стратегія на зменшення загального обсягу державного боргу, нібито заявлена урядом, поки не працює: в 2019 ми знову плануємо запозичити на $2,5 млрд більше, ніж віддати. Те ж саме стосується і реформування системи пенсійного забезпечення.
Чого ми не побачили, так це реальних видатків розвитку. 7 млрд. грн., які заявлені на підтримку аграрного сектора – ніщо порівняно із дотаціями, які фермери отримують в країнах Євросоюзу. При цьому стимулювання тваринництва – галузі, що дає вищу додану вартість – підтримка лишається незмінною на рівні 2018 року, тому висока вірогідність, що її знову сконцентрують в руках всього декілька крупних підприємств. На заходи з підтримки експорту планують спрямувати ледь трохи більше 100 млн грн., а це взагалі крапля в морі поруч із мільярдними субсидіями, які виділяють для вітчизняних виробників уряди провідних країн світу задля їх просування на зовнішні ринки. Щоб реально запрацювало Експортно-кредитне агентство потрібно не менше 700 млн. гривень. І це лише для початку. Щоб отримати реальні результати, потрібно на порядок більше коштів для здешевлення кредитування високотехнологічного експорту.
В цілому проект бюджету на 2019 рік справляє гнітюче враження. На жаль, напередодні нових економічних та політичних випробувань проект консервує кволе жевріння. Потрібно кардинально змінювати економічну політику. І це треба відобразити у проекті бюджету держави на наступний рік.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Готують підвищення тарифів для населення 399
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 324
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 322
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 248
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 150
-
Конкуренція за міни. Чи зможуть українські інженери перемогти хорватів та німців
Бізнес 9546
-
Ціна свободи. Cкільки і чим доводиться платити українцям, щоб виїхати з російської окупації
9018
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 8827
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6641
-
Німеччина витратить 25 млрд євро на танки через російську загрозу
Бізнес 4655