Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
19.09.2018 16:43

Проект бюджету-2019: вдаваний оптимізм

Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання (2014-2019)

Чому від кошторису на передвиборчий рік знову не варто чекати розвитку.

Попри радісні запевнення урядовців, внесений до Верховної ради проект бюджету на 2019 рік знову виявився «бюджетом виживання», а не розвитку країни. Уряд вперто не хоче використовувати наявні у нього інструменти для прискорення зростання економіки. Що напередодні ймовірного чергового витка світової кризи, насиченого виборами року та величезних обсягів зовнішніх виплат змусить країну туго затягти паски.

Завищені доходи 

В уряді бюджет-2019 назвали «бюджетом розбудови країни». Проте навіть швидкого прочитання достатньо, аби зрозуміти, чому ці очікування – завищені.

Передусім, нереалістичними виглядають заплановані доходи у розмірі близько 1 трлн. грн. Очікується, що економіка зросте на 3%, однак цей прогноз виглядає надто оптимістичним. Навіть НБУ прогнозує зростання на майбутній рік лише 2,5 відсотки. А за найгіршим урядовим сценарієм – 1%.

За рахунок чого станеться зростання надходжень за податком на прибуток? Як бізнес буде нарощувати дохідність в умовах відсутності регулярного дешевого кредитування? Що може змусити підприємців підвищувати доходи своїх працівників, окрім адміністративного підвищення мінімальної зарплати? Можливо, в уряді сподіваються на ефективність заходів з детінізації – проте, на думку експертів, штрафи і «погроми» тих, хто платить зарплати в конвертах, лише поглиблять корупцію серед інспекторів, і ще більше тінізують малий і середній бізнес.

Досвід поточного року, коли через нестачу коштів на казначейському рахунку вже ледь не почалися масові затримки із виплатою пенсій, а Мінфіну довелось терміново позичати гроші під не дуже приємні відсотки – свідчить, що в уряду є схильність не прораховувати реальні можливості. І це при тому, що в Кабміну була купа «перестраховочних» «подушок безпеки» типу 6 млрд. грн. разових надходжень від продажу 4G-ліцензій чи 4,7 млрд грн. від спецконфіскації активів «попередників». Ані одного, ані іншого в 2019 році вже не буде.

Ще є «віртуальне» джерело доходів –традиційно міфічні очікування 17 млрд. грн. від приватизації державного майна.

 

Приховані розриви 

Особливо тривожним з точки зору потенційного недовиконання дохідної частини є й інший перекіс – неадекватна оцінка видатків державного бюджету. Що поглиблює реальний дефіцит, заганяючи країну все глибше до боргової ями. Не будемо зупинятися на підвищенні соціальних видатків, піар-кроках типу «бейбі-боксів» та інших передвиборчих гасел, які очевидно стануть основою для кампанії нинішніх урядовців перед походом у парламент наступного скликання, і спрямовані на електорально активні верстви населення.

Адже якщо на соціальні подачки гроші ще якось шукатимуть, то для інших видатків їх може просто не вистачити.

Аби переконатися в примарному уявленні авторів документу про реальну ситуацію в країні, варто поглянути лише на один рядок – розмір коштів, які виділяються на погашення субсидій на оплату комунальних послуг. Наступаючи вже третій рік поспіль на одні й ті самі граблі, уряд на 2019 рік знову заклав у бюджеті на ці цілі суму, якої ледь вистачить на перші півроку (якраз на час проведення президентської кампанії). Якщо в поточному році на субсидії запланували 70 млрд. грн. – і при цьому навіть міністр соцполітики визнає, що цього недостатньо і потрібно ще щонайменше 7 млрд. – то в наступному році в кошторис заклали 55 млрд. грн.

Тут варто скромно нагадати, що попереду урядовці вже анонсують підвищення цін на газ для населення. А значить – збільшення потреби в субсидіях навіть від поточного рівня, оскільки доходи населення очевидно не зростатимуть такими ж темпами, як цінники за опалення. Відтак можна сміливо оцінювати заниження видатків у щонайменше 20 млрд. грн. лише по цій одній статті.

Враховуючи низку проблемних дохідних статей, реальна «дірка» може становити ще половину від офіційно заявленого дефіциту в 90 млрд. грн.

 

Люфт для економії

 

З огляду на такий стан справ, а також на значні обов’язкові витрати, уряду вартувало б сконцентрувати ті відносно незначні доходи, які вдасться зібрати – для виконання дійсно важливих завдань. Окрім безумовної необхідності повністю забезпечити соціальні видатки та їх індексацію на рівень інфляції, можна було б очікувати виділення ресурсів на створення передумов для залучення інвестицій, на капітальні інфраструктурні проекти. Проте крім 56 млрд. грн. дорожнього фонду на реконструкцію і ремонт автомагістралей, у тому числі 17 млрд. грн. на регіональні шляхи, похвалитися особливо нічим.

Натомість традиційно значне зростання видатків демонструють силові структури. 82 млрд. грн. (+25% від рівня 2018 року) отримає Міністерство внутрішніх справ, з них 30 млрд. грн. (+20%) – Національна поліція. 101 млрд. грн. (+17%) піде на потреби Міноборони, 9,4 млрд. грн. (+15%) – Служба безпеки.  При цьому Національному антикорупційному бюро чітко вказали на його місце в загальній ієрархії «старших братів» - його фінансування зросте лише на 1,2% і становитиме 868 млн грн. Так, фінансування силовиків в умовах війни має бути достатнім. Проте низка невиправданих видатків зводить нанівець всі спроби довести їхню ефективність. Приклад із закупівлею іноземних  вертольотів за 4,4 млрд. грн. – лише один із таких аспектів. Це при тому, що Україна сама може виготовляти подібні літальні апарати.

Третину всіх видатків уже не перший рік поспіль з’їдають дві величезні статті – обслуговування державного боргу (145 млрд. грн. – це тільки відсотки!) та перерахування в Пенсійний фонд (166 млрд. грн. – це додатково до коштів, які ми платимо у вигляді єдиного соціального внеску). Ці напрямки могли би стати основними для антикризових реформ. Стратегія на зменшення загального обсягу державного боргу, нібито заявлена урядом, поки не працює: в 2019 ми знову плануємо запозичити на $2,5 млрд більше, ніж віддати. Те ж саме стосується і реформування системи пенсійного забезпечення.

Чого ми не побачили, так це реальних видатків розвитку. 7 млрд. грн., які заявлені на підтримку аграрного сектора – ніщо порівняно із дотаціями, які фермери отримують в країнах Євросоюзу. При цьому стимулювання тваринництва – галузі, що дає вищу додану вартість – підтримка лишається незмінною на рівні 2018 року, тому висока вірогідність, що її знову сконцентрують в руках всього декілька крупних підприємств. На заходи з підтримки експорту планують спрямувати ледь трохи більше 100 млн грн., а це взагалі крапля в морі поруч із мільярдними субсидіями, які виділяють для вітчизняних виробників уряди провідних країн світу задля їх просування на зовнішні ринки. Щоб реально запрацювало Експортно-кредитне агентство потрібно не менше 700 млн. гривень. І це лише для початку. Щоб отримати реальні результати, потрібно на порядок більше коштів для здешевлення кредитування високотехнологічного експорту.

В цілому проект бюджету на 2019 рік справляє гнітюче враження. На жаль, напередодні нових економічних та політичних випробувань проект консервує кволе жевріння. Потрібно кардинально змінювати економічну політику. І це треба відобразити у проекті бюджету держави на  наступний рік.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи