Секрети роботи з експертизами: як адвокат може змінити хід справи

У статті розглядається ключова роль критичності, уваги до деталей та правильного формулювання запитань до експерта у вирішенні складних судових справ.

Судовий розгляд значної кількості цивільних справ неминуче перетинається з тонкощами проведення різноманітних експертиз. Це природно: сучасні спори часто вимагають глибоких знань у сферах, які далеко виходять за межі права. Проте, чи завжди ми, адвокати, готові зустріти цей виклик? Чи достатньо критично ми вивчаємо експертні висновки? Чи достатньо наполегливі, щоб поставити перед експертом правильні питання? Про це — мій сьогоднішній роздум.

Експерти. Ці люди з їхніми дипломами, печатками та переконливим тоном здатні вивернути будь-яку справу навиворіт. Мабуть, тому років так десять назад продовж довгого часу ставилася до їхніх висновків як до чогось священного. Немов це були останні сторінки Біблії. Але з роками розумієш, що навіть у найретельніше продуманій експертизі можна знайти слабке місце.

Я пам’ятаю справу, де все здавалось зрозумілим: клієнт хотів визнати недійсним договір оренди земельної ділянки. Експерт мав відповісти лише на одне просте питання: чи правильно були визначені межі ділянки? Його відповідь була категоричною: межі збігаються з кадастровою картою. Але щось у цьому висновку мене насторожило. Я підозрювала, що експерт навіть не виїжджав на місце. Зрештою, запитала це прямо в суді, і відповідь була шокуючою: межі "перевірили" лише на основі електронних даних. Суд призначив повторну експертизу, яка нарешті виявила: ділянка охоплювала ще й частину сусідньої території. І тут я відчула, що перемогла не лише за клієнта, а й за справедливість.

Чому ми боїмося сумніватися?

Більшість адвокатів ставляться до експертів із побожністю. Ми забуваємо, що вони, як і всі люди, роблять помилки, а інколи — працюють недобросовісно. Але сумнів — це перший крок до того, щоб знайти правду.

Нещодавно в одній справі про визначення порядку користування нежитловим приміщенням суд призначив будівельно-технічну експертизу. Моєму клієнтові відмовляли у праві використовувати частину будівлі під склад, стверджуючи, що вона непридатна для цього. У висновку експерта чітко було зазначено, що складське використання неможливе через нестачу вентиляції. Але чомусь забули вказати, що ця проблема вирішується встановленням звичайної вентиляційної системи. Моє уточнююче питання до експерта в суді виявилось ключовим: чи є це обмеження технічно виправним? Відповідь "так" розбила позицію опонентів.

Згадаю ще один випадок із практики, де експертиза перевернула хід справи. Йшлося про реальний розподіл житлового будинку між співвласниками. Сторони висунули взаємовиключні варіанти поділу майна. Суд, призначивши експертизу, доручив експерту визначити технічну можливість поділу будинку. На перший погляд, висновок був переконливий: поділ неможливий, а єдиним рішенням є компенсація. Але під час аналізу документів я помітила, що експерт включив до розрахунків об'єкти, які були позначені як самовільні забудови. Це стало основою для нашого клопотання про проведення додаткової експертизи. Її результати виявилися зовсім іншими: ініціатор процесу отримав 3/5 будинку, а відповідач — 2/5 із відповідною компенсацією.

Ця справа стала яскравим прикладом того, як уважність і критичність адвоката змінюють хід подій. Чому так сталося? Бо я поставила під сумнів очевидне — і це найважливіше правило роботи з експертизами.

Постановка питань: мистецтво, що змінює результати

Постановка питань перед експертом — це ціле мистецтво. Неправильно сформульоване питання може поставити суд у глухий кут або, гірше, зіграти на користь опонента. Наприклад, у справі про визначення порядку користування прибудинковою територією будинку виявилося, що земля фактично вже розподілена між співвласниками. Мій клієнт наполягав на збереженні існуючого порядку. Я домоглася включення до переліку питань експерта такого: “Чи відповідає існуючий порядок чинним нормам?”. Відповідь експерта була позитивною, і це стало основою для рішення суду про затвердження фактичного розподілу.

У зарубіжній практиці акцент на постановці питань також є ключовим. Наприклад, у справах про визначення вартості майна в США експерти обов'язково відповідають на питання про ринкову вартість, вартість заміни та ліквідаційну вартість об'єкта. Таке детальне розбиття дозволяє сторонам мати чітке уявлення про економічні наслідки рішення.

Доказова сила експертного висновку: пастки та способи їх уникнення

Чи знаєте ви, що експертний висновок може бути поставлений під сумнів навіть через дрібні формальні недоліки? В одній зі справ, де йшлося про стягнення боргу за розпискою, відповідач подав почеркознавчий висновок, який підтверджував, що підпис у документі виконаний не ним. Але цей висновок був виготовлений на основі копії, а не оригіналу, і в ньому не було вказано, що документ готувався для суду. На цій підставі ми домоглися призначення додаткової експертизи. Нова комісія експертів, працюючи з оригіналом і належними взірцями, підтвердила справжність підпису. Висновок: завжди ретельно перевіряйте дотримання процесуальних вимог до експертного висновку.

У Великобританії діють жорсткі стандарти щодо експертних доказів. Згідно з “Civil Procedure Rules”, експерт зобов'язаний дотримуватися принципу незалежності та об'єктивності, а також підтверджувати свої висновки обґрунтованими доказами. Порушення цих вимог може призвести до відхилення висновку як недостовірного.

Використання спеціальних знань: досвід інших країн

У Німеччині, де цивільні спори часто вирішуються через детальні експертизи, адвокат має право залучати власного експерта ще до судового процесу. Такий висновок подається разом із позовом або відзивом, що дозволяє сторонам будувати стратегію з урахуванням спеціальних знань. Подібний підхід варто було б запровадити й в Україні на законодавчому рівні.

В США практика перекреслення “зручних” для сторін експертних висновків добре відома. Суддя має право заслухати іншого експерта — “amicus curiae”, тобто неупередженого фахівця, який допоможе оцінити об'єктивність попередніх висновків.

Тактика адвоката: ініціативність і підготовка

Іноді адвокат має стати детективом. У справі про розподіл землі між співвласниками я звернула увагу на те, що в експертному висновку проігноровано використання однієї зі сторін надвірних споруд, які були в ужитку іншої. У додатковій експертизі цей аспект був виправлений, що змінило розподіл ділянки.

Рекомендую колегам завжди особисто брати участь у процесі проведення експертизи. Це дозволяє зафіксувати можливі порушення та задавати уточнюючі питання.

Секрети формулювання питань

Пам’ятаю, як одного разу видатний адвокат сучасності - Дмитро Зенкін жартував: "Експерт відповідає на питання так, як його запитають". Тоді я ще не розуміла всієї глибини цього жарту. Важливість правильно сформульованих питань стала для мене очевидною лише після того, як мої опоненти "завалили" справу через власну необережність.

Це було тоді, коли я захищала клієнтку в справі про аліменти. Ми хотіли довести, що її колишній чоловік мав значно більші доходи, ніж вказував у деклараціях. Питання до експерта від опонентів звучало приблизно так: "Чи відповідають задекларовані доходи фактичному рівню витрат?" Експерт відповів, що "відповідають", і суд першої інстанції прийняв це до уваги. Пізніше я поставила в апеляційному судді, запитання конкретніше: "Які саме статті витрат відповідають доходам, а які — перевищують їх?" Цей випадок назавжди навчив моїх опонентів задавати питання так, щоб експерт не міг "втекти" в загальні формулювання, тому що їх рішення було скасовано у повному обсязі.

Коли експертні висновки — це зброя

Серед усіх експертиз найбільше викликають тривогу ті, які відверто маніпулятивні. Наприклад, у справі про розподіл спадщини один із спадкоємців подав висновок, згідно з яким будинок мав бути оцінений у мінімальну суму через "повну непридатність для проживання". Висновок виглядав вражаюче: графіки, діаграми, фотографії руйнувань. Але я не полінувалася запросити іншого експерта. Виявилося, що більшість "руйнувань" — це дрібниці, які можна усунути звичайним косметичним ремонтом. Як результат, ми довели ринкову вартість будинку, і спадщина була розподілена справедливо.

Сучасний адвокат — це не лише фахівець із права, але й аналітик, стратег і дослідник. У роботі з експертизами важливо бути уважним, наполегливим і відкритим до нестандартних рішень. Кожна справа — це можливість не лише відстояти інтереси клієнта, але й удосконалити свої професійні навички. І пам’ятайте: справедливість — це не лише закон, але й правда, яку потрібно знайти.

Експертиза — це інструмент, який може або допомогти знайти справедливість, або перетворитися на зброю для маніпуляцій. І це залежить не лише від експерта, але й від того, як ми, адвокати, працюємо з його висновками.

Сьогодні я вірю в сумнів як у ключ до правди. Я вірю в силу питань, які не дозволяють заховати недосконалість за графіками та цифрами. І я вірю, що справедливість завжди виграє там, де є наполегливість і критичне мислення.