Боржник оскаржив завищену заборгованість за кредитним договором. Суд визнав правоту й зобов'язав банк перерахувати борг.
Часто буває так, що терміново потрібні гроші – і ти укладаєш з банком кредитний договір. Потім не вдається оплатити, утворюється велика заборгованість. Ти не згодний з цією заборгованістю – звертаєшся до банку і просиш цю заборгованість зменшити, перерахувати, оскільки (на твою думку), є в розрахунках якісь помилки, адже борг не може бути таким великим! Але отримуєш усі можливі відмови і без суду не можеш захистити свої права.
Саме з такою ситуацією до мене звернувся один із клієнтів – сьогодні розглядаємо його справу, в якій покажу, що 5.08.24 Запорізький апеляційний суд ухваливши постанову по справі 335/496/23 став на мій бік та зобов'язав банк перерахувати відповідну заборгованість за вказаним кредитним договором. Адже у кредитному договорі є пункти, які повністю нікчемними (абсолютно недійсні) згідно з законодавством. Ця стаття саме про це.
Як адвокат у цій справі, я підготував відповідний позов. Справа розглядалася в суді першої інстанції, відповідачем за яким є Сенс банк. 4.04.24 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя як суд першої інстанції лише частково задовольнив мій позов, вирішивши: “Зобов`язати Акціонерне товариство «Сенс Банк» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором від 02.12.19 року про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, з огляду на нікчемність положень договору про списання плати за користування послугою смс-інформування.”
У тому числі суд виходив з наступного:
“З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що договір оферти в цій частині, є нікчемним.”
Повністю з вказаним рішенням ми з клієнтом не погодились, вирішили йти далі, відтак я подав апеляційну скаргу, яку суд частково задовольнив і вирішив:
“Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Васильєв Павло Сергійович, задовольнити частково
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2024 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про покладення обов'язку на АТ «Сенс Банк» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором від 02.12.19 року про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії про списання плати за розрахункове обслуговування основної картки, списання плати за користування послугою m-banking скасувати.
Позов ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, в зазначеній частині позовних вимог задовольнити.
Зобов`язати Акціонерне товариство «Сенс Банк» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором від 02 грудня 2019 року про обслуговування кредитної лінії з огляду на нікчемність договору про списання плати за розрахункове обслуговування основної картки, списання плати за користування послугою m-banking.
В іншій оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.”
Слід вказати, що по даній справі дата укладання договору – це 2019 рік. Тому дивись, якщо з вказаним банком і в тебя приблизно у цю дату також укладено кредитний договір, то як правило такі договори є шаблонні, а тому нікчемні пункти також напевно є і у твоєму договорі. Тому вказаний підхід зазначеній у даній статті, забирай і у свою справу для реального зниження боргу у позасудовому або судовому порядку (якщо банк не хоче вирішити питання в позасудовому порядку) і надалі вже провести перерахунок заборгованості.
Апеляційний суд обґрунтував свою позицію у постанові виходячи з наступного:
“Разом із тим, Банк не надав суду переконливих та належних доказів на підтвердження погодження сторонами розміру щомісячної плати за розрахункове обслуговування основної картки та за користування послугою M-BANKING, відтак списання Банком вказаних платежів з карткового рахунку споживача не ґрунтується на умовах укладеного сторонами кредитного договору.
Дійшовши висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що крім вимоги про визнання недійсним кредитного договору позивач просив суд також зобов`язати банк здійснити перерахунок заборгованості за визначеними позивачем платежами.
З урахуванням того, що у підписаних сторонами складових кредитного договору (Анкеті-заяві та Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії) відсутні погоджені розміри щомісячної плати за розрахункове обслуговування та за користування послугою M-BANKING, вимоги ОСОБА_1 про покладання на Банк обов`язку здійснити перерахунок за розрахунково-касове обслуговування основної картки (від суми заборгованості на кінець розрахункового періоду) і за користування послугою М- BANKING є обґрунтованими.”
Таким чином, лише в судовому порядку вдалося довести правоту клієнта як боржника та зобов’язати банк здійснити відповідний перерахунок заборгованості (зменшивши цим заборгованість). Тим самим банку не було дозволено збільшити грошове зобов’язання боржника перед банком.
З цим можна і потрібно боротися, я показав – як саме. На даному ресурсі є мої інші матеріали які допомагають боржникам у кредитній борьбі - переходь і дивись.
