У проекті змін до Конституції щодо реформи правосуддя, внесеного до парламенту главою держави, Верховна Рада позбавляється права висловлювати недовіру Генеральному прокурору України, що має наслідком його відставку.
У проекті змін до Конституції щодо реформи правосуддя,внесеного до парламенту главою держави, Верховна Рада позбавляється правависловлювати недовіру Генеральному прокурору України, що має наслідком йоговідставку.
Така новація в пояснювальній записці до законопроектуобґрунтовується тим, що «органипрокуратури отримають широкі процесуальні можливості для набагато якіснішоговиконання властивих прокуратурі функцій – підтримання публічного обвинуваченняв суді; процесуального керівництва досудовим розслідуванням; вирішеннявідповідно до закону інших питань під час кримінального провадження; нагляду занегласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку».
Сказати, що ця пропозиціявкрай недолуга – не сказати нічого. По-перше, хто заважав прокуратурі «якіснішевиконувати властиві їй функції» до цього часу? Парламент? Дивно, адже всінебезпідставно вважали, що тотальна корупція і закостенілі працівники, на якихця безнадійна система і трималася десятками років. Крім того, за час роботиодіозних генпрокурорів – Яреми, Шокіна – парламент жодного разу не висловлювавїм недовіри. Єдине, до чого дійшла справа, це рекомендація антикорупційногокомітету звільнити чинного генпрокурора з посади. Тобто ніяких прецедентів,коли б Рада «заважала» роботі генерального прокурора не траплялося.
Відтак, очевидно, щопрезидент хоче убезпечити своє протеже від можливого впливу з боку парламенту.Реформа правосуддя, таким чином, на практиці є відвертою узурпацією влади вправоохоронній сфері. Замість того, щоб провести реальну реформу шляхомліквідації Генпрокуратури взагалі, яка є рудиментом репресивної радянськоїсистеми, на Банковій вирішили прикарманити цей зручний інструмент для боротьбиз політичними опонентами.
Той факт, що вАдміністрації Президента прагнуть усунути Верховну Раду від повноцінногоконтролю над діяльністю прокуратури, красномовно свідчить і про втратупрезидентом монополії на вплив у законодавчому органі. Тенденціїпарламентського життя за останній час показують, що Порошенко не має впливунавіть на свою фракцію у повному обсязі, не говорячи про опонентів БПП. Розуміючи,що незабаром парламент може стати зовсім неслухняним, глава держави, мабуть,планує утримувати покірність нардепів за допомогою свого кишеньковогогенпрокурора.
