Державні банки – у надійні руки
Відповідно до плану приватизації, до 2022 року мають продати чотири державні банки: "Ощадбанк", "Укрексімбанк", "ПриватБанк" та "Укргазбанк". Як це може позначитися на українській економіці?
Подивимося на досвід європейських країн. У розвинених країнах банківський сектор є певним комунікаційним центром, медіатором фінансових процесів. Він вливає грошову масу до реального сектору економіки, враховуючи тенденції ринку. Фахівці банківсько-фінансового ринку збирають аналітику і будують прогнози розвитку на тривалий період.
На Заході банківський сектор – це фінансова культура стосунків з грошима між учасниками ринку, ретельність та порядність. Все це регулюється кредитною історією і рейтингом господарюючих суб’єктів. І цей кредитний рейтинг – критично важливий показник. Адже у цивілізованих країнах займи є основним фінансовим важелем та двигуном. І у кожного громадянина та господарюючого суб’єкта є такий кредитний рейтинг – його особиста історія взаємовідносин з фінансовою інституцією, який фіксується у глобальній базі. У США без кредитної історії ти не зможеш розвивати бізнес. Її треба створювати – і це справжня індустрія. Є навіть адвокати, які непогано заробляють на створенні та грамотному просуванню своїх клієнтів по кредитній історії.
Що відбувається в українській економіці з нашими банками? На жаль, часто банківський сектор у нас є певним спекулятивним органом, який не те що нічого не аналізує і не прогнозує розвиток економіки, але й є найбільшим її «стопером». Спекулює валютними операціями на ринку, завищує процентну кредитну ставку для реального сектору економіки, виправдовуючи це все ризиковістю країни, невиплатою процентних ставок за кредитом тощо. Про фінансову культуру ми тільки чули – нам її катастрофічно бракує. І економіка ще занадто молода, і менталітет не той.
Тому заявлену приватизацію державних банків я сприймаю з обережним оптимізмом. Це точно має змінити ситуацію на ринку. Але за однією умови. Якщо державні банки будуть продані не країнам «з молодими грошима» - колишнім радянським республікам або державам «третього світу», а потужним фінансовим інституціям Європи або Америки. Їх відмінність – багаторічна (іноді – понад сотню років) історія, традиції, фінансова культура. Тому залучення міжнародних фінансових інститутів до України було б дуже корисно економіці та бізнесу в цілому.
Це б принесло кілька позитивів. По-перше, низьку процентну ставку за кредитами – те, чого так відчайдушно потребує бізнес. По-друге, в рази збільшило б обсяг грошової маси. По-третє, дало б додатковий стимул для розвитку економіки. І інтегрувало нас до міжнародної фінансової структури.
Тому якщо майбутньому уряду вдасться провести прозору якісну приватизацію державних банків, проконтролювати, щоб покупцями стали не «свої хлопці» з офшорів, а міжнародні фінансові інститути з історією та високим світовим рейтингом, це буде дуже позитивним сигналом для України. І сприятиме нашому фінансовому становленню.
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар вчора о 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич вчора о 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 400
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 135
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 117
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів 90
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну 88
-
Bloomberg: Німеччина змінила позицію щодо використання заморожених активів РФ
Фінанси 49869
-
Кабмін схвалив введення базової соціальної допомоги замість чинних держвиплат
Фінанси 8504
-
Розробник ракети "Фламінго" працює над новою системою ППО. Бліцінтерв'ю із CTO Fire Point
Технології 7394
-
DJI анонсувала мініатюрний дрон Mini 5 Pro з портретним режимом і вертикальним фільмуванням
Технології 6548
-
Несподіванка для Москви. Яку зброю Україна отримає від США в перших пакетах PURL
5363