Українці не підтримують свою політичну еліту

Днями соціологічна група «Рейтинг» опублікували результати опитувань громадської думки з приводу підтримки найбільш відомих політичних діячів України. Результати, м’яко кажучи, вражаючі. Жодна публічна особа не має суспільної підтримки, яка б перевищувала негативне ставлення до неї з боку громадян. Наприклад, львівського мера Андрія Садового підтримує 33% опитаних, тоді як 48% - ні. До Юлії Тимошенко схвально ставляться 23% респондентів, натомість 68% дали очільниці «Батьківщини» негативну оцінку. Лідером антипатій українців наразі залишається екс-прем’єр Арсеній Яценюк, погане ставлення до якого мають аж 87% громадян при 6% підтримки. Винятком із загальної картини поки що залишається лише Надія Савченко – у неї одної підтримка перевищує несхвалення (45% проти 34% відповідно).

Таким чином, суспільство тотально не довіряє своїй власній еліті. І парадокс в тому, що в міжусобній боротьбі за більшу народну любов ця еліта провокує ще більшу ненависть до себе. Розраховувати на те, що політична верхівка враз змінить свої установки і пріоритети на краще, мабуть, не доводиться. Тож доля країни сьогодні де-факто в руках самоорганізованих  громад, які мають активізуватися довкола спільного вирішення, насамперед, важливих локальних проблем. Досвід самоорганізації і громадянської активності в наших умовах є найліпшим запобіжником від негативних наслідків патріархальної політичної традиції, коли вся надія і влада покладається на політичних вождів-демагогів, які грають на настроях і почуттях суспільства у своїх власних інтересах. Нова політична еліта України повинна формуватися саме на базі цього досвіду. Цей шлях довгий і складний, але навряд очікування змін у свідомості наявної еліти складає йому гідну альтернативу.