Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
13.02.2020 15:26

Державна перевірка, як форма контролю у сфері господарської діяльності

До 1 січня 2019 р. на території України діяв мораторій на проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, який значно спрощував порядок ведення підприємницької діяльності.

На сьогоднішній день в Україні існує 34 державних органи, що здійснюють заходи нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до офіційних даних Державної регуляторної служби України, за поточний 2020 р. вже було проведено 7 931 позапланових та 114 471 запланованих перевірок. Тож, для успішної підприємницької діяльності, суб’єкту господарювання доцільно ознайомитись з особливостями проведення державних перевірок.

Діяльність зі здійснення державного контролю в Україні регулюється нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон), в якому зазначені всі важливі процедурні аспекти здійснення перевірок.

Законодавство України виділяє 2 види перевірок:

- планові: здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому;

- позапланові: здійснюються без попередження, за виключним переліком підстав. 

Планові перевірки: особливості, строки проведення

Відповідно до Закону, планові заходи нагляду здійснюються на підставі затверджених річних планів, що формуються окремо для кожного контролюючого органу. Важливим моментом є обов’язкова публічність річних планів, тож кожен суб’єкт підприємницької діяльності може ознайомитися з ними, зокрема через платформу «Інспекційний портал» за адресою https://inspections.gov.ua. На даному порталі зібрана вся інформація щодо діяльності контролюючих органів, що значно полегшує порядок підготовки підприємця до перевірок.

Крім найменувань суб’єктів господарювання, річні плани перевірок містять наступну інформацію:

- адресу (адреси), за якою (якими) проводитиметься перевірка;

- код ЄДРПОУ та ступінь ризику суб’єкта господарювання, якого перевірятимуть;

- предмет перевірки;

- дату початку перевірки;

- тривалість перевірки.

Предмет перевірки – це сфера питань, що визначає обсяг проведеного заходу. Конкретний перелік питань визначається для кожної сфери контролю в окремому уніфікованому акті, складеному відповідно до затвердженої форми. Ознайомитися з уніфікованими актами підприємець може також на Інспекційному порталі.

Періодичність перевірок встановлюється для кожного контролюючого органу окремо за ступенем ризику підприємства, відповідно до затверджених  Кабінетом Міністрів України критеріїв.

Існують наступні ступені ризику і, відповідно, періодичність проведення планових заходів контролю:

- високий: перевірка проводиться не частіше 1 разу на 2 р.;

- середній:  не частіше 1 разу на 3 р.;

- незначний: не частіше 1 разу на 5 р..

Особа, щодо якої здійснюється перевірка має право оскаржити оцінку її ступеню ризику.

Тривалість проведення перевірки встановлюється на підставі категорії, до якої відноситься суб’єкт господарювання.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, в залежності від кількості працівників та річного доходу, всі суб’єкти господарювання поділяють на: велике, середнє, мале та мікропідприємництво.

Так, для суб’єктів великого та середнього підприємництва строк перевірки не може перевищувати 10 робочих днів; для малого та мікропідприємництва – не більше 5 робочих днів. Тривалість перевірки може бути меншою, але не має перевищувати встановлені строки.

Про проведення планової перевірки контролюючий орган зобов’язаний проінформувати підприємця за 10 днів до початку перевірки у письмовому вигляді (рекомендованим листом або за допомогою електронного зв’язку).

Для здійснення перевірки, контролюючий орган видає наказ (розпорядження, рішення), що містить найменування суб’єкта господарювання та предмет перевірки. На його підставі видається посвідчення (направлення) на проведення відповідного заходу контролю, копія якого надається суб’єкту господарювання перед початком перевірки.

За результатами перевірки складається акт за уніфікованою формою, в якому зазначається стан дотримання суб’єктом господарювання законодавства, факт виявлення чи відсутності порушень.

В останній день заходу 2 примірники акта підписуються посадовими особами, які здійснювали перевірку, та суб’єктом господарювання. Якщо підприємець не згоден із результатами перевірки, він має право подати власне зауваження, що є невід’ємною частиною акту. У випадку відмови підписання акту суб’єктом господарювання, до акту вноситься відповідний запис.

Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання, не може перевищувати 30 робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва - 15 робочих днів.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку. 

Позапланові перевірки: підстави проведення, особливості

Ст. 6 Закону містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок:

- подання суб’єктом господарювання письмової заяви про  здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності;

- перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам тощо, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);

- неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за 2 звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини тощо;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язане з діяльністю суб’єкта господарювання.

Підприємець має право ознайомитися з підставою перевірки з наданням йому копії посвідчення (направлення) на проведення заходу державного контролю.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. Повторне проведення позапланової перевірки за тією ж підставою забороняється.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 2 робочих днів. Продовжувати строк проведення позапланової перевірки заборонено законом. 

Права суб’єкта господарювання під час здійснення заходу державного контролю

Проаналізувавши законодавчу базу, що регулює дане коло правовідносин, можна виділити наступний перелік прав підприємців в процесі здійснення державної перевірки:

1. Ознайомитися з підставою проведення позапланової перевірки та документами на проведення планового заходу державного контролю;

2. Не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- порушено вимоги періодичності проведення таких заходів;

- не надано копії документів, що передбачені Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

- не отримано повідомлення про проведення планового заходу державного контролю в порядку, передбаченому Законом;

- не внесено запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання);

- перевищено тривалість заходу державного нагляду або сумарну тривалість таких заходів протягом року, відповідно до норм Закону;

- здійснення повторної позапланової перевірки за тією самою підставою;

- контролюючим органом не була затверджена та оприлюднена уніфікована форма акту, в якій передбачений перелік питань, залежно від ступеня ризику.

3. Фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу;

4. Вимагати припинення перевірки у разі:

- перевищення максимального строку проведення заходу контролю;

- використання посадовими особами контролюючого органу не уніфікованих форм актів;

- з’ясування контролюючим органом питань, що не є предметом здійснення заходу контролю.

5. З метою захисту своїх прав або оскарження рішень органів державного нагляду звертатися до суду або до відповідного центрального органу виконавчої влади.

Державна перевірка – це дієвий механізм контролю у сфері господарської діяльності. Орієнтація в законодавстві та чітке розуміння власних прав дозволить підприємцю мінімізувати ризик і полегшити процедуру проходження перевірки будь-якого державного органу.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net