Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
23.11.2018 09:20

Митниця по-новому. Що потрібно бізнесу?

Адвокат, правник, екс-заступник Міністра юстиції

Що держава потрібна зробити з митницею, аби задовільнити проблеми бізнесу.

Сьогодні бізнес вимагає від держави змін і підтримки. У кожній сфері, галузі та напрямку – податки, перевірки, митниця, державне регулювання, підтримка на законодавчому рівні. Але деколи створюється враження, нібито держава і бізнес  це два паралельні світи, які не чують, не бачать та не розуміють один одного. Хоча для адекватного і нормального процвітання держави, укріплення економіки і привернення уваги і коштів іноземних інвесторів їх взаємодія повинна мати зовсім інших характер і рівень.

На щастя, ми маємо організації, які є каталізатором процесу взаємодії державного та приватного сектору. З ними легко співпрацювати, бо вони розуміють пріоритети та бажання бізнесумають вплив на законодавчі комітети та можуть реалізувати бажання та потреби бізнесу. 

Зовсім нещодавно одна з таких компаній,враховуючи актуальність питання реформи митної справи у країні, а також підтримуючи зусилля Уряду щодо прискорення наведення ладу, провела ґрунтовне дослідження у бізнес-середовищі на тему: «Чого хоче бізнес від митниці?»Вони з’ясовували, які питання, пов’язані з митницею, є важливими для бізнес-середовища, які проблеми митного регулювання є актуальними та які шляхи розв’язання цих проблем бачить бізнес.

Тож сьогодні хотів би зробити короткий огляд того, як саме бізнес уявляє «ідеальну» митницю, а також того, над чим необхідно працювати державі, аби задовільнити вимоги підприємців.

Перше, на що звернув увагу бізнес (найпростіше і найочевидніше) – це створення консультаційних підрозділів (відповідальних посадових осіб) у відділах митного оформлення з метою отримання фахової консультації та можливості подання звернень і надання консультацій в електронному режимі. Здавалось би, просте сервісне рішення, але 81% опитаних представників бізнесу висловили думку, що вони хотіли б мати постійний та надійний канал комунікації з митницею (наприклад, спеціальний контактний номер), завдяки якому можна було б отримати консультацію чи роз’яснення щодо питань застосування митного законодавства.

І це важливо не тільки для українських компаній, адже ті інвестори, які зацікавляться у якомусь проекті, ідеї, бізнесі чи підприємстві, в першу чергу, подумають про матеріальну вигоду, яка напряму залежить від експорту товару та виходу на світовий ринокА це означає взаємодію з митницею. І доступність такої інформації впливаєнасамперед на інвестиційну привабливість країни в цілому. Так, це просто, але чомусь у нас це не працює.

Далі проблема більш масштабніша  автоматизаціямитних процедур та електронний обмін даними. 90% опитаних компаній відзначили цей напрямок як «дуже важливий». У багатьох країнах світу набуває поширення технологія митного оформлення за принципом «віддаленого декларування», коли товари фактично перебувають в одному місці, а митне оформлення відбувається в іншому. Зокрема, у ЄС використовується «централізоване митне оформлення». 

На сьогоднішній день митне оформлення товарів до прибуття їх на кордон вже певною мірою реалізоване. Але все ж, незважаючи на значні успіхи електронного декларування, воно ще не є досконалим. Багато процесів на митниці ще здійснюються у паперовому вигляді, і якщо порівнювати з рівнем технологічного прогресу та кращим світовим практикам, то нам є куди розвиватись і чого прагнути. 

Що для цього зробити? 

Є декілька першочергових і дійсно важливих кроків. По-перше, необхідно ввести можливість оформлення товарів за місцем розташування підприємства, незалежно від фактичного місця пред’явлення товарів митниці. По-друге, потрібно запровадити можливість автоматично завершитимитне оформлення та випуск товарів (наприклад, у випадках, коли за результатами автоматизованого аналізу декларації не виявлено суттєвих ризиків). І,врешті-рештстворити безпаперове митнесередовище шляхом переведення всіх комунікацій між бізнесом та митницею у електронну форму.

Ще одним проблемним напрямком є відсутність конкретних та однозначних норм, які б визначали протиправність того чи іншого діяння. Така «прогалина» створює передумови для адміністративного свавілля та необґрунтованого притягнення особи до відповідальності. І це не просто слова, бо 45% опитаних відзначили, що перелік діянь, визначених як порушення митних правил у чинному Митному кодексі, є недостатньо чітким.

Наприклад, на практиці протоколи за статтею 485 МК України «Протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати платежів» складаються митницями за будь-яким фактом збільшення податків за результатами митного оформлення (наприклад, зміна коду товарів за УКТ ЗЕД). 

Звісно, невизначене правове поле та межі відповідальності відлякують інвесторів. Що зробити, аби таких проблем не булоПотрібноконкретизувати перелік складів порушень митних правил, передбачивши конкретні умови, за яких настає відповідальність за порушення митного законодавства.

Ну і не можна не згадати про «єдине вікно». На сьогоднішній день 60% опитаних компаній використовують «Єдине вікно» під час переміщення товарів через митний кордон. Чому не усі 100%, спитаєте ви? Бо бюрократія в певній мірі лишається. І для деяких компаній практичне застосування «єдиного вікна» спричиняє ряд проблем, які не дозволяють повністю реалізувати його потенціал. Наприклад, вимоги суміжних служб щодо обов’язкового проставлення штампів на паперових копіях документів або складність з оплатою за проходження відповідних видів контролю. Cуміжні служби практикують затягування з проставлянням дозвільних відміток у «Єдиному вікні».

Якщо ми хочемо, аби все працювало на 100%, то одного бажання та навіть роботи одного органу недостатньоТут потрібно, щоб спільно діяли суміжні служби й інші державні органи. І все це має відбуватись за підтримки влади та при великому бажанні бізнесу.

Ще один цікавий проблемний напрямок – контрабанда. Можливо, це прозвучить дивно, але сьогодні тіньова економіка, незаконне переміщення товарів через митний кордон, схеми ухилення від оподаткування шкодять законним інтересам добросовісних компаній та спотворюють ринкову конкуренцію. Саме тому бізнес зацікавлений у тому, щоб держава в особі митної адміністрації активно протидіяла порушенням митного законодавства.

Але поки що далі заяв уряду та «виявлених» схем не пішло. Що потрібно? Звісно, що уніфікація ставок мита, запровадження контролю за рухом товарів всередині країни і реформа спрощеної системи оподаткування для унеможливлення легалізації незаконно ввезених товарів.

Серед того, що я сьогодні описав – лише поверхнева інформація, лише для того, аби зрозуміли скільки попереду ще роботи та як багато зусиль, бажань та можливостей для цього потрібно. Якщо підсумувати, то можна виокремити основні напрямки розвитку:

1. Автоматизація митних процедур і розвиток концепції «е-митниці»;

2. Удосконалення митних формальностей та системи управління ризиками;

3. Забезпечення доступності інформації з митних питань;

4. Реформування процедур оскарження рішень митних органів;

5. Удосконалення порядку сплати митних платежів.

А ось детальніше по кожному з напрямків – у найближчих блогах. Дякую Американськійторговельній палаті в Україні за надану статистику та показники!

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]