Зниження податкового навантаження на заробітну плату: очікування та реальність
Поради від юриста для бізнесу
Вважається, що чим менші податки, тим простіше бізнес-сфері та громадянам. Наразі у ВРУ активно обговорюються два законопроєкти, що передбачають поступове зниження загального навантаження на фонд оплати праці до 25 %. Причина: колосальне навантаження на фонд зарплати та непрозорість розподілу зібраних податків призвели до їх масової несплати.
Тож чи можна очікувати зниження податкового навантаження на заробітну плату та в якому форматі це може відбутися: злиття ПДФО та ЄСВ чи зниження ставок — розберемо в цьому матеріалі.
Відразу відповім на поставлене запитання — ймовірність зниження податкового навантаження на заробітну плату в найближчому майбутньому очікувати не варто. Свою думку я підкріплю двома ключовими чинниками, що впливають на можливість зменшення податкового навантаження.
Фактор збалансованості:
Одним із принципів, на якому ґрунтується Бюджетна система України, є принцип збалансованості. Він полягає в тому, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період (п. 2 ст. 7 БК України).
Будь-яке податкове навантаження на доходи, отримані платником податку — це джерело надходження до державного чи місцевого бюджетів, які надалі використовуються для реалізації цілей та задач державного управління.
Зміни в оподаткуванні повинні бути обґрунтовані корисною метою, яка, своєю чергою, повинна мати економічний і соціальний ефект.
Висновки Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики за поданими до Верховної Ради законопроєктами не мають беззаперечних позитивних резолюцій. При здійсненні власних розрахунків Комітет не впевнений у доцільності реалізації поданих законопроєктів з огляду на втрати бюджету, які не компенсуються іншими надходженнями.
Фактор причинності:
До фактора причинності можна віднести сукупність обставин, які унеможливлюють наявність іншого шляху, ніж внесення змін у відповідну систему правовідносин. І відносини щодо оподаткування не є виключенням. Причиною внесення змін можуть бути обставини, що склались у зв’язку з розвитком відповідних відносин чи їхньою повною деградацією.
Розвиток податкових відносин виникає тоді, коли є позитивний баланс державного бюджету, тобто, коли доходи державного бюджету перевищують витрати. У такому разі держава може розглядати питання щодо збагачення населення, приділивши увагу заможності своїх громадян шляхом зменшення податкового навантаження на доходи (в тому числі й заробітну плату).
Деградація податкових відносин відбувається в разі негативного балансу державного бюджету, тобто, коли витрати державного бюджету перевищують доходи. У такому разі також можливі зміни щодо оподаткування доходів громадян, але в такому випадку необхідно переглядати систему оподаткування загалом, а не окремі податки. Зміни системи оподаткування за таких нововведень вимагають залучення певних фінансових ресурсів для перезапуску всієї системи оподаткування.
В Україні податкові відносини вимагають прийняття рішучих і зважених рішень із метою збереження збалансованості бюджетних надходжень і витрат. Грамотна та продумана податкова політика, зниження навантаження на заробітну плату дозволять поступово вивести бізнес із тіні та збільшити бюджетні надходження. Проте до таких рішень, що реструктурують сутність оподаткування, — ані фінансово, ані політично Україна ще не готова.
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук вчора о 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров вчора о 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1090
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 724
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 312
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 147
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 135
-
"Це потрібно вам самим". МВФ не відмовився від вимоги щодо ПДВ для ФОПів
Фінанси 24653
-
"У нас зараз перекіс". Шмигаль анонсував підвищення граничних цін на електроенергію
Бізнес 23990
-
"Світла нема, води нема". У Львові не змогли відкритися популярні ресторани
Бізнес 12161
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплачувати за них під час блекаутів
Технології 6909
-
Долар США в Україні злетів до нового історичного максимуму
Фінанси 2775
