Сьогодні майже 450 людей незаконно утримуються Росією на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей та в окупованому Криму.
Досі в Україні не було окремого закону, який гарантує державну допомогу цим людям та членам їхніх родин. Нещодавно Президент зареєстрував відповідний пакет законопроектів щодо осіб, які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України. Чому це важливо та які питання вирішують ці документи?
За часи російсько-української війни та окупації Криму, кількість заручників Кремля постійно зростає. У законодавстві нині відсутні критерії визначення, хто є особою, позбавленою особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також підстави та процедури встановлення такого факту. Новий пакет законопроєктів про політв’язнів врегулює механізм встановлення відповідного статусу та обсяг соціальних гарантій, до яких матимуть доступ колишні політв’язні та/або їхні сім’ї.
З 2014 року через агресію з боку Росіїв українському суспільстві вимушено з’явились нові соціальні категорії — внутрішньо переміщені особи, політв’язні та військовополонені. Станом на жовтень 2021 року щонайменше 296 людей незаконно утримуються в окупованих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), ще 120 – на території тимчасово окупованого Криму та території Росії.
Уже понад 8 років правозахисники, урядовці, депутати, колишні та теперішні заручники Кремля та їхні родини борються, щоб в Україні ухвалили необхідні закони про політв’язнів— з визначеним механізмом надання відповідного статусу та гарантіями державного захисту для політв’язнів та їхніх родин.
Так, держава надавала певну допомогу політв’язням всі ці роки, але це була несистемна політика без чітко прописаних гарантій на рівні закону.
Минулого місяця Президент Володимир Зеленський зареєстрував пакет законопроектів про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (№6104, 6105, 6106).
Що сьогодні не так з механізмом підтримки заручників Кремля та їхніх родин?
По-перше. зараз питання соціального та правового захисту політв’язнів вирішуються на рівні підзаконних нормативно-правових актів, грубо кажучи, постанов уряду. Рішення Кабміну не мають універсального характеру та скасовуються легше, ніж закон.
По-друге, щоб отримати статус «заручника Кремля», людині доводиться оббивати пороги держустанов, готувати велику кількість довідок та документів. Наприклад, потрібно спочатку звернутися в СБУ, потім – у Міністерство з питань реінтеграції, потім — чекати, чи включать вас у список політв’язнів, чи ні. Але на практиці отримати цей статус — практично нереально. Ну і «бюрократичний квест» із невідомим фіналом — це точно не те, чим повинні займатися звільнені «в’язні совісті» чи члени їхніх родин, щоб отримати допомогу від держави.
Що пропонується змінити цим пакетом законопроектів?
По-перше, на рівні закону пропишуть чітку процедуру та критерії визнання особи такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України.
По-друге, при Міністерстві реінтеграції створять окрему Комісію з питань встановлення факту позбавлення особи свободи. Саме ця Комісія буде ухвалювати рішення щодо надання такого статусу політв’язням.
Всі дані про визнання таких осіб вноситимуться до спеціального реєстру — це сприятиме прозорому та безперешкодному доступу до різних видів державної допомоги.
Важливо, що буде встановлена адміністративна відповідальність за ненадання інформації, недодержання строків щодо надання інформації або надання завідомо недостовірної інформації Комісії. Це унеможливить зловживання та махінації у роботі Комісії.
Які ще соціальні гарантії отримають заручники Кремля та члени їхніх родин?
- Першочерговою необхідністю є медична, у тому числі психологічна реабілітація колишнього ув’язненого. Держава гарантуватиме доступ до медичних гарантій, зокрема, санаторно-курортного лікування або компенсуватиме його вартість.
- Політв’язням і членам їхніх родин держава буде надавати щорічну грошову допомогу (її розмір визначатиме Уряд), а також одноразову грошову допомогу після звільнення людини з ув’язнення або її смерті у полоні . Часто людина, яка стала політичним в’язнем є єдиним годувальником сім’ї. Тож дуже важливо підтримувати та допомагати їх родинам у ці складні часи.
- На час ув’язнення держава відшкодовуватиме витрати родин на адвокатів, а після звільнення — надаватиметься безкоштовна вторинна правова допомога (захист прав людини у суді).
- Держава сприятиме вирішенню питання працевлаштування та житла. Наприклад, на весь період незаконного ув’язнення та 6 місяців після звільнення, за людиною зберігатиметься його робоче місце.
- Якщо людина захоче змінити роботу чи навіть спеціалізацію — держава надасть допомогу в освітній перепідготовці.
- Колишні ув’язнені чи їхні сім’ї матимуть першочергове право на забезпеченням житлом.
Дуже важливий момент вирішує законопроект №6106.
Зараз існує багато випадків, коли людина роками була в полоні чи тюрмі, а по поверненню додому має багатотисячні заборгованості за неподання податкової звітності.
Законопроект№6106 пропонує звільнити політв’язнів, на час позбавлення свободи та протягом шести місяців після звільнення, від обов'язку подання податкової звітності. Упродовж цього періоду до них не застосовуватимуться штрафні санкції (фінансові санкції, штрафи) за неподання такої звітності.
Кого стосуватиметься цей закон?
Норми цього пакету законів розповсюджуватимуться на:
1. Військових, що потрапили у полон;
2. Цивільних заручників — ув’язнених з політичних причин чи з метою шантажу;
3. Членів сімей перелічених категорій осіб.
Дія закону не поширюватиметься на людей, які отримали судовий вирок у справах по злочинах проти національної безпеки України, воєнних злочинах та злочинах проти людяності. У разі чого, розгляд заяв на отримання статусу політв’язня призупинятиметься на період розслідування.
Коли парламент ухвалить ці закони?
Оскільки кожний із законопроекти вирішують різні задачі, то кожен має окремий профільний комітет. Два з трьох комітетів (комітет з прав людини та комітет з питань правоохоронної діяльності)розглянули та рекомендували законопроекти (№6104 та №6105 відповідно) на розгляд в парламенті. Останнє слово за податковим комітетом, який є профільним в законопроекті №6106.
Сподіваюсь, що найближчим часом ми з колегами зможемо розглянути та ухвалити ці законопроекти.
Над ними тривалий час працювали правозахисники, експерти, депутати та командиПредставництва Президента в Крим та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Цей пакет законів значно полегшить як процес присвоєння відповідного статусу, так і соціальну адаптацію політв’язнів та їхніх сімей.
Першочергове завдання держави — звільнити наших людей, наступний крок — максимально полегшити їхню соціалізацію та реінтеграцію.
Примітка: В тексті блогу використано слово «політв’язень», а в пакеті законів цей статус юридично визначений , як «особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України». Для легкого сприйняття ми замінили цю фразу словом »політв’язень». Проте важливо зазначити, що статус «політв’язень» офіційно не видається державами, це можуть робити лише неурядові організації.
