Поради для спадкоємців: як не втратити спадщину

Важливість визначення додаткового строку для прийняття спадщини в Україні, процедури подання заяви та судових нюансів.

Визначення додаткового строку для прийняття спадщини є важливою процедурою, яка дозволяє спадкоємцям, з певних причин пропустивши строк для прийняття спадщини, отримати право на майно померлого. Це може статися через непоінформованість про відкриття спадщини, перебування за кордоном або інші поважні причини. Законодавство України передбачає можливість відновлення прав спадкоємця за умови, що причини пропуску строку будуть визнані судом поважними. У відео розглянемо, як саме можна отримати додатковий строк, які документи необхідно подати нотаріусу, до суду, та на що слід звернути увагу при підготовці позову.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 цивільного кодексу). Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого наведеною статтею не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

При цьому, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноважений на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Важливо, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 цивільного кодексу України).

Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон надає йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Також буде надо відповіді на наступні питання:

• чи свідчить відкриття спадкової справи про прийняття спадщини, якщо заява подана з порушенням строку;

• у який строк спадкоємець за заповітом або законом може відмовитися від прийняття спадщини;

• чи зупиняється строк на прийняття спадщини згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.22 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»;

• яким чином може побороти пропущення строку на прийняття спадщини;

• який строк просити суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини;

• незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також об'єктивні та істотні труднощі, суд може дійти висновку про наявні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини;

• 18 річний вік спадкоємця та існування у нього перешкод для подання заяви про прийняття спадщини, є поважною підставою для поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини;

• якщо значна частина встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини, припала на повномасштабну військову агресію і спадкоємець мешкав неподалік від тимчасово окупованої території;

• хто буде відповідачем за вимогою про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса;

• спадкоємець, який прийняв спадщину (особа, яка вчинила згоду), може від згоди відмовитися;

• можна у суді скасувати заяву про надання згоди на включення до кола спадкоємців іншого спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини;

• коли необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини;

• які поважні причини пропуску строку приймаються судами;

• які причини суд не може визнати поважними, щодо пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини;

• саме по собі незнання про смерть спадкодавця свідчить про поважність причин пропуску строку;

• неспілкування спадкоємця зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносини між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини;

• хвороба дітей спадкоємця може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини;

• можно повторно звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини;

• неподання заяви про прийняття спадщини умисно чи з необережності (недбалості) може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини;

• велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна, може бути єдиною підставою для визнання її поважною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини;

• у якій період часу повинна існувати поважна причина для пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини;

• обмеження пересування у зв'язку з веденням захворювання коронавірусу є істотними труднощами для звернення із заявою про прийняття спадщини;

• наявність хронічних захворювань та інвалідність самі собою є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини;

• що необхідно для того щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, на час відкриття спадщини;

• відсутність у спадкоємця свідоцтва про смерть спадкодавця та інформації щодо наявності права власності на квартиру, може розцінюватися як поважна обставина пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини;

• факт запровадження воєнного стану в Україні є підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини;

• поширення територією України гострої респіраторної хвороби COVID-19 є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини;

• на кого покладається обов'язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини;

• на що впливає наявність у спадкоємця ряду хронічних хвороб психоневрологічного характеру, які загострились у шестимісячний строк прийняття спадщини так і після нього;

• якщо спадкоємець не знав про смерть спадкодавця і тим самим пропустив строк на 2 роки для подання заяви на прийняття спадщини, що йому у такому випадку робити;

• перебування на стаціонарному лікуванні поза межами шестимісячного строку на прийняття спадщини вважається поважною причиною пропуску такого строку;

• обставина, що спадкоємець проходив курс лікування в лікувальному закладі, свідчить про поважність причин пропуску строку;

• пропуск строку для прийняття спадщини у разі смерті військовослужбовця.

Ось вже і починаю відповідати:

Чи свідчить відкриття спадкової справи про прийняття спадщини, якщо заява подана з порушенням строку

Ні, відкриття спадкової справи нотаріусом за заявою, поданою з порушенням встановленого законом строку для прийняття спадщини, не є підставою для вважати, що спадкоємець прийняв спадщину.

Чому так: згідно з статтею 1272 ЦК України, повноваження щодо поновлення строку для прийняття спадщини має виключно суд. Тобто, лише суд може дозволити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини, увійти в спадкові права за певних умов.

Який висновок можна зробити з практики судів: Верховний Суд у своїй постанові від 21.06.23 у справі 175/1404/19 підтвердив цю правову позицію, наголосивши, що факт відкриття спадкової справи нотаріусом не може розглядатися як доказ прийняття спадщини, якщо заява про прийняття спадщини була подана з порушенням встановленого строку.

Що це означає для спадкоємців: якщо ви пропустили строк для прийняття спадщини, але бажаєте її отримати, вам необхідно звернутися до суду з позовом про поновлення цього строку. Суд розгляне вашу справу та прийме рішення на підставі наявних обставин та доказів.

У який строк спадкоємець за заповітом або законом може відмовитися від прийняття спадщини

Протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця або з дня, коли його було оголошено померлим. Цей строк встановлений Цивільним кодексом України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК України).

Чи зупиняється строк на прийняття спадщини згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.22 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»

Не зупиняється, оскільки правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України. Законодавець як у статті 1270 ЦК, так і в інших нормах ЦК, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.

Отже, пункт 3 наведеної постанови КМУ суперечить статтям 1270, 1272 ЦК, а тому не підлягає застосуванню (такі висновки містяться у постанові Верховного Cуду від 25.01.23 справа 676/47/21).

Яким чином може побороти пропущення строку на прийняття спадщини

Строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість:

1. за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК);

2. для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК).

Який строк просити суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини 

Спадкоємцю буде досить 1-3 місяці. Суди погоджуються з таким строком.

ВІДЕО БОНУС: ВИЗНАЧЕННЯ ДОДАТКОВОГО СТРОКУ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ

Незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також об'єктивні та істотні труднощі, суд може дійти висновку про наявні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини

Незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (менше двох місяців), а також наведені спадкоємцем як позивачем причини, які є об'єктивними та істотними труднощами, суд відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України можно передбачити, дійде висновку, що наявні правові підстави для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини (такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.08.23 справа 758/13293/18).

18 річний вік спадкоємця та існування у нього перешкод для подання заяви про прийняття спадщини, є поважною підставою для поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини

Так, у сумі наведене є підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки у спадкоємця існували перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, а саме тяжкий стресовий стан, спричинений втратою матері у 18-річному віці, необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавця з апостилем (постанова Верховного Суду від 16.08.23 справа 758/13293/18).

Якщо значна частина встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини, припала на повномасштабну військову агресію і спадкоємець мешкав неподалік від тимчасово окупованої території

Це буде поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, тому що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Важливо при вирішенні питання поважності причин пропуску спадкоємцем шестимісячного строку, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанова Верховного Суду від 20.03.24 справа 545/1231/23).

Хто буде відповідачем за вимогою про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса

У цьому контексті у позові слід зазначити відповідачем саме державну нотаріальну контору, а не державного нотаріуса (постанову Верховного Суду від 20.12.23 справа 523/4642/22 ).

Спадкоємець, який прийняв спадщину (особа, яка вчинила згоду), може від згоди відмовитися

Так, може від такої згоди відмовитися (на протязі 6 місяців з моменту смерті спадкодавця). Заборони для відмови не передбачено.

Якщо особа, яка відмовилася від надання згоди, то вона має повідомити про це особу, якій надано згоду на подання заяви про прийняття спадщини (чи його спадкоємця), а не нотаріуса. В такому разі відмова від згоди на подання заяви про прийняття спадщини не породжує відповідні наслідки, оскільки не сприйнята належним суб`єктом. Відмова особи від надання згоди у разі, якщо на підставі згоди прийнята спадщина, хоча й допускається, але не зумовлює впливу на спадкові права особи, що сприйняла таку згоду (вже отримала спадщину).

ВІДЕО У ДОПОМОГУ: ВРЕМЯ, МЕСТО ОТКРЫТИЯ НАСЛЕДСТВА, СРОКИ ДЛЯ ПРИНЯТИЯ, УСТАНОВЛЕНИЕ ФАКТОВ

Можна у суді скасувати заяву про надання згоди на включення до кола спадкоємців іншого спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини

Не можна, оскільки законом не передбачено саме скасування. В цивільному кодексі закріплено тільки можливість пред'явити позовну вимогу про визнання правочину недійсним (постанова Верховного Суду від 17.09.24 справа 514/1206/21).

Коли необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк із часу відкриття спадщини.

Лише для осіб, які не є спадкоємцями першої черги або кожної наступної черги, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Оскільки, у даному випадку навіть у разі незнання про наявність заповіту такий спадкоємець повинен був учинити активні дії для прийняття спадщини – подати заяву про прийняття спадщини у встановлений ЦК України шестимісячний строк.

Отже, факт усвідомлення спадкоємцем його права на спадкування за законом як спадкоємця першої черги спадкування поряд із незнанням про наявність заповіту, складеного на його ім’я, за умови невчинення ним жодних активних дій щодо встановлення спадкової маси і прийняття спадщини протягом передбаченого ЦК України строку, не свідчить як про порушення принципу свободи заповіту, так і про виникнення в нього об’єктивних обставин, які унеможливили або істотно ускладнили йому своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у відведений ЦК України строк (постанова Верховного Суду від 26.06.24 справа 686/5757/23).

Які поважні причини пропуску строку приймаються судами

У постанові від 28.03.22 справа 750/2158/21 Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:1) тривала хвороба спадкоємців;

2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;

5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Які причини суд не може визнати поважними, щодо пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини

Юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Саме по собі незнання про смерть спадкодавця свідчить про поважність причин пропуску строку

Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без встановлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку (аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.09.20 справа 635/4551/18, від 27.05.20 справа 336/1127/17, від 30.06.20 справа 431/5782/17, від 03.03.21 справа 145/148/20, від 21.04.22 справа 296/12109/18, від 13.04.23 справа 522/17537/18).

ВІДЕО БОНУС: ЗАКОНОПРОЕКТ №11220 ПРО ПЕРЕДАЧУ БОРГІВ У СПАДОК. ЗМІНИТЬСЯ ПОРЯДОК СПАДКУВАННЯ

Неспілкування спадкоємця зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносини між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини

Ні, це не буде об'єктивними, поважними причинами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 11.11.20 справа 750/262/20).

Хвороба дітей спадкоємця може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини

Не може вважатися поважною причиною, оскільки заяву про прийняття спадщини спадкоємець у т.ч. може подати не лише особисто, а ще через представника або надіслати поштовим зв'язком (постанова Верховного Суду від 07.10.24 справа 522/5185/22).

Можно повторно звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

Можно це зробити, але щоб отримати перемогу у справі слід навести нові підстави (які не були наведені та розглянуті у першій раз) і такі підстави повинні бути дійсно поважними для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Неподання заяви про прийняття спадщини умисно чи з необережності (недбалості) може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Отже, неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна, може бути єдиною підставою для визнання її поважною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини

Наведені причини без встановлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку (постанова Верховного Суду від 27.09.24 справа 692/142/24).

У якій період часу повинна існувати поважна причина для пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини

Наприклад, обставини щодо перебування позивача на стаціонарному та амбулаторному лікуванні не можна вважати поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки мали місце після спливу строку для прийняття спадщини, а оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків, дійшов Верховний Суд України у постановах від 04.11.15 справа 6-1486цс15, від 23.08.17 справа 6-1320цс17 та Верховний Суд у постановах від 26.06.19 справа 565/1145/17, від 17.10.19 справа 766/14595/16, від 30.01.20 справа 487/2375/18, від 31.01.20 справа 450/1383/18.

Обмеження пересування у зв'язку з веденням захворювання коронавірусу є істотними труднощами для звернення із заявою про прийняття спадщини

Не є істотним для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки заява про прийняття спадщини у такому випадку могла бути направлена поштою нотаріусу або до органів місцевого самоврядування, що зроблено не було спадкоємцем (постанови Верховного Суду від 21.10.21 справа 332/3796/19, від 20.09.24 справа 505/1170/21).

Наявність хронічних захворювань та інвалідність самі собою є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини

Не є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини та не є об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали б спадкоємцю, у встановлений законом строк, звернутися із заявою про прийняття спадщини, у розумінні положень статті 1272 ЦК України (аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постановах від 10.06.21 справа 691/481/18, від 16.09.24 справа 754/561/23).

Що необхідно для того щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, на час відкриття спадщини

У цьому випадку самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним, тобто не менше 6 місяців поспіль (подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10.11.21 справа 572/1774/20, від 25.06.24 справа 161/18311/22.

Відсутність у спадкоємця свідоцтва про смерть спадкодавця та інформації щодо наявності права власності на квартиру, може розцінюватися як поважна обставина пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини

Така відсутність, не може розцінюватися як об`єктивна, поважна обставина, яка утруднювала здійснення ним цих дій (постанова Верховного Суду від 24.12.20 справа 310/2337/18).

ВІДЕО ДОПОМОГА: НЕТ ОРИГИНАЛА ДОКУМЕНТА НА ИМУЩЕСТВО ДЛЯ ПОЛУЧЕНИЯ НАСЛЕДСТВА

Факт запровадження воєнного стану в Україні є підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини

Не є виключною підставою для визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини. Такими підставами можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили звернення до органів нотаріату у встановлений законом строк. Такі обставини слід навести та довести відповідними доказами (постанова ВС від 05.09.24 справа 705/1886/23).

Поширення територією України гострої респіраторної хвороби COVID-19 є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини

Слід розуміти, що нотаріуси продовжували роботу під час карантинних обмежень, а особиста присутність у нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини від спадкоємця законом не вимагається, тому поширення територією України гострої респіраторної хвороби COVID-19 не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини. Про це також каже Верховний Суд в постановах від 18.03.21 справа 496/3234/19, від 09.02.22 справа 709/769/19, від 14.06.22 справа 346/3357/21, від 15.09.23 справа 345/4153/22, від 22.02.24 справа 755/1886/22.

Таким чином, спадкоємець не був позбавлений можливості заяву про прийняття спадщини надіслати нотаріусу засобами поштового зв`язку.

На кого покладається обов'язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини

Такийобов`язок покладається на спадкоємця, який пропустив цей строк (постанова ВС від 27.08.24 справа 761/22148/21).

На що впливає наявність у спадкоємця ряду хронічних хвороб психоневрологічного характеру, які загострились у шестимісячний строк прийняття спадщини так і після нього

Це дозволить визнати вказані причини поважними для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець не знав про смерть спадкодавця і тим самим пропустив строк на 2 роки для подання заяви на прийняття спадщини, що йому у такому випадку робити

1. за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК);

2. для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК).

Перебування на стаціонарному лікуванні поза межами шестимісячного строку на прийняття спадщини вважається поважною причиною пропуску такого строку

Ні, оскільки таке перебування трапилось поза межами шестимісячного строку на прийняття спадщини, як наслідок не може вважатись поважною причиною пропуску такого строку (постанова ВС від 14.08.24 справа справа 466/5241/18).

Обставина, що спадкоємець проходив курс лікування в лікувальному закладі, свідчить про поважність причин пропуску строку

Треба дивитись, чи є докази, що у зв`язку із хворобою та перебуванням на амбулаторному лікуванні у лікувальному закладі спадкоємець об`єктивно був позбавлений можливості подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини в інший, передбачений законом спосіб, без особистої присутності у нотаріуса (поштове відправлення, довіреність на вчинення від свого імені необхідних дій іншій особі тощо). Отже, сама по собі та обставина, що позивач проходив курс лікування в лікувальному закладі, не свідчить про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Пропуск строку для прийняття спадщини у разі смерті військовослужбовця

У більшості випадків військове командування одразу не повідомляє родичів про загибель військового, а кажуть, що він зник безвісти, а потім через тривалий час повідомляють що він дійсно загинув.

Що робити в такій ситуації?

Звертатися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та вказувати, що про смерть стало відомо з моменту отримання листа від військового командування. Ця обставина є поважною причиною пропуску строку і про це нещодавно вказав Верховний Суд у постанові від 05.09.24 справа 522/13557/23.

За результатом розгляду справи, суд встановлює для спадкоємця додатковий строк для прийняття спадщини, протягом якого можна звернутися до нотаріуса та прийняти спадщину.