Всюдисуща кремлівська рука

Враховуючи досвід використання Радянським Союзом «уйгурської карти» у відносинах з КНР, слід зробити висновок про те, що Москва може знову вдатися до вже звичного для себе отримання політичних дивідендів від терактів на території інших держав.

На даний момент, колиувага значної частини світової спільноти зосереджена на ситуації, якарозгортається в Узбекистані, новина про вибух біля посольства Китаю вКиргизстані залишилася мало поміченою. Ця подія є знаковою не лише в контекстіможливої зміни лідерства у Ташкенті, а й всієї розстановки сил у ЦентральнійАзії.

            Перш за все, варто розуміти, що цей регіон традиційно єносієм нестабільності з огляду на поліетнічний склад його населення та важливегеополітичне значення. Тому будь-яка екстраординарна подія в одній країніЦентральної Азії (як приклад, зміна влади або теракт) може не лише вплинути наситуацію в іншій, а й зачепити інтереси сусідніх великих держав.

            Вибух біля посольства Китаю в Киргизстані не ставвинятком з даного правила. Відповідно, варто розглянути імовірні причиниздійснення цього теракту. Згідно основної версії до організації вибуху причетнірадикальні уйгури-ісламісти, які в такий спосіб борються за незалежністьСхідного Туркестану (Синцзян-Уйгурський автономний район КНР) і залякуютьПекін. Якщо думка про етнічну приналежність терористів не викликає сумнівів, тоспірною є ідея щодо психологічного тиску на Китай. Раніше уйгури з цією метоюорганізовували більш потужні вибухи на території самого СУАР, які спричиняличисленні людські жертви. А результатом даного теракту стало лише пораненнядекількох осіб і загибель самого смертника. Відповідно, можна зробити висновок,що цей вибух переслідував зовсім іншу мету.

            Фактично його теж можна розцінити як психологічну атаку,але вона не стосується боротьби за незалежність Східного Туркестану.У даному випадку варто вести мову про спробу погіршитивідносини Киргизстану та Китаю в контексті посилення економічного таполітичного впливу останнього в Центральній Азії. Зрозуміло, що Кремль, якийвважає цей регіон своєю винятковою сферою інтересів, незадоволений таким станомсправ і чинить супротив діям Пекіну. Звісно ж, безпосередня причетність Росіїдо теракту є сумнівною або, принаймні, суперечливою.

Але,враховуючи досвід використання Радянським Союзом «уйгурської карти» увідносинах з КНР, слід зробити висновок про те, що Москва може знову вдатися довже звичного для себе отримання політичних дивідендів від терактів на територіїінших держав.