Новий інструмент для бізнесу. Як позбутися богрового ярма
Для бізнесу запрацював удосконалений механізм фін.реструктуризації заборгованості. Цей інструмент забезпечується Законом «Про фінансову реструктуризацію».
Нещодавно відвідав Форум «Регуляторні аспекти ринку НПЛ та відповідні реформи», де розповідав про фінансову реструктуризацію й цікавився ставленням колег та потенційних інвесторів до цієї процедури. Знаєте, важко було раніше говорити інвесторам про стабільність і гарантування інвестицій, коли фінансовий стан багатьох компаній і установ залишав бажати кращого, адже багато з них фактично знаходилися в «борговій ямі». А реального, дієвого інструмента, який б полегшував це ярмо, не було.
Ситуація змінилася минулого року, коли для бізнесу нарешті запрацював удосконалений механізм фінансової реструктуризації заборгованості юридичних осіб. Цей інструмент був передбачений і забезпечується Законом «Про фінансову реструктуризацію».
І тут виникла інша проблема: виявилось, що багато представників бізнесу, зокрема і деякі з моїх клієнтів, були не в курсі, що цей новий механізм запрацював на практиці і як він може врятувати їхній бізнес і гроші.
Розібратися у тому, чи реально реструктурувати борги саме зараз, які є не доопрацювання у самих статтях закону, та розробити покрокову інструкцію для тих представників бізнесу, які потребують чи цікавляться даним інструментом, а також поділитися конкретними кейсами тих кліентів, які цю процедуру вже відчули на собі – ось які цілі я ставив перед собою.
А сьогодні у блозі вирішив поділитись інформацією з вами, бо впевнений, що це актуально, а для багатьох компаній – необхідно.
Перше, що треба знати: по суті, запропонована Законом процедура фінансової реструктуризації – це фактично добровільний досудовий договір між боржником і кредиторами з приводу реструктуризації грошових зобов'язань боржника, ну у крайньому випадку – збереження його бізнесу в цілому. Тому тут питання скоріше не юридичне, а дипломатичне. А закон просто врегульовує всі нюанси і деталі, аби все велося за чіткими правилами.
Покроково
Якщо коротко представити усю процедуру, то це 4 кроки, для вирішення усіх проблем бізнесу.
Перший – це отримання згоди банку, крок другий - подання необхідних документів до Секретаріату для подальшого вирішення питання. Третій – отримання висновку незалежного експерта, ну і останній – це погодження плану реструктуризації.
Деталі
Сама процедура реструктуризації, як бачите, відбувається без звернення до суду, а її учасники вирішують долю своїх зобов'язань самостійно, без участі жодного суб'єкта владних повноважень.
Ініціатор реструктуризації – боржник. Для прийняття його заяви та відкриття процедури необхідна згода кредитора і підтвердження про те, що розмір вимог до боржника складає не менше як 50 % від всіх грошових вимог кредиторів. Далі, після підтвердження – необхідно зібрати і подати весь пакет документів, але тут треба бути максимально уважними, не допустити помилок.
Після цього необхідно отримати висновок від незалежного експерта, який би підтвердив реальну необхідність реструктуризації, та дослідив би всі нюанси справи.
Результатом реструктуризації є затверджений всіма без виключення кредиторами план. І у випадку блокування затвердження плану окремими кредиторами Закон також містить гарантію для більшості кредиторів, які підтримують план реструктуризації (не менше 2/3 від загальної кількості): вони можуть передати план реструктуризації на затвердження арбітражу. Звичайно ж, існує ризик, що кредитори, які не голосували за план реструктуризації, а потім ще й програли спір в арбітражі, будуть уникати виконання зобов'язань, покладених на них планом реструктуризації. У такому випадку нескінченне вирішення спорів в арбітражі навряд чи буде ефективним. На цей випадок Закон передбачає достатньо жорсткі заходи відповідальності для кредиторів, що, на мою думку, повинно стати достатнім стимулом для належного виконання плану реструктуризації.
Що стосується строків вирішення питання, то Закон передбачає цілком прийнятний строк для проведення процедури – 90 днів. Але є можливість разового продовження на такий самий строк. Крім того, можна і другий раз звернутись щодо реструктуризації, але не раніше ніж через півтора роки після подання попередньої заяви.
В цілому норми нового Закону повинні позитивно вплинути і на банки, бо це, в першу чергу, збереження платоспроможного позичальника, уникнення процедури банкрутства, звільнення банка від нормативів НБУ під час участі в процедурі. Також це можливість встановлення процентної ставки на будь-якому рівні, податкові пільги для самих банків і розформування резервів. Фінансова реструктуризація для банків – це новий інструмент погашення зобов’язань (тобто переведення боргу в капітал).
Так само і для боржників – це нові можливості для відновлення платоспроможності, вирішення проблеми з ліквідністю та повернення до звичайного режиму ведення своєї діяльності. Також це розстрочка кредиту на декілька років, до того ж процентна ставка такого кредиту значно нижче ринкової.
На сьогоднішній день вже є декілька успішних практично реалізованих кейсів щодо фінансової реструктуризації клієнтської заборгованості.
Реструктуризація боргів – це дієвий і зручний інструмент, який вже проявив себе на практиці, і кейси клієнтів, які вже відчули на собі його дію – найкращий показник. Але тим, хто зацікавився, раджу поспішати, бо Закон України «Про фінансову реструктуризацію» діє лише до 19 жовтня 2019 року.
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель вчора о 10:22
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус 20.06.2025 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 20.06.2025 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 19.06.2025 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 296
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 235
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 131
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 97
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 70
-
"Копнеш глибше – знайдеш амфетамін". Як живе Кривий Ріг – рідне місто президента – під час війни
23738
-
"Джокер" без поняття. Як проводяться аукціони Прозорро.Продажі та чому Укрбуд треба віддати грузинам
Думка 23021
-
Біля Сицилії підняли супер'яхту, яка затонула з британським мільярдером рік тому – фото
Бізнес 13488
-
США вдарили по Ірану. Що це означає для України
Думка 10071
-
"$200 млн за "Яготинське". І без торгу", – співвласник Молочного альянсу покупцям
Бізнес 8833