Два завдання для влади
В ситуації економічної кризи, що невідворотно насувається, потрібні жорсткі антикризові заходи. Не зробимо їх зараз, втратимо занадто багато.
Погіршення економічної, а, відповідно, і соціальної ситуації в країні почало намічатися ще задовго до появи епідемії грипу в Україні. Вже в четвертому кварталі минулого року темпи приросту ВВП впали, та показник індексу промислового виробництва став негативним.
Введення в країні, в зв’язку з пандемією коронавірусу, положення про карантин, стає зручним фактором виправдань управлінської імпотенції, та майбутніх популістських пояснень неминучої економічної кризи. Це ми почуємо неодмінно.
Але, якби там все не було, карантин введений, ситуація погіршується, і в цю економічну кризу ми вже активно входимо. Питання тільки в тому, якої глибини ця соціально-економічна криза стане, які наслідки для держави та суспільства вона буде мати, та, які кроки ми ще встигаємо зробити, аби її пом’якшити.
Можливо, з точки зору влади, економічне падіння, яке, в цьому році, прогнозується на рівні 5-8% зменшення ВВП, і не є кризою на кшталт пандемії грипу, заради подолання якої створили різноманітні антикризові штаби. І Уряд планує подолати цю економічну кризу стандартними кроками. Можливо…
Можливо, як вважає голова Уряду п.Шмигаль, достатньо просто сподіватись на те, що економіка України почне відновлюватись з другої половини поточного року. А, для цього написати Програму діяльності Кабінету Міністрів України 2020. Програму, в якій нема жодної економічної, чи соціальної цифри, яку можна проаналізувати, та зробити орієнтиром розвитку. Програму, яка розрахована на річну індульгенцію діяльності Уряду, та не передбачає жодної відповідальності за досягнуте, чи, вірніше, за не досягнуте.
Можливо, економіка країни і сама відновиться. А, можливо, й ні…
Підкинемо монетку? В розрахунку на елемент везіння.
Чи, може, створимо чітку економічну стратегію, яка стане жорстким, антикризовим дороговказом,- що треба зробити в економічному секторі держави, за який період часу це треба зробити, та, які ресурси для цього потрібні.
Не треба нічого особливо вигадувати. Світовий досвід вже дав орієнтири таких антикризових кроків, які потрібно прив’язати до українських реалій.
Сьогодні, для пом’якшення кризи, що розгортається, та пришвидшення періоду виходу на траєкторію економічного зростання, потрібні ДВІ речі.
ПЕРШЕ. Це ІНВЕСТИЦІЇ.
Інвестиції в основний капітал держави. В основні фонди підприємств, державного та приватного секторів, які створюють продукцію, що пріорітетно формують ВВП держави.
Інвестиції мають дуже важливі драйвери прискореного економічного зростання,- в момент їх вкладання інвестиції різко підвищують сукупний попит в державі. В наступні періоди – підвищують сукупну пропозицію.
Тобто, на початку входження інвестицій в загальний капітал держави, вони збільшують кількість робочих місць, сукупні доходи населення (що край необхідне сьогодні), та потенціал підприємств по випуску продукції, а в наступні періоди трансформують цей потенціал в збільшення кількості затребуваних товарів, що збільшують обсяг ВВП держави.
Інвестиції – це головне, а, сьогодні, єдине джерело швидкого економічного, та, відповідно, соціального зростання України.
І, не треба, обов’язково, чекати закордонних інвестицій. Роль інвестора, на початковому етапі повинна виконувати держава. Вкладати стільки коштів, і в підприємства тих галузей економіки країни, яких вистачить (є чіткі економічні закони, які визначають необхідний обсяг інвестицій) на старті, та які дадуть найбільший мультиплікативний ефект.
Де взяти гроші? Пам’ятаєте,- «ни кому, ни … чего» пишеться окремо…
Зовнішні та внутрішні борги.
Не треба просити грошей у МВФ. Треба швидко, але жорстко, домовитись з зовнішніми та внутрішніми кредиторами про відтермінування повертання, та обслуговування боргів на 2-3 роки.
В нас же є офіційна підстава? Світова пандемія грипу. Від якої постраждали всі країни. Та, на подолання наслідків якої, провідні країни планують виділити трильйони доларів. Але, не Україні. Яку морально підтримують, та співпереживають.
Ми не просимо грошей. Ми пропонуємо, поки що, не віддавати власні. А, тільки в цьому році, мова йде про, більш ніж, 400 мільярдів гривень, що вже закладені в Бюджеті.
Це, завдання Уряду. І нового, але, поки що, млявого Прем’єра. Нехай мобілізує ресурси на домовленості, стосовно реструктуризації боргів, з кредиторами. А, далі, запропонує програму вкладання цих грошей в галузі української економіки.
Але, інвестиції, це необхідна, але недостатня умова зростання.
Необхідно, ще, друге.
ДРУГЕ. Це БЕЗПЕКА інвестицій.
Поки, в країні діє така корупційна система екстрагування грошей із бюджетних, та позабюджетних потоків, будь які інвестиційні гроші підуть по кишенях олігархів, та їх представників у владі.
Цю Систему треба зламати. І, зробити це, сьогодні, може тільки одна людина в державі – діючий Президент України.
Пам’ятаєте обіцянку, ще тоді кандидата у президенти Зеленського,- я йду тільки на один президентський строк.
Чудово, виконуй обіцянку, та «спали» себе, виклавшись на повну. Батьківщина запам’ятає власних героїв…
Коли в тебе немає стратегічного бачення розвитку всіх напрямків держави, та критично не вистачає часу, аби розібратись в них, взяти їх під реальний контроль, має сенс розставити державні пріоритети, та вибрати для себе той головний пріоритет, який дасть гарантовану можливість кардинальних змін в країні.
Президент Зеленський має вибрати для себе головний державний пріоритет – руйнацію корупційної Системи в Україні. За рахунок становлення ефективної та відповідальної правоохоронної системи, та судової гілки влади. За рахунок реального, а не бутафорного реформування МВД, СБУ, прокуратури, та судів різного підпорядкування.
Це, не так важко для Президента країни. За період в 4-и роки, що в нього ще залишився. Було б бажання, та характер.
До речі, саме такий характер, стосовно антикорупційної боротьби в країні, продемонстрував колишній Президент Польщі – Лех Качинський. Який, за 4-и роки свого президенства, практично повністю, викоренив корупцію в країні. Та, який є реальним героєм своєї нації.
Підсумок,- ІНВЕСТИЦІЇ, державні та приватні, та правова БЕЗПЕКА, що вирівнює можливості усіх суб’єктів економіки країни – це головні чинники швидкого економічного зростання України.
Далі, про інвестиції, буде...
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 168
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 16220
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 7829
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 5366
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4936
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4839