Еволюція Євромайдану, або коли розмова піде про добробут людини

Саме зараз пробив час наповнити загальнодемократичні гасла Євромайдану справжнім соціальним змістом, спрямованим насамперед на захист інтересів людини праці.

Спочатку це був Євромайдан. Вийшли журналісти-активісти та мешканці фейсбука. Після них перед у протесті повели професійні громадські активісти і студентство. Без політиків. Після побиття молоді «Беркутом» вимога залишилася одна: Революція!

Але одні почали розхитувати ситуацію заради повернення у владу чи її здобуття. Другі розхитують ситуацію заради розколу країни, бо взяти під контроль її усю вони не можуть.

Тактики обох цих груп, які розхитують країну, ідентичні. Однією рукою – розхитувати, другою – підставляти людей. Чим більше людей підставляєш, тим більше емоцій та тривожності, тим більша амплітуда розхитування.

Та зараз люди більш зібрані і злі не тільки на владу, але й на весь політичний клас. Замість «Міліція з народом!» вони кричать міліціонерам «Ганьба!». Вимагають покарання конкретних винуватих і ширшої люстрації.

Де тут євроінтеграція, запитаєте ви? А де революція, запитаємо ми? За що на майданах стоїть український народ? Адже Революції є ще менше, ніж євроінтеграції. Де тут є вирішення конкрених питань покращення життя людей? Немає.

Ось виходить, що і політики нагорі, і великий бізнес не для того йшли до влади, щоб щось змінювати. И опозиція, у якої є свої олігархи, за визначенням , також не здатна на радикальні зміни.

Колись, під час акції «Україна без Кучми!» говорили не просто про зміну влади, а про зміну системи влади. Що воно таке – оця «система» влади, так до кінця і неясно. Але стара система продовжила працювати на тих самих засадах і з тими самими вадами – корумпованістю, неефективністю.

Зараз сотні тисяч людей приймають активну участь в Євромайданах України, вони категорично виступають проти насильства влади, висловлюють своє невдоволення існуючою владою, яка не проводить економічних реформ в країні, не створює належні умови для розвитку  малого та середнього бізнесу, в країні діє корупція, розкрадання державних коштів, відсутня належна система соціального страхування та соціального забезпечення.

І люди вже зараз розуміють, що треба стояти не за політиків чи олігархів та владу, а за себе, за свої права. Адже існуючі мінімальні соціальні страндарти, мінімальна заробітна плата є нище жебрацького рівня, а спложивчий кошик українця менший часів Великой Вітчизняної війни, який не забезпечує навіть відновлення людина на її білогогічному рівні. Рівень заробітної плати в собівартості продуції практично залишається не змінним протягом десятків років, ще з часів незалежності України. Надприбутки не йдуть на зростання заробітної плати, вони осідають у кишеннях олігарців. В країні діють грабіжницькі податки, фактично узаконені побори, країні роз’їдає високий рівень корупції, в занедбаному стані знаходиться  медицина, житлово-комунальне господарсьво, соціальна політика, тощо, а рівень життя людей є найнищим в Європі.

В Україні росте  безробіття, нові робочі місця не створюються, а заборгованість з заробітної плати не зменшується; економічний достаток людей ледь-ледь забезпечує їх виживання. А в той час в країні збільшується число мільярдерів, і перш за все, серед людей причетних до високих рангів влади.

Саме зараз пробив час наповнити загальнодемократичні гасла Євромайдану справжнім соціальним змістом, спрямованим насамперед на захист інтересів людини праці.

І тому, ми звертаємося до лідерів громадських організацій України, громадських активістів Євромайдану Києва та євромайданів міст України, людей не байдужих до ситуації що відбувається в Україні, патріотів України  з’єднати зусилля у боротьбі за права людей!

Ми не маємо права залишити Євромайдани без гасел соціальної справедливості на шляху до соціальної Європи!

Наші гасла прості і зрозумілі:

• Правове громадянське суспільства!

• Демократична Україна!

• Соціальна Україна!

• Ні - рабським трудовим відносинам!

• Європейські зарплати і європейські соціальні гарантії для українських трудящих!

• Запровадження громадського та робочого контролю за діями влади та на виробництві незалежно від форми власності.

Реальна розбудова правової, демократичної та соціальної держави має стати единою турботою української влади!!!

Влада має діяти лише для того, аби створити умови для реального забезпечення добробуту конкретної людини, її правового та соціально-економічного захисту, дотримання її прав і свобод!!

Ми пропонуємо провести громадський Круглий стіл та запрошуємо негайно розпочати підготовку до створення Національної  координаційної ради громадських організацій, заради створення реального Громадянського суспільства, яке б об’єднало усі ресурси та активну базу громадскості України.

Ми впевнені, що громадські організації зараз мають йти єдиним соціальним та демократичним фронтом!

Долучаємося до співпраці!!! Разом ми сила!!! Разом – до перемоги!!