Поставка зерна: як укласти безпечні договори й уникнути спорів?
Поради від юриста для агробізнесу
Поставили зерно, а замовник відмовляється здійснювати оплату? Чи навпаки — вартість поставки була сплачена наперед, а ви так і не отримали товар чи він прийшов неналежної якості? У будь-якому разі, закон та практика Верховного Суду на вашій стороні!
У цій статті я проаналізував поширені спори за договорами поставки зерна на основі практики Верховного Суду, запропонував поради для безпечного укладання договорів і шляхи вирішення таких конфліктів в агросекторі, які допоможуть зберегти ваші гроші та нерви.
Договір поставки зерна та його проблематика
Одним із найпоширеніших договорів, що укладають суб’єкти господарювання у сфері аграрного сектору економіки, є договір поставки зерна, за яким одна сторона (постачальник) зобов’язується передати в зумовлені строки другій стороні (покупцеві) товар, а останній зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Здається, все зрозуміло? Але насправді при виконанні договору поставки зерна між сторонами часто виникають спори.
Найчастіші причини спорів:
— невиконання постачальником зобов’язання щодо поставки зерна,
— поставка зерна неналежної якості чи з прихованими недоліками,
— порушення строків поставки зерна тощо.
Пропоную дослідити типові порушення умов поставки зернових культур на основі практики Верховного Суду:
1. Чи може покупець змінити місце поставки зерна?
Так, у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.03.2019 року по справі № 923/123/18 зазначено, що відповідно до погоджених сторонами в договорі умов поставки, постачальник зобов’язаний повідомити покупця про готовність зерна до відвантаження покупцю на базисі поставки із зазначенням точної кількості зерна, адреси та найменування складу, як місця, у якому здійснюється передача зерна у власність покупцю, а покупець має право змінити базис поставки лише після отримання від постачальника такого повідомлення.
Отже, замовник за договором поставки зерна повинен отримати від постачальника повідомлення про відвантаження зерна для зміни базису поставки.
2. Коли замовник може стягнути штраф за прострочення поставки зерна?
Так, у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 30.01.2020 року в справі № 922/760/19 Верховний Суд погодився з позицією попередніх судів та зазначив, що у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором щодо дотримання постачальником строків та обсягів поставки товару вимоги замовника про стягнення з постачальника штрафних санкцій (неустойки і штрафу), зобов`язання останнього здійснити до поставку товару, а також стягнення з постачальника штрафу, є правомірними.
Це означає, що якщо дистриб'ютор не поставив вчасно або в потрібних обсягах замовлене зерно, замовнику належить право стягнути штраф, а постачальник має все одно зробити повноцінну поставку.
3. Що робити, коли покупець не оплатив поставлене зерно?
У постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 01.06.2020 року по справі №906/355/19 зазначено, що покупець зобов’язання щодо оплати поставленого товару не виконав належним чином, на час розгляду справи останнім не надано доказів сплати вартості отриманого товару, тому позовні вимоги постачальника в частині стягнення боргу підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Отже, замовник повинен довести факт оплати зерна відповідно до умов договору. В іншому випадку постачальник може стягнути установлену суму за невиконання зобов’язання.
4. Як бути в ситуації, якщо не була проведена попередня оплата поставки зерна?
У Постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 06.04.2021 року в справі № 910/2188/20 наголошено, що наслідком порушення зобов’язання з оплати зерна є застосування до покупця штрафних санкцій.
Відтак, дистриб'ютор може стягнути штраф та пеню із замовника послуги, який прострочив попередню оплату чи зробив її не в повному обсязі, відповідно до умов договору.
Поради для безпечного укладання договорів
Проте, що ж необхідно зробити, щоб уникнути ймовірних у майбутньому порушень договору поставки зерна?
Рекомендую вам наступне:
1. У положеннях договору обов’язково пропишіть вимоги до якості зерна, що поставляється. Зазначте про умову, за якої постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом із товаром. Наприклад, сертифікатом якості зерна, виданим Держпродспоживслужбою у відповідному регіоні або місті Києві.
2. Як додаток до договору поставки зерна розробіть графік постачання, що допоможе контролювати вчасність виконання постачальником зобов’язань, зокрема, визначивши періодичність, регулярність та обсяг такої поставки.
3. У договорі визначте кількість зерна, що підлягає поставці за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами тощо.
4. Ретельно опишіть можливі причини для розірвання договору та застосування господарської відповідальності до порушника.
5. Перевірте свого контрагента на добросовісність та наявність повноважень на укладення договору поставки зерна за допомогою відкритих публічних сервісів, наприклад, за допомогою Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ЄДРСР тощо.
6. Також звертаю вашу увагу, що у випадку виникнення форс-мажору, ви маєте право в порядку ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», звернутись до Торгово-промислової палати України або уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат, за засвідченням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та отримати сертифікат про такі обставини впродовж семи днів із дня звернення.
Тому раджу в договорі поставки зерна зазначити, що належним підтвердженням наявності форс-мажору є лише сертифікат Торгово-промислової палати, оскільки досить часто невиконання умов договору поставки зерна відбувається через настання обставин надзвичайного характеру. Це захистить вас від необгрунтованих зловживань контрагентів.
Зокрема, вказане підтверджується судовою практикою, а саме: у Постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 26.05.2020 року по справі № 918/289/19 зазначено, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України.
Висновок
Якщо у вас виникають труднощі з оформлення договорів поставки рекомендуємо звернутися до кваліфікованого юриста, який оцінить усі ризики укладення договору, а також посприяє захисту ваших інтересів під час переговорів, укладення договору, впродовж його виконання та в разі виникнення спорів щодо порушення його умов.
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Чому ідеальні плани не працюють і як домовитися з мозком про продуктивність Олександр Скнар 23.12.2025 09:26
- Чому маркетингові стратегії не працюють і як бізнесу підготувати план на 2026 рік Ерік Клюєв 22.12.2025 17:23
- Які три помилки в маркетингу заважають українським підприємцям розвивати бізнес Аліна Кашапова 22.12.2025 13:42
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ Ольга Драчевська 22.12.2025 08:20
- Ризики для бізнесу на ринку електроенергії наприкінці 2025 та у 2026 році Ростислав Никітенко 21.12.2025 21:06
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву Сергій Комнатний 21.12.2025 19:15
- Як фандрейзеру підвищити свій грейд? Практичні кроки з власного досвіду Олександра Смілянець 21.12.2025 18:02
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними 603
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? 334
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву 188
- Бізнес і надалі залишать без кредитів 150
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ 148
-
"Monobank не бачить нас у фінтеху, а ми не бачимо їх у ритейлі", – інтерв’ю із засновником Kasta
Бізнес 14511
-
Родина колишнього члена Вищої ради правосуддя приватизувала пів будинку на Бессарабці
Бізнес 11454
-
Китайський винищувач J-10C, ймовірно, помітили з гіперзвуковою ракетою YJ-21E – що відомо
Технології 3326
-
"Було 4 черги – стане 3,5". Чи покращує ситуацію зі світлом перегляд списку критичних об’єктів
Бізнес 2336
-
До основних IT-ролей зросли вимоги: які фахівці будуть "на вагу золота" у 2026-му
Технології 2119
