Нові правила подачі заявок на торговельні марки
З 18 вересня 2024 року набрали чинності нові правила подачі заявок на торговельні марки (далі - ТМ). Було запроваджено низку змін та доповнень, які стосуються широкого спектру питань.
З 18 вересня 2024 року набрали чинності нові правила подачі заявок на торговельні марки (далі - ТМ). Було запроваджено низку змін та доповнень, які стосуються широкого спектру питань.
Одним із ключових нововведень стало розширення переліку можливих видів позначень, які можуть бути зареєстровані як торговельні марки. Тепер, відповідно до п. 2 ч. 1 Розділу ІІ «Правил складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну» затверджених Наказом Міністерства економіки України (далі - Правила), до реєстрації приймаються наступні види ТМ: словесні, зображувальні, тривимірні, комбіновані, звукові, позиційні, орнаментні, рухові, голографічні, мультимедійні позначення, а також колір як такий або комбінація кольорів без окреслення контурами. Крім цього, новим порядком було дещо спрощено процес реєстрації кольору як ТМ, відтепер заявнику необхідно лише вказати номер та назву кольору відповідно до міжнародно визнаної системи ідентифікації кольорів, наприклад, кольорової шкали Pantone Matching System, RAL, Focoltone.
Наступне важливе нововведення стосується запровадженого процесу перевірки застосування щодо заявника персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), а також факт застосування щодо держави заявника секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), що поширюються на резидентів іноземної держави, відповідно до Закону України «Про санкції». Така перевірка здійснюється під час проведення кваліфікаційної експертизи заявки. Під час проведення експертизи заявки перевіряється, чи не є заявник (один із заявників) особою, пов’язаною з державою-агресором, визначеною відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації». У разі належності принаймні одного заявника до осіб, пов’язаних із державою-агресором, УКРНОІВІ приймає рішення про відмову в реєстрації торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і/або послуг. Клопотання заявника про внесення будь-яких змін до такої заявки не підлягає задоволенню.
В оновлених правилах також передбачено право заявника на дискламацію окремих елементів торговельної марки, тобто можливість заявити їх як такі, що не підлягають правовій охороні. Це означає, що певні частини позначення, наприклад, загальновживані слова, описові елементи або графічні зображення, які не мають розрізняльної здатності самі по собі, можуть бути включені до складу торговельної марки, але лише у випадку якщо такий елемент не займає домінуючого положення у зображенні торговельної марки відповідно до п. 9 ч. 8 Глави VI Правил.
Наступна новація стосується можливості заявника заявити відвід експерту (ч. 1 Глави VI Правил), якщо для цього існують відповідні підстави. Відвід або самовідвід має бути вмотивованим та оформленим у письмовій формі шляхом подання відповідної заяви.
Серед ключових підстав для відводу експерта варто виділити такі:
наявність прямої або опосередкованої зацікавленості у результатах проведення експертизи;
родинні зв’язки з заявником, його представником або іншими учасниками експертизи;
попередня участь експерта у розгляді тієї ж заявки, якщо рішення УКРНОІВІ було скасовано Апеляційною палатою, і заявку повернуто на повторну експертизу.
Новими правилами також визначено, що літерний код держави може бути включений до знака як елемент, який не охороняється, і уточнено критерії, за якими визначається імітація геральдичних символів, державних прапорів та назв країн (ч. 2 Глави ІI Правил). Так, імітація - будь-яке наслідування з точки зору геральдики, що може викликати у споживачів враження про наявність зв’язку між відповідною державою чи організацією та цим позначенням. Форми імітації можуть включати:
будь-яких геральдичних характеристик (зображень) відповідного державного символу (герба, емблеми);
державного герба, емблеми без додержання пропорцій зображення;
державного прапора без дотримання співвідношення сторін, порядку розташування смуг, кольорів, ширини смуг або з розташуванням на ньому будь-яких зображень і літер.
Колір (кольори) не є самостійною ознакою державного прапора і може слугувати для встановлення імітації прапора лише у сукупності з іншими елементами. До форми імітації офіційної повної або скороченої назви та/або міжнародного літерного коду держави може належати:
їх відтворення з порушенням установленого написання;
транскрипція, транслітерація або стилізоване виконання, що може викликати у споживачів враження про наявність зв’язку між відповідною державою і заявленим позначенням.
Отже, запроваджені зміни у Правилах подачі заявок на торговельні марки значно розширюють можливості реєстрації позначень, спрощують деякі процедури та посилюють контроль за заявниками. Запроваджено нові категорії ТМ, зокрема мультимедійні та голографічні, а також удосконалено процедуру реєстрації кольорів. Водночас встановлено механізм перевірки заявників щодо санкцій та зв’язків із державою-агресором, що унеможливлює реєстрацію ТМ такими особами. Додатково передбачено можливість дискламації елементів знака, подання відводу експерта та уточнено правила використання геральдичних символів та державних назв. Ці зміни зробили реєстрацію торговельних марок в Україні прозорішою та більш ефективною, а також наблизило її до світових стандартів і тенденцій.
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 8305
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
7901
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 6894
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 6062
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 4551