Державні банки – у надійні руки
Відповідно до плану приватизації, до 2022 року мають продати чотири державні банки: "Ощадбанк", "Укрексімбанк", "ПриватБанк" та "Укргазбанк". Як це може позначитися на українській економіці?
Подивимося на досвід європейських країн. У розвинених країнах банківський сектор є певним комунікаційним центром, медіатором фінансових процесів. Він вливає грошову масу до реального сектору економіки, враховуючи тенденції ринку. Фахівці банківсько-фінансового ринку збирають аналітику і будують прогнози розвитку на тривалий період.
На Заході банківський сектор – це фінансова культура стосунків з грошима між учасниками ринку, ретельність та порядність. Все це регулюється кредитною історією і рейтингом господарюючих суб’єктів. І цей кредитний рейтинг – критично важливий показник. Адже у цивілізованих країнах займи є основним фінансовим важелем та двигуном. І у кожного громадянина та господарюючого суб’єкта є такий кредитний рейтинг – його особиста історія взаємовідносин з фінансовою інституцією, який фіксується у глобальній базі. У США без кредитної історії ти не зможеш розвивати бізнес. Її треба створювати – і це справжня індустрія. Є навіть адвокати, які непогано заробляють на створенні та грамотному просуванню своїх клієнтів по кредитній історії.
Що відбувається в українській економіці з нашими банками? На жаль, часто банківський сектор у нас є певним спекулятивним органом, який не те що нічого не аналізує і не прогнозує розвиток економіки, але й є найбільшим її «стопером». Спекулює валютними операціями на ринку, завищує процентну кредитну ставку для реального сектору економіки, виправдовуючи це все ризиковістю країни, невиплатою процентних ставок за кредитом тощо. Про фінансову культуру ми тільки чули – нам її катастрофічно бракує. І економіка ще занадто молода, і менталітет не той.
Тому заявлену приватизацію державних банків я сприймаю з обережним оптимізмом. Це точно має змінити ситуацію на ринку. Але за однією умови. Якщо державні банки будуть продані не країнам «з молодими грошима» - колишнім радянським республікам або державам «третього світу», а потужним фінансовим інституціям Європи або Америки. Їх відмінність – багаторічна (іноді – понад сотню років) історія, традиції, фінансова культура. Тому залучення міжнародних фінансових інститутів до України було б дуже корисно економіці та бізнесу в цілому.
Це б принесло кілька позитивів. По-перше, низьку процентну ставку за кредитами – те, чого так відчайдушно потребує бізнес. По-друге, в рази збільшило б обсяг грошової маси. По-третє, дало б додатковий стимул для розвитку економіки. І інтегрувало нас до міжнародної фінансової структури.
Тому якщо майбутньому уряду вдасться провести прозору якісну приватизацію державних банків, проконтролювати, щоб покупцями стали не «свої хлопці» з офшорів, а міжнародні фінансові інститути з історією та високим світовим рейтингом, це буде дуже позитивним сигналом для України. І сприятиме нашому фінансовому становленню.
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай вчора о 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда вчора о 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна вчора о 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв вчора о 11:58
- Ти не зобов’язаний знати все, але зобов’язаний знати, де знайти потрібну інформацію Дмитро Зенкін вчора о 10:14
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям Віталій Соловей 27.03.2025 22:24
- Чому корпоративна форма – це не про одяг, а про людей: новий підхід до HR у медицині Павло Астахов 27.03.2025 19:05
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова 27.03.2025 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко 27.03.2025 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 27.03.2025 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 27.03.2025 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз 26.03.2025 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв 26.03.2025 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір 26.03.2025 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна 26.03.2025 10:57
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 867
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 200
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 146
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 125
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 113
-
FT: Власник АрселорМіттал Кривий Ріг емігрує з Британії через податки
Фінанси 24746
-
Путін зірвав переговори: що далі
Думка 8507
-
Торгові війни Трампа: які країни найбільше постраждають від мит США — інфографіка
Інфографіка 8287
-
Чому премії за влучні ураження ворожої техніки демотивують військовослужбовців
Думка 7574
-
Чому завод "Росава" поділили на дві частини і не можуть продати
Бізнес 2728