Суд забезпеченням позову зупинив рішення про проведення робіт біля озера
Хочу поділитися своєю історією боротьби за збереження озера, а саме 19.03.25 отримав постанову Третього апеляційного адміністративного суду по справі 160/378/25, якою вирішено мою заяву вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково:
Зупинити дію рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 26 листопада 2024 року № 12-26/11 «Про надання дозволу на проведення благоустрою території».
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю проведення будь-яких дій, пов’язаних з благоустроєм території на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 26 листопада 2024 року № 12-26/11, а саме проведення робіт із розчищення, планування та озеленення території, розміщення елементів благоустрою, мощення та улаштування дорожнього покриття, експлуатацію та утримання території у стані, придатному для використання відповідно до цільового призначення.
Вказане забезпечення буде діяти, доки буде розглядатись основана справа у суді за моїм позовом, щодо правомірності та скасування спірного рішення виконавчого комітету.
Підставами позову, зокрема, є загроза екологічній безпеці озера, екосистемам, які існують в озері, на його берегах та навколо них, а також порушення процедури надання дозволу на проведення робіт з благоустрою та прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування.
Початок боротьби: рішення виконкому Дніпровської міської ради
У листопаді 2024 виконком прийняв рішення на користь ТОВ (як замовника будівництва на суміжних земельних ділянках) на роботи з благоустрою. При тому, що спірна земельна ділянка розташована у районі прибережної захисної смуги озера та водного дренажного каналу, який впадає в озеро, де діють суворі законодавчі обмеження, щодо проведення робіт, у т.ч. будівельних.
Судова боротьба
Перша інстанція, на жаль відмовила в задоволенні моєї заяви (суддя Дєєв М.В.), вважаючи, що я не надав достатньо доказів, у т.ч. порушення моїх прав, загрози екології і т.п. Але я не здався і подав апеляційну скаргу.
Перемога в апеляційному суді: справедливість відновлено
Апеляційний суд встановив: «Відтак, роботи із благоустрою, які виконуються ТОВ на підставі рішення, що є предметом судового контролю в цій справі, ймовірно можуть проводитися у межах прибережної захисної зони.
Оскільки предметом позову є правомірність рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на проведення благоустрою території навколо водного об’єкта (озера), а продовження таких робіт може мати наслідком загрозу екологічній безпеці озера, екосистемам, які існують у озері, на його берегах та навколо них, відновлення яких у разі продовження робіт може стати неможливим або ускладненим, адже може бути завдана значна шкода екологічній системі, то ці обставини безумовно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду, буде неможливий.
Тому суд доходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.».
А тому, суд зупинив дію рішення виконкому та заборонив ТОВ проведення будь-яких дій, пов’язаних з благоустроєм спірної території.
Озеро Московське – цінний природний об'єкт, який потребує захисту. Спірна забудова загрожує його екосистемі, у т.ч. здоров'ю мешканців міста.
Законодавча база
Суд у своєму рішенні посилався на такі норми законодавства:
Стаття 89 Водного кодексу України– регулює режим господарської діяльності в прибережній захисній смузі водних об’єктів. Будь-які роботи в цій зоні повинні відповідати екологічним вимогам.
Стаття 60 Земельного кодексу України– встановлює правила щодо прибережних захисних смуг, зокрема їх ширину (100 метрів для озер).
Стаття 150 Кодексу адміністративного судочинства України – дозволяє суду вживати заходів забезпечення позову, якщо є загроза порушення прав або інтересів позивача.
Відповідальність за невиконання постанови суду
Невиконання рішення суду може призвести до серйозних наслідків, зокрема:
Адміністративна відповідальність – передбачена статтею 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штраф для юридичних осіб може сягати до 17000 гривень.
Кримінальна відповідальність – за статтею 382 Кримінального кодексу України (злісне невиконання рішення суду) передбачено штраф або обмеження волі на строк до трьох років.
Ця стаття – це нагадування про те, що людина може впливати на події у своєму місті та захищати природу. Навіть коли на іншій стороні – великі компанії та місцева влада, не варто здаватися.
Екологічні проблеми, такі як забудова водойм, знищення зелених зон, мають довгострокові наслідки для здоров’я людей та якості життя. Тому важливо боротися за свої права та права природи. Навіть якщо перша спроба не приносить результату, як це було у суді першої інстанції, не варто зупинятися. Апеляційні та касаційні суди можуть стати на бік справедливості і природи.
Поради для тих, хто бореться з незаконною забудовою
Збирайте докази – фотографії, відео, документи, які підтверджують порушення.
Звертайтеся до експертів – екологів, юристів, які допоможуть підготувати позицію по справі та необхідні докази, документи.
Не бійтеся звертатися до суду – навіть якщо перша спроба не вдалася, продовжуйте боротьбу.
Об’єднуйтеся з однодумцями, громадськими організаціями – колективні звернення та підтримка громади можуть значно посилити ваші позиції.
Захист природи – це не лише право, але й обов’язок кожного з нас.
