Зниження податкового навантаження на заробітну плату: очікування та реальність
Поради від юриста для бізнесу
Вважається, що чим менші податки, тим простіше бізнес-сфері та громадянам. Наразі у ВРУ активно обговорюються два законопроєкти, що передбачають поступове зниження загального навантаження на фонд оплати праці до 25 %. Причина: колосальне навантаження на фонд зарплати та непрозорість розподілу зібраних податків призвели до їх масової несплати.
Тож чи можна очікувати зниження податкового навантаження на заробітну плату та в якому форматі це може відбутися: злиття ПДФО та ЄСВ чи зниження ставок — розберемо в цьому матеріалі.
Відразу відповім на поставлене запитання — ймовірність зниження податкового навантаження на заробітну плату в найближчому майбутньому очікувати не варто. Свою думку я підкріплю двома ключовими чинниками, що впливають на можливість зменшення податкового навантаження.
Фактор збалансованості:
Одним із принципів, на якому ґрунтується Бюджетна система України, є принцип збалансованості. Він полягає в тому, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період (п. 2 ст. 7 БК України).
Будь-яке податкове навантаження на доходи, отримані платником податку — це джерело надходження до державного чи місцевого бюджетів, які надалі використовуються для реалізації цілей та задач державного управління.
Зміни в оподаткуванні повинні бути обґрунтовані корисною метою, яка, своєю чергою, повинна мати економічний і соціальний ефект.
Висновки Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики за поданими до Верховної Ради законопроєктами не мають беззаперечних позитивних резолюцій. При здійсненні власних розрахунків Комітет не впевнений у доцільності реалізації поданих законопроєктів з огляду на втрати бюджету, які не компенсуються іншими надходженнями.
Фактор причинності:
До фактора причинності можна віднести сукупність обставин, які унеможливлюють наявність іншого шляху, ніж внесення змін у відповідну систему правовідносин. І відносини щодо оподаткування не є виключенням. Причиною внесення змін можуть бути обставини, що склались у зв’язку з розвитком відповідних відносин чи їхньою повною деградацією.
Розвиток податкових відносин виникає тоді, коли є позитивний баланс державного бюджету, тобто, коли доходи державного бюджету перевищують витрати. У такому разі держава може розглядати питання щодо збагачення населення, приділивши увагу заможності своїх громадян шляхом зменшення податкового навантаження на доходи (в тому числі й заробітну плату).
Деградація податкових відносин відбувається в разі негативного балансу державного бюджету, тобто, коли витрати державного бюджету перевищують доходи. У такому разі також можливі зміни щодо оподаткування доходів громадян, але в такому випадку необхідно переглядати систему оподаткування загалом, а не окремі податки. Зміни системи оподаткування за таких нововведень вимагають залучення певних фінансових ресурсів для перезапуску всієї системи оподаткування.
В Україні податкові відносини вимагають прийняття рішучих і зважених рішень із метою збереження збалансованості бюджетних надходжень і витрат. Грамотна та продумана податкова політика, зниження навантаження на заробітну плату дозволять поступово вивести бізнес із тіні та збільшити бюджетні надходження. Проте до таких рішень, що реструктурують сутність оподаткування, — ані фінансово, ані політично Україна ще не готова.
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський вчора о 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський вчора о 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук вчора о 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 204
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 108
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 87
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 81
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 57
-
Bloomberg: Зеленський попросить у США газ в обмін на доступ до ГТС України
Бізнес 30711
-
Офіс генпрокурора закрив кожну третю кримінальну справу проти бізнесу
Бізнес 16309
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
4863
-
У Києві приватизують офіс компанії, яка проєктувала майже всі станції метро
Бізнес 4195
-
"Ми збентежені цими цифрами". Гетманцев розповів про падіння прямих інвестицій в Україну
Фінанси 3010