Земля в руках громади: що змінює довгоочікуваний закон про "земельну децентралізацію"
Нова "земельна конституція", або навіщо передавати землі в руки громадам? Головне про закон №2194
Земельна децентралізація після років боротьби нарешті стартувала в Україні. Запуск відбувся на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Земля» після підписання президентом Володимиром Зеленським законопроекту №2194 про передачу земель в управління громадам.
Позаду понад 3 тисяч поправок, суперечки в сесійній залі та безліч міфів навколо нової так званої «земельної конституції». А що ж попереду? Чого українцям чекати від ухваленого закону?
Ключова норма документу – майже всі землі за межами населених пунктів переходять з державної у комунальну власність, насамперед мова йде про сільськогосподарські території.
За органами виконавчої влади залишаються функції розпоряджатися землею, але лише щодо окремих категорій – оборонного чи природоохоронного призначення.
Безумовно, це дасть можливість ефективно використовувати потенціал кожної окремої території. До того ж земельні відносини відчутно еволюціонують, адже краще регулюватиметься сама передача землі у власність, ведення документації та оцінка ділянок.
Як громади будуть управляти землею?
До ухвалення закону №2194 землями розпоряджалася Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру України, яка фактично виконувала роль монополіста. Тепер ця законодавча прогалина усунена – всі функції переходять до територіальних громад та органів місцевого самоврядування, а саме:
• громади мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності та затверджувати детальні плани території за межами населених пунктів;
• державний контроль за використанням та охороною земельних ділянок – від нині відповідальність обласних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.
Проте важливий момент – частина функцій ж таки залишається у Держгеокадастру, що сприятиме зменшенню корупції в земельній галузі. Адже розподіл функціоналу в перспективі створить конкуренцію між державним, самоврядним і громадським контролем.
Граємо за новими земельними правилами
Закон щодо земельної децентралізації в принципі змінює систему управління земельними відносинами. До прикладу скасована економічна оцінка землі у складу землеоцінюючих робіт. Востаннє цей інструмент застосовувався у 1988 році, а в країнах з розвинутою економікою він і зовсім відсутній.
Що важливо – скасовані й два інститути: Державної експертизи землевпорядної документації та Агрохімічної паспортизації земель. Натомість впроваджується «добровільний незалежний контроль якості робіт із землеустрою» ─ роботи будуть рецензуватися сертифікованими інженерами-землевпорядниками зі стажем практичної роботи не менше 2-х років.
Чи не найголовнішою зміною документу є надання публічного доступу до технічної документації з оцінки якості ґрунтів та нормативно грошової оцінки земельних ділянок. Тобто доступ до цієї інформації тепер відкритий для всіх учасників земельного ринку.
Загалом закон про передачу земель ОТГ — крок вперед до спрощення доступу до земельних ресурсів, впровадження цифрової трансформації земельних відносин та розширення повноважень територіальних громад.
Тепер українські аграрії чекають на підписання ще одного важливого законопроекту –№2195 щодо електронних аукціонів. Публічні торги — це дієвий інструмент протидії корупції. Громади, як власники землі, отримуватимуть завдяки аукціонам більше коштів.
Так, українські землі й до цього продавали та купували, проте незрозумілі правила гри на земельному ринку породили «тінь». Тепер Україна наближається до рівня розвиненого світу, в якому для оформлення документів не потрібно «їхати верхи тиждень», натомість всі питання вирішуватимуться швидко в електронному вигляді.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 720
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 628
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 280
- Реформа "турботи" 234
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35846
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11607
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6489
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4145
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3192