Підводні камені рішення ВР про нелегітимність Держдуми РФ

Як і очікувалося, вчора Верховна Рада прийняла постанову, в якій йдеться про невизнання легітимності виборів до Державної Думи Російської Федерації, а також всіх її майбутніх актів та рішень. Варто зазначити, що цей документ є закономірним в контексті останніх подій та заяв. Але він не є таким однозначним, яким може здатися на перший погляд, і приховує в собі ряд «підводних каменів».

            Безперечно, даний акт має важливе символічне значення, оскільки чітко засвідчує позицію українського парламенту стосовно питання Криму та російської агресії на Донбасі в цілому. Також цю дію можна розцінити як своєрідну відповідь на закиди Москви щодо нелегітимності виборів Президента України та Верховної Ради України восьмого скликання. І, найголовніше, таке рішення повністю корелюється із суспільним запитом. Тому вище зазначена постанова є закономірним та логічним актом, оскільки спирається на існуючий політичний дискурс.

            Але водночас такий документ можна сприйняти як занадто радикальну міру, яка не є доцільною в контексті наявного стану справ у відносинах з Росією. Перш за все, коректніше виголошувати протест виключно проти представництва окупованого Криму в Державній Думі, оскільки в такий спосіб Москва прагне в черговий раз наголосити на легітимності інкорпорації півострову до свого складу. Але якщо вже вести мову про невизнання всієї нижньої палати російського парламенту, то краще спиратися на абсолютно інші аргументи. Наприклад, слід звернути увагу на те, що представництво Криму було створено за рахунок зменшення квоти інших суб’єктів федерації. Це свідчить про маніпуляцію чинної влади з виборчими округами. Також варто зазначити й про відомості щодо фальсифікації даних стосовно результатів по загальнонаціональному списку та явки виборців.

            Тому коректніше підходити до даного питання не лише з юридичної точки зору, а й з політичної. Загалом же вище зазначена постанова Верховної Ради може бути використана проти російської дипломатії, оскільки вона володіє важливим символічним значенням. Але слід враховувати факт того, що її прийняття може негативно відобразитися на мирному врегулюванню по Донбасу, тому що Москва однозначно відреагує на такий акт. Також варто очікувати, що Захід не піде на повне невизнання всього складу Державної Думи, а обмежиться виключно представниками Криму та Севастополя. Тому в даному випадку дійсно, можливо, ефективнішим був би документ, який не визнавав вибори лише на півострові або, якщо мова йде про нелегітимність всього складу Державної Думи, спирався б не лише на юридичні, а й на політичні аргументи.