Земля в руках громади: що змінює довгоочікуваний закон про "земельну децентралізацію"
Нова "земельна конституція", або навіщо передавати землі в руки громадам? Головне про закон №2194
Земельна децентралізація після років боротьби нарешті стартувала в Україні. Запуск відбувся на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Земля» після підписання президентом Володимиром Зеленським законопроекту №2194 про передачу земель в управління громадам.
Позаду понад 3 тисяч поправок, суперечки в сесійній залі та безліч міфів навколо нової так званої «земельної конституції». А що ж попереду? Чого українцям чекати від ухваленого закону?
Ключова норма документу – майже всі землі за межами населених пунктів переходять з державної у комунальну власність, насамперед мова йде про сільськогосподарські території.
За органами виконавчої влади залишаються функції розпоряджатися землею, але лише щодо окремих категорій – оборонного чи природоохоронного призначення.
Безумовно, це дасть можливість ефективно використовувати потенціал кожної окремої території. До того ж земельні відносини відчутно еволюціонують, адже краще регулюватиметься сама передача землі у власність, ведення документації та оцінка ділянок.
Як громади будуть управляти землею?
До ухвалення закону №2194 землями розпоряджалася Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру України, яка фактично виконувала роль монополіста. Тепер ця законодавча прогалина усунена – всі функції переходять до територіальних громад та органів місцевого самоврядування, а саме:
• громади мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності та затверджувати детальні плани території за межами населених пунктів;
• державний контроль за використанням та охороною земельних ділянок – від нині відповідальність обласних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.
Проте важливий момент – частина функцій ж таки залишається у Держгеокадастру, що сприятиме зменшенню корупції в земельній галузі. Адже розподіл функціоналу в перспективі створить конкуренцію між державним, самоврядним і громадським контролем.
Граємо за новими земельними правилами
Закон щодо земельної децентралізації в принципі змінює систему управління земельними відносинами. До прикладу скасована економічна оцінка землі у складу землеоцінюючих робіт. Востаннє цей інструмент застосовувався у 1988 році, а в країнах з розвинутою економікою він і зовсім відсутній.
Що важливо – скасовані й два інститути: Державної експертизи землевпорядної документації та Агрохімічної паспортизації земель. Натомість впроваджується «добровільний незалежний контроль якості робіт із землеустрою» ─ роботи будуть рецензуватися сертифікованими інженерами-землевпорядниками зі стажем практичної роботи не менше 2-х років.
Чи не найголовнішою зміною документу є надання публічного доступу до технічної документації з оцінки якості ґрунтів та нормативно грошової оцінки земельних ділянок. Тобто доступ до цієї інформації тепер відкритий для всіх учасників земельного ринку.
Загалом закон про передачу земель ОТГ — крок вперед до спрощення доступу до земельних ресурсів, впровадження цифрової трансформації земельних відносин та розширення повноважень територіальних громад.
Тепер українські аграрії чекають на підписання ще одного важливого законопроекту –№2195 щодо електронних аукціонів. Публічні торги — це дієвий інструмент протидії корупції. Громади, як власники землі, отримуватимуть завдяки аукціонам більше коштів.
Так, українські землі й до цього продавали та купували, проте незрозумілі правила гри на земельному ринку породили «тінь». Тепер Україна наближається до рівня розвиненого світу, в якому для оформлення документів не потрібно «їхати верхи тиждень», натомість всі питання вирішуватимуться швидко в електронному вигляді.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 176
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 130
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10726
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6084
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5776
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3549
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3220