НКПУ: шляхи виходу з профспілкової кризи.

Зараз етап відмирання старих профспілок як старого інституту і зародження нової профспілкової діяльності. Люди чекають на оновлення профспілкового руху. З старими профспілками, застарілою споживчою ідеологією їм не по путі. Відомо, що ситий голодного не розуміє, тому наше гасло: „Ситий профбос – голодному члену профспілки не товариш” треба активніше втілювати в життя. Ситих профбосів спілчани на своїх плечах далі не спроможні витримувати. Треба очиститися від збанкрутілих профбосів, безініціативних застарілих керівників профспілкових організацій, як в центрі, так і на місцях, а тих хто зловживав службовим становищем – до кримінальної відповідальності! Внести ряд змін та доповнень до Законів, які регулюють права та діяльність профспілок. Зробити профспілки більш демократичнішими. Усунути монополію старих профспілок, і таким чином дати поштов розвитку новим незалежним профспілкам. Потрібно заборонити роботодавцям утримувати в безготівковому вигляді профвнески з заробітної плати робітників. Кожен член профспілки має самостійно сплачувати профвнески до профспілкової організації, яку він свідомо обрав. Задіяти усі механізми аби забезпечити ефективну дію колективних договорів на підприємствах, де зможуть прийняти активну участь кожна профспілкова організація що існує на підприємстві. Центром профспілкової роботи має стати колдоговірна, тобто переговорна, робота профспілок і роботодавців. Необхідно створити активні центри правової допомоги спілчанам для надання організаціно-методичної та юридичної допомоги людям у вирішення проблем та створенні нових профспілок. Члени профспілок мають дати належну оцінку діяльності профспілковим керівникам на усіх рівнях, які вже давно не захищають їх інтереси. Ми закликаємо ствоювати альтернативні профспілки, не дозволяти старим профспілкам ігнорувати інтереси працюючої людини. Тільки так можна позбавитися застарілої профспілкової системи, яка вже давно не працює на людину і не відображає їх інтереси.