Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
10.10.2017 13:58

Правові аспекти накладення арешту в рамках кримінального впровадження

Особливості накладення арешту в рамках КПК

Ні для кого не секрет, що в рамках досудового розслідування кримінальної справи (за економічними злочинами особливо), слідчі намагаються заарештувати якомога більше майна для забезпечення виконання вироку. Не залишається без уваги слідчого і майно юридичної особи (обвинуваченого).У переважній більшості випадків, звільнити майно від арешту намагаються через оскарження постанови, яким цей арешт накладено. Однак такий спосіб захисту порушених прав не можна визнати ефективним.

Здавалося б, що виходу з лещат кримінально-правового арешту майна немає. При цьому, пам'ятаючи кримінальні істини, не варто забувати і про людські.

Причини накладення арешту

Сенс накладення арешту на майно полягає у забороні, адресованому власнику або власнику майна, розпоряджатися і в необхідних випадках користуватися ним, а також у вилученні майна і передачі його на зберігання.

Саме клопотання про арешт підлягає розгляду слідчим суддею районного суду або за місцем провадження попереднього слідства або провадження слідчої дії не пізніше 24 годин з моменту надходження зазначеного клопотання. Тобто цей захід ще й швидко застосовується.

Арешт у кримінальній справі може бути накладено на майно, яке перебуває і у інших осіб, якщо є достатні підстави вважати, що воно отримано в результаті злочинних дій підозрюваного, обвинуваченого, або використовувалося або призначалося для використання в якості знаряддя злочину, або для фінансування тероризму, організованої групи, незаконного збройного формування, злочинного співтовариства (злочинної організації).

Як правило, кримінальна відповідальність йде в тандемі з майновими зобов'язаннями підприємства перед державою. Для того, щоб рішення про стягнення шкоди було реально виконати в майбутньому слідчий (за попередньою згодою керівника органу слідства або прокурора відповідно) подає клопотання до суду про накладення арешту. Об'єктом виступає будь-яке ліквідне майно, що належить злочинцю або людині, що несе за нього відповідальність. У разі позитивного розгляду судом клопотання майно може бути накладено арешт.

Суть заходу

Арешт на стадії розгляду кримінальної справи впливає на права власника того майна, що подано арешту, а саме:

- накладається заборона на відчуження будь-яким шляхом,

- можливе обмеження користування, навіть до вилучення і передачі на зберігання матеріально відповідальній особі.

Крім самого власника під негативні впливи зазначених заходів підпадають і інші особи. Особливо, якщо у слідства є підстави вважати, що воно прибуло у власність іншої людини, як результат незаконних дій обвинуваченого, воно перебувало у іншої особи, але призначалося як знаряддя для скоєння злочину, воно могло стати об'єктом фінансування злочинної діяльності, хоча і перебувало не в власності зловмисника.

Це означає, що слідчий не обмежений тільки санкціями по відношенню, скажімо нерухомості підозрюваного. Арешт майна в рамках кримінальної справи може бути накладено і на спірну власність. Наприклад, на квартиру, за якою «працювала» злочинна організація і в порядку шахрайства зробила безліч угод. Навіть в тому випадку, коли останні власники – постраждалі.

Порядок застосування

Клопотання слідчого розглядається суддею за місцем проходження попереднього слідства. Термін на розгляд матеріалів - доба. Але просто винести ухвалу про задоволення вимог слідчого мало. Суд зобов'язаний:

- викласти встановлені факти;

- обґрунтувати нормами закону;

- висловити реальні обставини, що свідчать про актуальність накладення арешту і реальні ризики, коли зволікання можуть спричинити не відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

За вказаною алгоритму стає ясно: ініціатор забезпечувальних заходів - посадова особа, що здійснює досудове розслідування, але останнє слово за суддею. Вимагати попередити можливість виконання рішення суду в майбутньому - позитивна практика.

Предмет арешту

У список власності, що підлягає арешту входять:

- нерухомість - квартири, будинки, будівлі, земельні ділянки. Варто врахувати, що можливий навіть арешт єдиного житла боржника, адже процес заборони відчуження тільки запобіжний захід, яка не завжди несе за собою конфіскацію та реалізацію в рахунок боргу;

- рухоме ліквідне майно: транспортні засоби, спецтехніка, сільгосптехніка та інші;

- цінне майно домашнього вжитку. Але, крім того, на яке не можна звертати стягнення відповідно до чинного законодавства;

- цінні папери;

- готівкові грошові кошти і гроші, виявлені на рахунках підозрюваного.

Хоча в процесі накладення такого арешту є свої нюанси. Цінності в банках або кредитних організаціях, що перебувають на рахунках потенційного злочинця. Також отримати дані про кошти на рахунках підозрюваного слідчий може тільки при наявності судового рішення або відповідного запиту суду.

Строки процесуальні

Особам, майно яких арештовано, дозволено брати участь в процедурі продовження термінів арешту. При цьому слідчий, перш ніж клопотати перед судом про продовження термінів арешту, зобов'язаний документально зафіксувати той факт, що підстави для застосування арешту не відпала. А перед призупиненням попереднього слідства слідчий повинні вирішити питання про продовження терміну арешту на майно на період призупинення кримінальної справи. До постанови про порушення клопотання додаються матеріали, що підтверджують його обґрунтованість. Також посадові особи зобов'язані розглянути в постанові питання про можливу зміну накладених на арештоване майно обмежень або про скасування арешту зовсім. При цьому якщо вирішується питання про припинення кримінальної справи, то суддя зобов'язаний або скасувати арешт майна зовсім, або продовжити запобіжний захід, змінивши, однак, її зміст. В останньому випадку суд може заборонити лише відчужувати або знищувати арештоване майно. У разі продовження термінів арешту про таке рішення суду повинні будуть інформуватися в тому числі і треті особи, яким належить майно.

Підстави зняття з арешту

Накладення арешту на майно скасовується, коли в застосуванні цього заходу процесуального примусу відпадає необхідність. Це рішення слідчий має право прийняти самостійно, не звертаючись до суду. Необхідність в подальшому арешт майна відпадає, якщо: 

а) кримінальна справа припиняється; 

б) заподіяна злочином шкода повністю добровільно відшкодовано в процесі досудового провадження; 

в) кваліфікація обвинувачення змінено на статтю Особливої частини ККУ, санкція якої не передбачає майнових стягнень, якщо арешт накладено тільки для їх забезпечення;

 г) в процесі розслідування не доведено, що майно, на яке накладено арешт, придбано злочинним шляхом. 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]