Нове обличчя покупця нерухомості: що змінив 2020 рік
Щопівгодини до відділів продажу об’єктів заходять клієнти. Щогодини бронюється квартира. Щодня підписуються контракти.
Осінній діловий сезон йде повним ходом. З того, що я бачу, можу сказати, що більшість об’єктів, що пропонуються на продаж,– незалежно від того, на якому етапі будівництва перебувають,- користуються стабільною популярністю. Вже зараз є очевидним: цьогорічні обсяги продажів не тільки не зменшаться у порівнянні з минулорічними показниками – очікується їх зріст.
Власне, саме такий розвиток подій я й прогнозував навесні – ще у розпал карантину. Тоді, можливо, ці прогнози комусь здавались надто оптимістичними. Однак ринок все розставив на свої місця. Покупці нікуди не поділись – вони завжди були, є й будуть. Адже люди за будь-яких обставин намагатимуться вирішити одне з найголовніших питань – житлове.
Вже з червня-липня обсяги продажів наших об’єктів суттєво пішли вгору – незважаючи на доволі кволий літній сезон. А за серпень-вересень наші відділи продажів взагалі перевиконали плани. Зараз у нас йде жваве резервування у нових, щойно презентованих об’єктах, продажі ростуть.
Активізує покупців також суттєве подорожчання долара, який за п’ять місяців «набрав» 7%. Як відомо, українці переважно зберігають заощадження у іноземній валюті. Разом з тим нерухомість на первинному ринку реалізується у гривні. Відтак зріст курсу долара – найбільш сприятливий період для вигідного інвестування.
Водночас непростий 2020-й рік, без сумніву, вніс свої корективи як у вимоги, з котрими йдуть до забудовника інвестори, так і, власне, у портрет самого інвестора.
Отже, чотири ключові питання: хто зараз купує житло, за який кошт, що покупець обирає та з якою метою.
Більшість наших покупців (трохи не 2/3) – це традиційно ті, хто шукає житло для себе та своєї родини. Ще більш, ніж третина (понад 35%), – інвестори, які вкладають у нерухомість з метою збереження своїх заощаджень та їх примноження.
Зауважу: після карантину другої категорії стало більше. Раніше ми мали таку статистику: 70% покупців інвестували у новобудови для того, щоб там у подальшому жити, 30% - традиційно вкладали гроші у нерухомість, щоб захистити їх від девальвації чи інших негараздів, не довіряючи хиткій банківській системі. Стимулював людей і загальновідомий факт: на первинній нерухомості можна значно більше й швидше заробити, ніж на вкладах у банку.
Збільшення питомої ваги останніх – характерний сигнал. Він означає, що досвідчені інвестори, які дуже чутливі до ситуації на ринку та взагалі – у економіці,– не лише не втратили довіри в цілому до будівельної сфери, а й не бачать на сьогодні альтернативи безпечному та вигідному інвестуванню у нерухомість на найближчу та короткострокову перспективу.
До речі, подібна ситуація не лише в Україні – вона характерна й для країн зі значно більш стійкими та потужними економіками. До прикладу – країни Європи або США, для яких пандемія стала також важким викликом. За цей період оголосили себе банкрутами чимало підприємств, «загальмували» цілі галузі. Разом з тим, сектор будівництва не тільки не постраждав – він набрав обертів по всьому світу! Інвестори йдуть у цей сектор з подвоєною енергією. Чому? Та тому, що навколо – криза. Тому, що представники фінансового сектору – банківські установи – активно вводять навіть від’ємні ставки по депозитах.
А нерухомість тим часом продовжує розвиватись, користуватись попитом та приносити прибуток.
Втім, повернемось до України. Цікава деталь – наразі помітно розширився спектр тих клієнтів, хто приходить до нас придбати житло для родини. Якщо ще на початку року ми фіксували два основних сегменти таких покупців: представники середнього класу та заробітчани,- то зараз маємо більш строкатий портрет. Це й представники бюджетного сектору, й малий бізнес. Люди намагаються попри все закрити житлове питання – й якнайшвидше.
Тут я вже чую риторичне питання, яке нам, забудовникам, ставлять постійно: мовляв, де у людей гроші, щоб купувати все, що ви будуєте.
Передусім, нагадаю: за різними оцінками, українці щороку витрачають на придбання житла 25-30 млрд грн. Отже, і нинішній рік не буде виключенням.
Підкреслю важливу деталь: після карантину, суттєво змінився підхід до самого інвестування. Традиційно до 80% покупців оформлювали угоди з розтермінуванням і лише 20% здійснювали одразу 100% оплату і таким чином закривали питання. Так було ще на початку поточного року. Але сьогодні левова частина покупців (до 4/5) намагаються сплатити всю суму одразу.
Це має своє пояснення. По-перше, при 100% оплаті покупці отримують у нас певні преференції та знижки. По-друге, у такі доволі непрості часи, як зараз, люди вважають за потрібне зосередитись на найголовнішому придбанні і відкладають інші покупки та скасовують інші плани та витрати.
Щодо вимог з боку покупців. Зазначу, що гучні скандали на ринку цьогоріч та минулого року мали певний ефект «шокової терапії» і зробили українців вибагливими й обережними.
Люди вже дивляться не лише на історію компанії та її «портфоліо» -- їх цікавить, наскільки ця компанія впевнено тримається на ринку протягом всього часу свого існування, який сповідує принцип ведення бізнесу, наскільки вона гнучка і чи спроможна оперативно реагувати за зовнішні виклики. Дуже важливу роль відіграє зараз клієнтоорієнтованість.
Певним чином змінились і вимоги до об’єктів, якими цікавляться наші покупці.
Ситуація нинішнього року багатьох розвернула обличчям до ключових цінностей: власна родина; власна оселя, яка може бути також і робочим кабінетом; власний час, який не обов’язково витрачати на дорогу до офісу тощо. Карантин змусив людей переоцінити певні категорії. І цінність власного житла значно виросла.
Разом з тим, людям стає важливим не лише житло як таке. Вони платять не просто за квадратні метри квартири – вони прагнуть оселятись у повноцінному житловому просторі з інфраструктурою повного циклу, де вони б мали все, що необхідне для життєдіяльності, просто поруч з власним будинком чи у своєму дворі.
Власне, саме на таких проєктах ми нині й зосереджуємось. Переконаний, це тренд для всього ринку на найближчі декілька років.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 385
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 336
- Дипломатія кадрових помилок 316
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 39030
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 8426
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 4896
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4231
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4052