Використання назви місця виготовлення товарів як підстава для відмови у реєстрації знака для товарів та послуг

Місце виготовлення товарів чи надання послуг (місце походження) є описовим коли відражає географічне місце та тільки в цьому випадку є підставою для відмови у реєстрації знака для товарів та послуг.

Нещодавно до Центру інтелектуальної власності “Смотров, Селіванов і партнери” звернувся Клієнт з приводу можливого оскарження рішення Укрпатенту про відмову у реєстрації знака “МИСХОР”. В рішенні зазначене, що “заявлене словесне позначення для всіх товарів 33 та послуг 35, 39, 41 і 43 класів є описовим при використані щодо зазначених у заявці товарів і послуг, а саме вказує на місце виготовлення товарів та надання послуг. Мисхор, село на южн. Берегу Крыма, в 12 в. от Ялты. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (розділ ІІ, ст.. 6, п. 2)”.

Ситуація уявлялась дуже простою — Украпатент вірно відмовив у реєстрації знака. Сам неодноразово був у Криму та підіймався линвової дорогою “Мисхор — Ай Петрі” та був впевнений, що МИСХОР назва селища.

Проте, привернула увагу мотивувальна частина рішення — джерелом отримання відомостей став малий енциклопедичний словник Блокгауза і Ефрона.

При аналізі ситуації було встановлено. Згідно з п.2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не реєструються як знаки позначення, які є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг. Тобто, Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» відносить до описових позначень позначення, які вказують на місце виготовлення товарів чи надання послуг (місце походження). Згідно зі ст. 1 Закону України “Про охорону прав на зазначення походження товарів”:

- назва місця походження (далі - НМП) товару - назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фактором.

З зазначеного зроблений висновок: місце виготовлення товарів чи надання послуг (місце походження) є описовим коли відражає географічне місце.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про охорону прав на зазначення походження товарів”, географічне місце - будь-який географічний об'єкт із офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо.

Таким чином, географічне місце є підставою для відмови у реєстрації знака для товарів та послуг за умови офіційного визначення його меж.

Офіційно визначеного географічного місця “МИСХОР” не існує. Згідно з відомостями Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць України СЕЛИЩЕ “МИСХОР” відсутнє.

Відомості про СЕЛИЩЕ “МИСХОР” отримані з малого енциклопедичного словника Блокгауза і Ефрона видання 1890-1907 років, на дату подачі заявки (14.12.2007) не відповідають дійсності.

Згідно з анотацією до малого енциклопедичного словника Блокгауза і Ефрона видання 1890-1907 років (http://slovari.yandex.ru/dict/brokminor):

«Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона» имел устойчивую репутацию одной из лучших в мире универсальных энциклопедий. Он не только не уступал немецкому «Брокгаузу», французскому «Ларуссу» или английской (в то время) «Британнике», но в чем-то и превосходил их, отличаясь широтой тематического охвата и глубиной изложения новейших (на начало XX столетия) научных сведений. «Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона» представляет собой внушительную подборку статей из 86 томов большого Брокгауза”.

Малий енциклопедичний словник Блокгауза і Ефрона, видання 1890-1907 років, був універсальною енциклопедією та не містив спеціалізованих відомостей про офіційні географічні назви.

Відомості про офіційні географічні назва міститься у державних реєстрах, спеціалізованих словниках географічних назв або у географічних атласах. У жодному спеціалізованому джерелі відомості про СЕЛИЩЕ “МИСХОР” відсутні.

Крім того, Державним департаментом інтелектуальної власності не враховано, що з часу видання (1890-1907 роки) Малого енциклопедичного словника Блокгауза і Ефрона пройшли суттєві зміни в офіційних географічних назвах. Словник не є джерелом інформації про офіційні географічні назви, а загальна інформація про географічні назви є застарілою.

Зазначений висновок уявляється вірним. Неофіційна назва місця не може стати перепоною для реєстрації знака. Існує безліч назв, з якими у споживачів може виникати уявлення про місце походження товару, однак описовім з них має бути тільки офіційна назва місця.