Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
10.09.2018 13:29

5 ознак руху до прірви

Народний депутат України

Чому уряду негайно слід готувати антикризову програму.

На Україну чекає непрості осінь, зима та наступна весна: маємо  зробити величезні виплати по зовнішніх боргах – як уряду, так і приватного бізнесу. Попит на наші товари на світових ринках вже не буде зростати. Україна не використала для зміцнення власного фінансового становища білу смугу. Зростання імпорту другий рік поспіль випереджає зростання експорту. На іноземні інвестиції під час жорстких виборчих кампаній Україні очікувати не варто. Звідки владі брати ресурси, зокрема, і валюту, щоб утримувати курсову та цінову стабільність?

Надходження до державного бюджету вже цього року явно недостатні. Критична ситуація із підготовкою до опалювального сезону. На цьому тлі доведеться ухвалювати бюджет, де не обійдеться без передвиборчого популізму. Ситуацію також буде розхитувати північний сусід.

Як Україні пройти стабільно 2019-2020 роки та не зірватися у прірву кризи? 

1. Примарне зростання ВВП

2017 року українська економіка зросла на 2,5%. Після масштабної економічної кризи, яку Україна пережила у 2014-2015 роках, це мізерне зростання. Тоді наша економіка впала на 15%. Такими темпами ми будемо ще більше відставати від світу. Він рухається швидше. Світова економіка минулого року зросла на 3,8%.

Показник темпів росту ВВП, який надає Держстат, за перший квартал склав 3,1%, дані НБУ за другий квартал – 3,2% (до аналогічного періоду минулого року). І цього року ми не досягнемо середньосвітового показника зростання. А якщо порівняти із сусідніми європейськими країнами – такими як Румунія, Угорщина, Словаччина – це занадто скромні показники. Особливо, якщо врахувати розмір ВВП на душу населення. В Україні він уже котрий рік поспіль коливається довкола $2,5 тис. (аналогічні показники, скажімо, в Нікарагуа та Гондурасі), тоді як навіть в Румунії він становить близько $10 тис.

Минулий рік був найкращим для світової економіки, починаючи з 2011 року. Далі темпи зростання світу будуть зменшуватись. А частина світових експертів прямо попереджають про ймовірну чергову світову кризу. І, очевидно, для України може настати справжня чорна смуга, до якої ми не підготувалися.

2. Експорт – імпорт: сировинність поглиблюється 

Загальне зростання експорту у першому півріччі 2018 до першого півріччя 2017 – 12,7%. Але цього вкрай недостатньо! Такими темпами цього року ми досягнемо не більше 70% від об’ємів нашого експорту 2012 року.

Ще один важливий фактор – Україна лишається продавцем сировини, ми експортуємо руду, метал, зерно, натомість завозимо товари з високою доданою вартістю – побутову техніку, автомобілі та обладнання для виробництва.

Та імпорт знову зростає швидше за експорт! Якщо спростити, це означає, що країна знову  використала білу смугу не для розвитку власного виробництва, а для закупівлі імпортних побутових товарів. Причому не за власні зароблені, а за чужі запозичені кошти.

З початку року від’ємне сальдо торгового балансу – на рівні -2,65 млрд. доларів. Це додатковий тиск на курс і поганий сигнал для внутрішнього виробника. І якщо про обмеження імпорту можна говорити лише з суттєвими застереженнями з огляду на наше членство в СОТ, то для кредитного та іншого цивілізованого стимулювання експорту у нас немає заборон. Особливо, якщо йдеться про успішно випробувану в світі систему компенсації кредитних ставок, цільового кредитування, зменшення бюрократичної тяганини, зниження податкового тиску.

3. Піке гривні 

Поточна девальвація гривні з 26,5 до 28 грн. відображає процеси в економіці. Цього року катастрофи точно не станеться. А от наступного може бути вкрай важко. Ситуація для нашого експорту прогнозовано погіршується.

Крім того, восени почнеться гаряча фаза передвиборчої кампанії. Як завжди у таких випадках капітал прагне сховатися від непередбачуваних наслідків. До кінця цього року і навесні наступного Україна повинна зробити кілька значних виплат по зовнішньому боргу. А валютні резерви у нас вкрай обмежені.

Тому Уряд та НБУ повинні дуже системно попрацювати із місією Міжнародного валютного фонду, аби отримати черговий транш. Проте не можна підвищувати тарифи на газ для населення. Це не допоможе збалансувати держбюджет, але створить додаткові політичні, соціальні та економічні ризики. А бюджет нам потрібен дійсно антикризовий.

4. Інвестиціям тут не місце? 

Де можна взяти ще кошти, щоб віддати зовнішні валютні борги? Експорт, валютні резерви країни або зовнішні інвестиції. Ситуація з інвестиціями також невтішна – їх набагато менше, ніж до кризи 2014-2015 років. В 2011 – 2013 роках в країну зайшло понад 20 млрд. доларів зовнішнього капіталу. З 2014 по сьогоднішній день – заледве 9 млрд.

Інвестиції в основний капітал відносно ВВП нижчі у порівнянні із попередніми білими смугами: 16% у 2017 році порівняно з 20% на початку 2000-х років та 25% в період 2005-2008 років. А це - головний фактор для розвитку.

І причина, переконаний, не лише у війні. Будь-якого інвестора більш за все лякає беззаконня – корупція, рейдерство, несправедливі суди, постійне втручання органів влади у роботу бізнесу, свавілля правоохоронців. Що робить нинішня влада для подолання цих ризиків? Окрім обшуків в ІТ-компаніях, інших підприємствах, які чесно працюють і сплачують податки, окрім голослівних заяв про «маски-шоу стоп», які не працюють?

За висновками International Business Compass (IBC), Україна перебуває на 131 сходинці за привабливістю для інвесторів. Тиск на бізнес посилюється, навіть у ЄБРР нещодавно зазначили, що рейди СБУ по компаніям відлякують інвесторів та підривають ділову репутацію України.

5. Зовнішній борг: урядової стратегії замало

Україна перебуває у борговому ярмі, наростивши за останні сім років зовнішній державний борг майже на 10 млрд. доларів до 47 млрд. дол. А валовий зовнішній борг сягнув майже 117 млрд. доларів. У 2019 році держава має погасити кредиторам 5,81 млрд. доларів, а у 2020 році – 6,04 млрд. доларів, - такі показники дає Мінфін. Значні суми потрібно буде виплачувати і у 2021-2022 роках. Щоб це не змусило здригнутися бюджет, валютний курс, ціни та всю економіку, потрібне потужне зростання, а не ті сумні потуги, що ми бачимо зараз.

 

*** 

В такій ситуації країні потрібен антикризовий план дій. І я буду вимагати його від уряду. Ми переконані, що вже немає куди відкладати радикальне стимулювання розвитку економіки: дешеві кредити, інфраструктурні проекти замість проїдання, розумне підвищення соціальних стандартів на базі економічного зростання  для стимулювання внутрішнього попиту, підтримка експортерів високотехнологічної продукції, радикальні реформи правоохоронної системи, реальний запуск судової реформи, чіткі переговори із МВФ щодо компромісного рішення для продовження програми на умовах України. В іншому випадку країна потрапить у чергову економічну яму, з якої буде дуже важко вибиратися.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net