Дестабілізація суспільства - головний мотив убивць Шеремета
Мета, яку переслідували вбивці Павла Шеремета, - дестабілізація ситуації в країні. Шеремета могли отруїти, розстріляти і т. і., але злочинці обрали саме вибухівку, яка й створює максимальний «шум» і миттєво привертає увагу громадськості.
20 липня 2016 року стало ще одним чорним днем для української демократії – внаслідок зухвалого замаху було вбито журналіста Павла Шеремета. Ця подія сколихнула суспільство та викликала ряд суперечливих почуттів: від подиву до страху. За своєю природою даний акт є дикунством, яке не може мати місця в сучасній демократичній державі. Тому його ініціатори повинні бути знайдені та покарані відповідно до чинного законодавства України.
З огляду на зухвалість вбивства та те, що було обрано публічну людину, слід з’ясувати наміри тих, хто за цим стоїть. Варто звернути увагу на факт того, що Павло Шеремет загинув внаслідок вибуху, який стався вранці на вулиці, тобто відбувся на очах інших людей. Таким чином, можна говорити про те, що злочинці прагнули отримати миттєвий ефект, а саме: швидко створити та «розкрутити» інформаційний привід. Фактично, як ми побачили, це було здійснено. Далі слід зазначити, що це вбивство має політичні мотиви, але зовсім не стосується журналістської діяльності жертви. Павла Шеремета могли отруїти, розстріляти і т. і., але злочинці обрали саме вибухівку, яка й створює максимальний «шум» і миттєво привертає увагу громадськості. Взагалі, дану подію варто розцінювати як терористичний акт, оскільки в такий спосіб було кинуто виклик не лише чинній владі, а й всьому суспільству.
Метою даної події є дестабілізація політичної ситуації в Україні. Це пояснюється тим, що фактично цим вбивством злочинці здійснили спробу провести аналогію із загибеллю Георгія Гонгадзе. Також, особливо на фоні терористичних актів у США та Франції, можна припустити, що в такий спосіб мали місце намагання дискредитувати діяльність українських правоохоронних органів та спецслужб, які, мовляв, не можуть забезпечити безпеку громадян. Але найголовнішим є те, що даним актом злочинці прагнуть здійснити тиск на соціум та зазіхнути на одне з найважливіших прав людини – свободу слова. Питання лише полягає в тому, чи піддадуться українці такій зухвалій психологічній атаці й зневіряться в існуючих цінностях та соціальних нормах.
Тому завданням уряду та, перш за все, правоохоронних органів і спецслужб є не лише знайдення та покарання винних у цьому зухвалому вбивстві, а й вживання запобіжних заходів для того, щоб такі діяння не стали звичайним явищем у політичній практиці сучасної України. Слід упередити будь-які спроби чинити тиск на владу та залякувати українських громадян. Кожен повинен знати, що він вільно може висловлювати та відстоювати свої погляди, а також бути впевненим у власній безпеці. Суспільство, як єдиний організм, починає існувати лише за умов взаємної довіри кожного його члена. Демократія ж народжується та міцнішає в атмосфері партнерства соціуму та влади, яка є продовженням першого.
Отже, ми повинні не допустити нових вбивств та подальших спроб дестабілізації політичної ситуації в Україні задля забезпечення існування морально здорового суспільства та подальшого закріплення демократичних свобод у нашій державі.
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль вчора о 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький вчора о 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко вчора о 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко вчора о 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець вчора о 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов вчора о 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко вчора о 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Працюй на ОПК без військового квитка – Рада ухвалила закон про тимчасове бронювання Галина Янченко 09.10.2025 15:43
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 209
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 119
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 118
- Чому Україні потрібні іноземні працівники: виклики ринку праці та стратегії бізнесу 90
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 76
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 15380
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 13399
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12491
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 4636
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 3978