Земля, як товар, може легко бути згрупованою в одних руках
Земельне питання сьогодні досить тяжке, глибинне і дискусійне.
Земельне питаннясьогодні досить тяжке, глибинне і дискусійне. З одного боку, найважливішимелементом держави є забезпечення права власності, захист права власності.Людина за своєю природою ефективно бореться за те, що справді її. І фактичноземля може ефективно використовуватися, коли перебуває у власності людини. Алеефективна господарська діяльність на землі почнеться лише з тих людей, які цюсаму землю обробляють, використовують у фермерстві, а не спекулюють.Найголовніша небезпека сьогодні в Україні – зосередження величезних наділівземлі в одних руках, в руках спекулянтів. А це – рабство, це – феодалізм! Поручіз цією проблемою постає ще одне проблемне і болюче питання української влади -корумпованість системи держави.
Якщо дивитися вглобальному плані, на довгостроковій основі, то я вважаю, що земля має бутитоваром. Все-таки це ефективність. Але на сьогодні, на завтра і навіть напіслязавтра, в нинішніх умовах я противник того, щоб земля була товаром. Бо цешвидкий перехід до абсолютно феодальної системи. Хто визначатиме ціну? Хтовизначатиме, кому продавати землю? І що робити коли буде порушено закон?Найстрашніше те, що при нинішніх умовах - при корупції, при відсутностівиконання закону – неможливо передбачити наслідки!
Сьогодні Україна потребує зміни судової, силовоїсистем, коли закон буде дійсно виконуватися, тоді можна буде розглядати питанняпродажу землі і в той же час забезпечення людям права власності. Якщо простимлюдям землю спочатку дати, а потім забрати – буде революція.
Сьогодні своїми силами я завойовую народну довіру в196 мажоритарному окрузі на Черкащині. Черкащина є серцем України. Але навітьпорівняно з сусідніми регіонами, не люблю слово «депресивний», але є частковопроблемним регіоном. При тому, що тут гарна природа, недалеко від столиці,прекрасна земля, але при цьому зубожілі люди. Це є такою квінтесенцією проблем,які зійшлися в одному регіоні. Не дивлячись на багатства землі і потенційніможливості – проблем багато. Навіть якщо порівняти з Вінницькою областю порівню зарплати, то вінничани отримують у півтора рази більше. І це реальнавелика проблема. На Вінниччині працюють потужні агропромисловікорпорації, тому там є розвиток і вищі зарплати. На Черкащині такого невідбулося. На Черкащині діють люди, яких називають латифундистами: тобто крупні«власники» земельних наділів. Проте, використовуючи дешеву людську працю,латифундії не націлені на результат, а особливо - на забезпечення найманихпрацівників достойними умовами праці. Великому агропромисловому комплексунеобхідно мати найменшу витратну частину, необхідна земля, пересувнамоторизована частина, яка відпрацювала і поїхала. З точки зору людей, які тамживуть, це дуже погано, бо є всередині великих масивів землі села, жителі якихніяк не задіяні у роботі крупного агрокомплексу, у людей в принципі роботинемає. І з цією проблемою селяни залишаються віч-на-віч. А це загрожуєвимиранням. Ось і приклад господарювання крупних землевласників.
Для Черкащини і подібних регіонів сьогодні більшактуальними є невеликі фермерські господарства, які працюють на результат.Невелике фермерське господарство, використовуючи найману працю селян околичнихнаселених пунктів, здатне забезпечити людей роботою і зарплатнею. На сьогодні єпопит на екологічно чисті продукти. Але, наприклад, для жителів столиці їхзнайти практично нереально. Немає такого місця, щоб можна було купити у півторарази дорожчу картоплю, але точно знати, що вона не оброблялася хімікатамичотири рази за літо. Ми купуємо цибулю і часник з Китаю, груші з Туреччини… А яхочу, щоб моя дитина їла чисті продукти!
А що нам заважає вирощувати чисті зернові, на якізараз є великий попит в Європі? Чому не зробити зернопереробне підприємство,щоб продавати готове борошно, а не зерно. Так само доцільніше продавати неяблука, як дешеву сировину, а готові соки або дитяче харчування, як якісну,екологічно чисту продукцію.
Для визначення ефективної концепції розвиткуфермерства і розробки проекту ринку землі сьогодні йде діалог і співпраця зфермерами, керівниками невеликих фермерських господарств. Адже важливо матидіалог з тими, хто насправді працює на землі. Сьогодні позиції представниківвеликого аграрного бізнесу і невеликого дуже різняться. І важливо почутисьогодні кожного селянина, кожного фермера, щоб не було так, що нагорівирішили, а люди як хочете, так з цим і працюйте.
Йде діалог і всередині самої партії: щоб зробитинайкраще, щоб кроки партії у цьому напрямку дали можливість формувати нормальнуціну продукту, щоб продукт був представлений на внутрішньому ринку споживання,щоб була переробка сільгоспсировини у готову продукцію. Це одне з програмнихзавдань партії.
Я добре розумію, що крупний бізнес, в тому числі іаграрний, має сильне лобі у парламенті, має налагоджену схему вирішення «своїх»питань. Тому необхідна критична маса людей, здатних змінитиситуацію. Не почавши роботу ми нічого не змінимо. Система багатьох ламає, алене можна виключати роль людини в історії. Наприклад, у Грузії прийшла одналюдина і ще десять чоловік, які змінили країну. Якщо в Україні на своїх місцяхпрацюватимуть 25-30% справжніх професіоналів, до їхньої думки приєднаються іті, хто досі визначається. І разом, ми сила, що здатна змінити ситуацію вкраїні.
Для мене важлива перемога в самому тяжкому місці,праця в окрузі з людьми, і перемога як результат цієї праці! Цей результаті єпоказовим і для партії, і для кандидата. Адже свідчить про довіру. І колиробляться конкретні кроки і є результат, його видно в проблемному місці – цегарний ідентифікатор, чого насправді варта людина, яка балотується по округу,чого варта партія.
- МСЕК отменили, действует ли инвалидность Віра Тарасенко вчора о 22:00
- Хватит быть нытиками и хлюпиками Володимир Гломозда вчора о 15:29
- Тримати зв’язок: як підтримати людей на тимчасово окупованій території Нісар Ахмад 15.02.2025 20:10
- Сильные должны править миром. Точка Володимир Гломозда 15.02.2025 15:45
- "Зачистка" від Банкової Євген Магда 14.02.2025 22:02
- П’ять уроків енергетичного переходу до 2025 року Ксенія Оринчак 14.02.2025 16:22
- Ми у вільному падінні в провалля Володимир Горковенко 14.02.2025 13:43
- Джаз проти тривог: чому "Чикаго" резонує з Україною Ірина Голіздра 14.02.2025 06:59
- Перемовини з терористом: юридичний та етичний вимір Дмитро Зенкін 13.02.2025 17:00
- 14 лютого – День книгодарування: подаруйте книжки своїм бібліотекам Віктор Круглов 13.02.2025 12:28
- Искусство заключать сделки... с дьяволом Володимир Стус 13.02.2025 02:55
- "No clear vision, no future". Без чёткого видения – у Украины нет будущего Вільям Задорський 12.02.2025 15:21
- Податки для українських біженців у Європі: реальність, ризики та можливості Дмитро Зенкін 11.02.2025 17:48
- Інвестиції в українську нерухомість: можливості та виклики Сергій Дзіс 11.02.2025 17:35
- Відшкодування шкоди від терористичних актів: чи реально отримати компенсацію від держави? Світлана Приймак 11.02.2025 15:34
-
День бабака і безнадії. Як переселенці вже десять років живуть у модульному містечку в Кривому Розі
2232
-
Завод із виробництва боєприпасів Rheinmetall в Україні почне працювати у 2026 році
Бізнес 1888
-
Перший центр повернення для українських біженців відкриють у Берліні: підписано документ
Бізнес 1497
-
Чи працює інтервальне голодування: розповідаємо про одну з найпопулярніших нині дієт — 5:2
Життя 870
-
Тіна Кароль, SadSvit, Ницо Потворно: сім музичних новинок тижня
Життя 850