Як металопрокатному бізнесу втримати свої позиції на українському та світовому ринках
Нові реалії змушують нас дивитися на звичні речі по-іншому.
Падіння попиту на металопрокат, зруйновані та окуповані підприємства, нестабільна подача електроенергії та Чорноморська блокада українських виробників – це лише частина викликів, з якими стикнувся металопрокатний бізнес та металургійна галузь в цілому.
Проте разом з цим це є надзвичайна точка росту для кожного гравця ринку. “Адаптуйся або помри” – головне правило у кризовий період для бізнесу. Нові реалії змушують нас дивитися на звичні речі по-іншому.
Імпорт продовжує зростати
Минулого року імпорт скоротився вдвічі, проте його частка у внутрішньому споживанні зросла до третини. Імпорт й надалі продовжуватиме зростати й становитиме важливу частку на внутрішньому ринку, поки Україна не відновить виробництво дефіцитної продукції.
Головні виклики для металопрокатного бізнесу
Кон’юнктура ринку складається таким чином, що металопрокат українського виробництва не завжди є конкурентоспроможним на зовнішніх ринках. Чому складно розвивати експорт? По-перше – питання ціноутворення на внутрішньому ринку: заводи-виробники диктують свої умови та пропонують неконкурентну ціну на певні види металопрокату для експортування.
По-друге – закриття морських портів. До війни 80% продукції заводів-виробників експортувалися і відвантажувалися морським шляхом. Зараз експорт та імпорт можливий тільки залізничним транспортом. Це здорожчує логістику в декілька разів. Єдиним працюючим напрямком морського транспорту є Ізмаїльський порт та причали поруч. Даний логістичний напрямок не в змозі обслужити необхідний об’єм товаропотоку.
Закриття морських портів також впливає на вартість імпортованого металу для українського кінцевого споживача в цілому, що призвело до здорожчання на внутрішньому ринку.
Як формується ціна на металопрокат?
Ціна на внутрішньому ринку України формується з урахуванням експортних котирувань. Тому на внутрішньому ринку України ми завжди бачимо паритет з експортними цінами. Найбільше на внутрішній український ринок впливає турецький ринок металопрокату.
Також значний вплив мають європейські держави-виробники металопрокату, тому що саме від них надходить продукція, яка не виробляється в Україні.
У випадку підвищення або зниження цін в цих державах, ціна на внутрішньому ринку теж коригується.
Ситуація на фронті, системи ППО та початок відбудови – рушійні сили споживання металопрокату
Повоєнне відновлення України вимагатиме величезної кількості металопродукції, що може стати рушійною силою розвитку галузі. Особливо це стосується тих регіонів, які зазнали найбільших руйнувань через воєнні дії. Держава вже запустила проекти по відновленню мостів, доріг та мостових переходів.
Для прикладу, за рік було зруйновано або пошкоджено понад 25 тис. км автошляхів державного та місцевого значення і майже 350 мостів. Все потрібно буде відновити в майбутньому.
Окрім цього, 10 травня стартувала державна програма “єВідновлення”, що орієнтована на приватних осіб, в рамках якої, українці можуть отримати до 200 тисяч гривень компенсації на відновлення пошкодженого майна через війну. Зважаючи на те, що металопрокат є основою будь-якого будівництва, він також бере участь у Програмі.
Завдяки таким великим державним проектам відбувається активізація ринку металопрокату. Адже за рахунок цього збільшується споживання, продажі, виробництво на українських заводах, наповнення бюджетів всіх рівнів, залученість робітників в кожній сфері, сплата заробітних плат і податків… Такий ланцюжок подій формує економіку держави.
Тому ключову роль у активізації ринку металопрокату відіграє саме держава. Вже сьогодні надзвичайно важливо створити сприятливі умови для розвитку цього напрямку.
Ще одним важливим фактором є ситуація на фронті. Без позитивних змін на фронті, відбудова у великих масштабах відбуватись не буде. Ми вже спостерігаємо невеликий ріст споживання у порівнянні з минулим роком, але це далеко від довоєнних об’ємів. Ми розуміємо, що відбудовувати доведеться багато.
За підсумками 2022 року щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення, розпочатого росією 24 лютого 2022 року. Загальна сума прямих збитків підприємств, включно з державними, та приватних осіб-підприємців оцінюється в 13 млрд дол.
Після того як Київ став більш захищений ППО, потрапляння ракет є меншим, ніж це було в минулому році. Це теж дало поштовх для людей повертатися, відновлювати будівельні процеси на будівельних майданчиках.
Насамкінець, важливо сказати, що укріплення України системами ППО – це стабілізація та покращення умов життя українців та рух економіки вже сьогодні. Адже саме відчуття безпеки впливає на рівень спокою, що дозволяє людям інвестувати у житло, а це в свою чергу підвищує рівень споживання металопрокату.
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко вчора о 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар вчора о 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 181
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 138
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 101
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 83
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 70
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 3670
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
3341
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 2875
-
"Продажі декоративної косметики більші на 35%, ніж до війни". Інтерв’ю з керівницею Eva
Бізнес 2534
-
Офіс генпрокурора закрив кожну третю кримінальну справу проти бізнесу
Бізнес 1967