Чому потрібна реформа інституту реєстрації місця проживання

В Україні вже багато років немає інституту прописки і кожен може вільно пересуватись та обирати місце проживання, проте багато адміністративних послуг зав’язані саме на відомостях щодо реєстрації місця проживання. І саме в цьому місці виникає багато питань, бо часто люди реєструються не там, де фактично проживають, а там, де можуть довести право на проживання. Як результат - інформація щодо місця реєстрації чи не 30% українців не відповідає дійсності, а така категорія громадян як вимушені переселенці часто взагалі перебувають поза обліком територіальних громад. Все це додає незручностей не тільки громадянам, а й органам місцевої влади, що не мають реальних даних щодо зареєстрованих осіб, а тому не можуть забезпечити ефективну роботу міських служб.

Для того, щоб мати хоч частково коректні відомості, багато установ при зверненні до них запитують не тільки адресу реєстрації, а й адресу фактичного місця проживання. Так вже давно працюють банки, та й при зверненні до суду окремо просять вказати адресу для листування. Та все це напівміри, бо навіть віддати дитину до першого класу можна тільки за місцем реєстрації, яка в багатьох молодих сім‘ях далеко не завжди співпадає з місцем проживання. Не можна взяти участь у місцевих виборах, скільки б років людина не жила в цій громаді. І ще багато різних обмежень та незручностей.

Виправити ситуацію може ухвалення нашого законопроекту 9218 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Він направлений на спрощення реєстрації та зняття з реєстрації, зменшення кількості необхідних для цього документів та строків. Фактично, він запроваджує декларативний принцип реєстрації місця проживання.

Ухвалення законопроекту дасть можливість вести облік зареєстрованих осіб у єдиному  державному реєстрі і зробить неможливим дублювання інформації, реєстрацію в декількох територіальних громадах чи фіктивну реєстрацію за однією адресою сотень людей, як це подекуди буває зараз. Реєструватись можна буде в будь-якому ЦНАП незалежно від місця проживання протягом кількох хвилин чи в мережі Інтернет, заповнивши відповідну форму. В той же час, щоб унеможливити махінації через спрощення процедури реєстрації, ми запропонували низку запобіжників, зокрема, і вибіркову перевірку і штрафи за неправдиві відомості. Крім того, окремо прописано, що факт реєстрації не є підставою набуття особою або позбавлення її будь-яких прав на житло.

Особливістю цього законопроекту є те, що на він пройшов погодження з центральними органами виконавчої влади до його реєстрації в парламенті. Тобто ми врахували більшість пропозицій Міграційної служби, Міністерства соціальної політики, Мінюсту та інших одразу, що має спростити та пришвидшити ухвалення законопроекту. Це дуже важливо з огляду на заплановані на наступний рік президентські та парламентські вибори. Тому дуже б хотілось, щоб документ ухвалили до кінця цієї сесії і всі громадяни змогли реалізувати своє право на вільне волевиявлення та користуватись усім спектром адміністративних послуг незалежно від місця проживання.