Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад
Боржник оскаржив завищену заборгованість за кредитним договором. Суд визнав правоту й зобов'язав банк перерахувати борг.
Часто буває так, що терміново потрібні гроші – і ти укладаєш з банком кредитний договір. Потім не вдається оплатити, утворюється велика заборгованість. Ти не згодний з цією заборгованістю – звертаєшся до банку і просиш цю заборгованість зменшити, перерахувати, оскільки (на твою думку), є в розрахунках якісь помилки, адже борг не може бути таким великим! Але отримуєш усі можливі відмови і без суду не можеш захистити свої права.
Саме з такою ситуацією до мене звернувся один із клієнтів – сьогодні розглядаємо його справу, в якій покажу, що 5.08.24 Запорізький апеляційний суд ухваливши постанову по справі 335/496/23 став на мій бік та зобов'язав банк перерахувати відповідну заборгованість за вказаним кредитним договором. Адже у кредитному договорі є пункти, які повністю нікчемними (абсолютно недійсні) згідно з законодавством. Ця стаття саме про це.
Як адвокат у цій справі, я підготував відповідний позов. Справа розглядалася в суді першої інстанції, відповідачем за яким є Сенс банк. 4.04.24 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя як суд першої інстанції лише частково задовольнив мій позов, вирішивши: “Зобов`язати Акціонерне товариство «Сенс Банк» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором від 02.12.19 року про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, з огляду на нікчемність положень договору про списання плати за користування послугою смс-інформування.”
У тому числі суд виходив з наступного:
“З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що договір оферти в цій частині, є нікчемним.”
ВІДЕО У ТЕМУ: Платные СМС в кредитном договоре / признать недействительными и пересчитать долг Сенс банк
Повністю з вказаним рішенням ми з клієнтом не погодились, вирішили йти далі, відтак я подав апеляційну скаргу, яку суд частково задовольнив і вирішив:
“Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Васильєв Павло Сергійович, задовольнити частково
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2024 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про покладення обов'язку на АТ «Сенс Банк» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором від 02.12.19 року про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії про списання плати за розрахункове обслуговування основної картки, списання плати за користування послугою m-banking скасувати.
Позов ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, в зазначеній частині позовних вимог задовольнити.
Зобов`язати Акціонерне товариство «Сенс Банк» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором від 02 грудня 2019 року про обслуговування кредитної лінії з огляду на нікчемність договору про списання плати за розрахункове обслуговування основної картки, списання плати за користування послугою m-banking.
В іншій оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.”
Слід вказати, що по даній справі дата укладання договору – це 2019 рік. Тому дивись, якщо з вказаним банком і в тебя приблизно у цю дату також укладено кредитний договір, то як правило такі договори є шаблонні, а тому нікчемні пункти також напевно є і у твоєму договорі. Тому вказаний підхід зазначеній у даній статті, забирай і у свою справу для реального зниження боргу у позасудовому або судовому порядку (якщо банк не хоче вирішити питання в позасудовому порядку) і надалі вже провести перерахунок заборгованості.
ВІДЕО БОНУС: Помилки ПриватБанка у кредитних справах, судова практика
Апеляційний суд обґрунтував свою позицію у постанові виходячи з наступного:
“Разом із тим, Банк не надав суду переконливих та належних доказів на підтвердження погодження сторонами розміру щомісячної плати за розрахункове обслуговування основної картки та за користування послугою M-BANKING, відтак списання Банком вказаних платежів з карткового рахунку споживача не ґрунтується на умовах укладеного сторонами кредитного договору.
Дійшовши висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що крім вимоги про визнання недійсним кредитного договору позивач просив суд також зобов`язати банк здійснити перерахунок заборгованості за визначеними позивачем платежами.
З урахуванням того, що у підписаних сторонами складових кредитного договору (Анкеті-заяві та Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії) відсутні погоджені розміри щомісячної плати за розрахункове обслуговування та за користування послугою M-BANKING, вимоги ОСОБА_1 про покладання на Банк обов`язку здійснити перерахунок за розрахунково-касове обслуговування основної картки (від суми заборгованості на кінець розрахункового періоду) і за користування послугою М- BANKING є обґрунтованими.”
Таким чином, лише в судовому порядку вдалося довести правоту клієнта як боржника та зобов’язати банк здійснити відповідний перерахунок заборгованості (зменшивши цим заборгованість). Тим самим банку не було дозволено збільшити грошове зобов’язання боржника перед банком.
З цим можна і потрібно боротися, я показав – як саме. На даному ресурсі є мої інші матеріали які допомагають боржникам у кредитній борьбі - переходь і дивись.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 12251
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
8930
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8407
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7305
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5739