Як металопрокатному бізнесу втримати свої позиції на українському та світовому ринках
Нові реалії змушують нас дивитися на звичні речі по-іншому.
Падіння попиту на металопрокат, зруйновані та окуповані підприємства, нестабільна подача електроенергії та Чорноморська блокада українських виробників – це лише частина викликів, з якими стикнувся металопрокатний бізнес та металургійна галузь в цілому.
Проте разом з цим це є надзвичайна точка росту для кожного гравця ринку. “Адаптуйся або помри” – головне правило у кризовий період для бізнесу. Нові реалії змушують нас дивитися на звичні речі по-іншому.
Імпорт продовжує зростати
Минулого року імпорт скоротився вдвічі, проте його частка у внутрішньому споживанні зросла до третини. Імпорт й надалі продовжуватиме зростати й становитиме важливу частку на внутрішньому ринку, поки Україна не відновить виробництво дефіцитної продукції.
Головні виклики для металопрокатного бізнесу
Кон’юнктура ринку складається таким чином, що металопрокат українського виробництва не завжди є конкурентоспроможним на зовнішніх ринках. Чому складно розвивати експорт? По-перше – питання ціноутворення на внутрішньому ринку: заводи-виробники диктують свої умови та пропонують неконкурентну ціну на певні види металопрокату для експортування.
По-друге – закриття морських портів. До війни 80% продукції заводів-виробників експортувалися і відвантажувалися морським шляхом. Зараз експорт та імпорт можливий тільки залізничним транспортом. Це здорожчує логістику в декілька разів. Єдиним працюючим напрямком морського транспорту є Ізмаїльський порт та причали поруч. Даний логістичний напрямок не в змозі обслужити необхідний об’єм товаропотоку.
Закриття морських портів також впливає на вартість імпортованого металу для українського кінцевого споживача в цілому, що призвело до здорожчання на внутрішньому ринку.
Як формується ціна на металопрокат?
Ціна на внутрішньому ринку України формується з урахуванням експортних котирувань. Тому на внутрішньому ринку України ми завжди бачимо паритет з експортними цінами. Найбільше на внутрішній український ринок впливає турецький ринок металопрокату.
Також значний вплив мають європейські держави-виробники металопрокату, тому що саме від них надходить продукція, яка не виробляється в Україні.
У випадку підвищення або зниження цін в цих державах, ціна на внутрішньому ринку теж коригується.
Ситуація на фронті, системи ППО та початок відбудови – рушійні сили споживання металопрокату
Повоєнне відновлення України вимагатиме величезної кількості металопродукції, що може стати рушійною силою розвитку галузі. Особливо це стосується тих регіонів, які зазнали найбільших руйнувань через воєнні дії. Держава вже запустила проекти по відновленню мостів, доріг та мостових переходів.
Для прикладу, за рік було зруйновано або пошкоджено понад 25 тис. км автошляхів державного та місцевого значення і майже 350 мостів. Все потрібно буде відновити в майбутньому.
Окрім цього, 10 травня стартувала державна програма “єВідновлення”, що орієнтована на приватних осіб, в рамках якої, українці можуть отримати до 200 тисяч гривень компенсації на відновлення пошкодженого майна через війну. Зважаючи на те, що металопрокат є основою будь-якого будівництва, він також бере участь у Програмі.
Завдяки таким великим державним проектам відбувається активізація ринку металопрокату. Адже за рахунок цього збільшується споживання, продажі, виробництво на українських заводах, наповнення бюджетів всіх рівнів, залученість робітників в кожній сфері, сплата заробітних плат і податків… Такий ланцюжок подій формує економіку держави.
Тому ключову роль у активізації ринку металопрокату відіграє саме держава. Вже сьогодні надзвичайно важливо створити сприятливі умови для розвитку цього напрямку.
Ще одним важливим фактором є ситуація на фронті. Без позитивних змін на фронті, відбудова у великих масштабах відбуватись не буде. Ми вже спостерігаємо невеликий ріст споживання у порівнянні з минулим роком, але це далеко від довоєнних об’ємів. Ми розуміємо, що відбудовувати доведеться багато.
За підсумками 2022 року щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення, розпочатого росією 24 лютого 2022 року. Загальна сума прямих збитків підприємств, включно з державними, та приватних осіб-підприємців оцінюється в 13 млрд дол.
Після того як Київ став більш захищений ППО, потрапляння ракет є меншим, ніж це було в минулому році. Це теж дало поштовх для людей повертатися, відновлювати будівельні процеси на будівельних майданчиках.
Насамкінець, важливо сказати, що укріплення України системами ППО – це стабілізація та покращення умов життя українців та рух економіки вже сьогодні. Адже саме відчуття безпеки впливає на рівень спокою, що дозволяє людям інвестувати у житло, а це в свою чергу підвищує рівень споживання металопрокату.
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський вчора о 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук вчора о 18:16
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв 05.12.2025 22:21
- Про необхідну оборону – як версію захисту Костянтин Рибачковський 05.12.2025 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 05.12.2025 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич 05.12.2025 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 05.12.2025 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 05.12.2025 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 04.12.2025 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 04.12.2025 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 04.12.2025 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 04.12.2025 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар 04.12.2025 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 834
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 291
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 282
- Бронювання працівників: правила та вимоги 207
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 175
-
У Новий рік без шампанського та коньяку: що зміниться з 1 січня 2026 року
Думка 26902
-
Турецький буксир "з невідомих причин" кинув танкер, підбитий Україною, у болгарських водах
Бізнес 2327
-
Росія вдарила по електростанціях: графіки відключень світла будуть гіршими
Бізнес 2054
-
"Женя, шо па Міндічу?" Ми сходили на концерт Кварталу 95 – про що там жартують після скандалу
1737
-
Таємниці екіпажу "Тунгуски": як радянська зенітка захищає Київ від "шахедних" атак
1719
