Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
19.09.2018 16:43

Проект бюджету-2019: вдаваний оптимізм

Народний депутат України

Чому від кошторису на передвиборчий рік знову не варто чекати розвитку.

Попри радісні запевнення урядовців, внесений до Верховної ради проект бюджету на 2019 рік знову виявився «бюджетом виживання», а не розвитку країни. Уряд вперто не хоче використовувати наявні у нього інструменти для прискорення зростання економіки. Що напередодні ймовірного чергового витка світової кризи, насиченого виборами року та величезних обсягів зовнішніх виплат змусить країну туго затягти паски.

Завищені доходи 

В уряді бюджет-2019 назвали «бюджетом розбудови країни». Проте навіть швидкого прочитання достатньо, аби зрозуміти, чому ці очікування – завищені.

Передусім, нереалістичними виглядають заплановані доходи у розмірі близько 1 трлн. грн. Очікується, що економіка зросте на 3%, однак цей прогноз виглядає надто оптимістичним. Навіть НБУ прогнозує зростання на майбутній рік лише 2,5 відсотки. А за найгіршим урядовим сценарієм – 1%.

За рахунок чого станеться зростання надходжень за податком на прибуток? Як бізнес буде нарощувати дохідність в умовах відсутності регулярного дешевого кредитування? Що може змусити підприємців підвищувати доходи своїх працівників, окрім адміністративного підвищення мінімальної зарплати? Можливо, в уряді сподіваються на ефективність заходів з детінізації – проте, на думку експертів, штрафи і «погроми» тих, хто платить зарплати в конвертах, лише поглиблять корупцію серед інспекторів, і ще більше тінізують малий і середній бізнес.

Досвід поточного року, коли через нестачу коштів на казначейському рахунку вже ледь не почалися масові затримки із виплатою пенсій, а Мінфіну довелось терміново позичати гроші під не дуже приємні відсотки – свідчить, що в уряду є схильність не прораховувати реальні можливості. І це при тому, що в Кабміну була купа «перестраховочних» «подушок безпеки» типу 6 млрд. грн. разових надходжень від продажу 4G-ліцензій чи 4,7 млрд грн. від спецконфіскації активів «попередників». Ані одного, ані іншого в 2019 році вже не буде.

Ще є «віртуальне» джерело доходів –традиційно міфічні очікування 17 млрд. грн. від приватизації державного майна.

 

Приховані розриви 

Особливо тривожним з точки зору потенційного недовиконання дохідної частини є й інший перекіс – неадекватна оцінка видатків державного бюджету. Що поглиблює реальний дефіцит, заганяючи країну все глибше до боргової ями. Не будемо зупинятися на підвищенні соціальних видатків, піар-кроках типу «бейбі-боксів» та інших передвиборчих гасел, які очевидно стануть основою для кампанії нинішніх урядовців перед походом у парламент наступного скликання, і спрямовані на електорально активні верстви населення.

Адже якщо на соціальні подачки гроші ще якось шукатимуть, то для інших видатків їх може просто не вистачити.

Аби переконатися в примарному уявленні авторів документу про реальну ситуацію в країні, варто поглянути лише на один рядок – розмір коштів, які виділяються на погашення субсидій на оплату комунальних послуг. Наступаючи вже третій рік поспіль на одні й ті самі граблі, уряд на 2019 рік знову заклав у бюджеті на ці цілі суму, якої ледь вистачить на перші півроку (якраз на час проведення президентської кампанії). Якщо в поточному році на субсидії запланували 70 млрд. грн. – і при цьому навіть міністр соцполітики визнає, що цього недостатньо і потрібно ще щонайменше 7 млрд. – то в наступному році в кошторис заклали 55 млрд. грн.

Тут варто скромно нагадати, що попереду урядовці вже анонсують підвищення цін на газ для населення. А значить – збільшення потреби в субсидіях навіть від поточного рівня, оскільки доходи населення очевидно не зростатимуть такими ж темпами, як цінники за опалення. Відтак можна сміливо оцінювати заниження видатків у щонайменше 20 млрд. грн. лише по цій одній статті.

Враховуючи низку проблемних дохідних статей, реальна «дірка» може становити ще половину від офіційно заявленого дефіциту в 90 млрд. грн.

 

Люфт для економії

 

З огляду на такий стан справ, а також на значні обов’язкові витрати, уряду вартувало б сконцентрувати ті відносно незначні доходи, які вдасться зібрати – для виконання дійсно важливих завдань. Окрім безумовної необхідності повністю забезпечити соціальні видатки та їх індексацію на рівень інфляції, можна було б очікувати виділення ресурсів на створення передумов для залучення інвестицій, на капітальні інфраструктурні проекти. Проте крім 56 млрд. грн. дорожнього фонду на реконструкцію і ремонт автомагістралей, у тому числі 17 млрд. грн. на регіональні шляхи, похвалитися особливо нічим.

Натомість традиційно значне зростання видатків демонструють силові структури. 82 млрд. грн. (+25% від рівня 2018 року) отримає Міністерство внутрішніх справ, з них 30 млрд. грн. (+20%) – Національна поліція. 101 млрд. грн. (+17%) піде на потреби Міноборони, 9,4 млрд. грн. (+15%) – Служба безпеки.  При цьому Національному антикорупційному бюро чітко вказали на його місце в загальній ієрархії «старших братів» - його фінансування зросте лише на 1,2% і становитиме 868 млн грн. Так, фінансування силовиків в умовах війни має бути достатнім. Проте низка невиправданих видатків зводить нанівець всі спроби довести їхню ефективність. Приклад із закупівлею іноземних  вертольотів за 4,4 млрд. грн. – лише один із таких аспектів. Це при тому, що Україна сама може виготовляти подібні літальні апарати.

Третину всіх видатків уже не перший рік поспіль з’їдають дві величезні статті – обслуговування державного боргу (145 млрд. грн. – це тільки відсотки!) та перерахування в Пенсійний фонд (166 млрд. грн. – це додатково до коштів, які ми платимо у вигляді єдиного соціального внеску). Ці напрямки могли би стати основними для антикризових реформ. Стратегія на зменшення загального обсягу державного боргу, нібито заявлена урядом, поки не працює: в 2019 ми знову плануємо запозичити на $2,5 млрд більше, ніж віддати. Те ж саме стосується і реформування системи пенсійного забезпечення.

Чого ми не побачили, так це реальних видатків розвитку. 7 млрд. грн., які заявлені на підтримку аграрного сектора – ніщо порівняно із дотаціями, які фермери отримують в країнах Євросоюзу. При цьому стимулювання тваринництва – галузі, що дає вищу додану вартість – підтримка лишається незмінною на рівні 2018 року, тому висока вірогідність, що її знову сконцентрують в руках всього декілька крупних підприємств. На заходи з підтримки експорту планують спрямувати ледь трохи більше 100 млн грн., а це взагалі крапля в морі поруч із мільярдними субсидіями, які виділяють для вітчизняних виробників уряди провідних країн світу задля їх просування на зовнішні ринки. Щоб реально запрацювало Експортно-кредитне агентство потрібно не менше 700 млн. гривень. І це лише для початку. Щоб отримати реальні результати, потрібно на порядок більше коштів для здешевлення кредитування високотехнологічного експорту.

В цілому проект бюджету на 2019 рік справляє гнітюче враження. На жаль, напередодні нових економічних та політичних випробувань проект консервує кволе жевріння. Потрібно кардинально змінювати економічну політику. І це треба відобразити у проекті бюджету держави на  наступний рік.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net