Чи бути профспілковій революції в Україні?

Керівники старих профспілок, їх профспілкові «вожді» вже давно не піклуються за людей. Вони просто переймаються власними долями, своїми статками, більше думають про те, як і коли треба урвати для себе побільше коштів з фондів соціального страхування, інших джерел фінансування соціальних програм. Ні профспілкова сторона, а ні сторона роботодавців, а тим більше урядова сторона, - не переймаються вирішенням соціальних проблем. Йде цінічний «дерибан» майна та коштів, які мають служити інтересам людей.

Це приводить до масового невдоволення спілчан. І як супротив цьому в суспільстві вже давно зріє ініціатива первинних профспілкових організацій дати рішучий відсіч таким профспілковим керівникам як в центрі, так і на місцях.

Первинні профспілкові організації є юридичною основою профспілок, їх ядром та являються носіями прав та гарантій діяльності створених ними профспілок. Але в нинішній профспілковій системі вони стають безправними, як тільки стають складовою частиною тої чи іншої профспілки. Все зводиться, головним чином, до відхувань профспілкових внесків.

Понад 1500 первинних профспілкових організацій з усіх регіонів України підтримують ініціативу проведення Всеукраїнського конгресу профспілок, як Національного міжгалузевого зібрання первинних профспілкових організацій України. Настала пора первинним профспілковим організаціям проявити солідарність та від імені спілчан, як реальних представників прогресивного профспілкового руху, очистити профспілки від баласту, прийняти конкретні рішення задля нагального вирішення злободенних питань суспільного життя в країні. Приєднатися до всеукраїнського трудового руху в боротьбі за права людей – це значить разом сказати своє рішуче «Ні!» тому безладу та попранню прав трудового народу. Настав час сказати «Геть!» тим профспілкам та їх керівникам, які вже давно не переймаються долею людей та паразитуюсь на їх трудових інтересах.