ПРРО в Україні: кому з цього користь?
Одна з найважливіших податкових реформ, за якою спостерігає не лише Україна, а й її міжнародні партнери — це діджиталізація системи податкового адміністрування.
Один з її найбільш яскравих прикладів — запровадження програмних розрахункових реєстраторів операцій.
Це сучасний інноваційний інструмент податкового адміністрування, який нині вдалося імплементувати лише кільком країнам Європейського Союзу. І сьогодні Україна також успішно втілює цю ініціативу.
Певна революційність ПРРО полягає не лише у тому, що це ефективний механізм податкового адміністрування, що забезпечує справедливу сплату податків. «Родзинка» ще і в тому, що такі ІТ-рішення значно полегшують взаємодію як між бізнесом та Державною податковою службою України, так і між бізнесом та його клієнтами.

Зрештою, це ініціатива, від якої у виграші і держава, і чесні підприємці, і громадяни України — й інтереси всіх в даному випадку перетинаються.
В чому ж користь?
Безоплатне використання. Частина успіху будь-якої реформи полягає в її доступності.
В Україні платники податків мають можливість використовувати програмний касовий апарат, в тому числі наявні його безкоштовні застосунки для мобільних телефонів, комп’ютерів, які можна використовувати без придбання класичних касових апаратів.
Отже, бізнес не повинен витрачати кошти на придбання ПРРО і сплачувати за їх технічне обслуговування.
На сьогодні за підтримки Проекту EU4PFM розроблено технічні вимоги для вдосконалення безкоштовних рішень, розроблених ДПС та для створення застосунків для IOS та web-version. Крім того, Проект також надаватиме підтримку при розробці та вдосконаленні даних ІТ-рішень.

Зручність. Реєстрація Програмного РРО проста. Здійснюється вона через електронний кабінет платника податків.
Інноваційність ПРРО полягає у його мобільності. Вони, на відміну від класичних РРО, зручні для застосування у сфері доставки, виїзної торгівлі. Крім того, ПРРО можна використовувати у режимі оффлайн.
Такі рішення дуже прогресивні і, що не менш важливо, вони істотно зменшують адміністративне навантаження на платників податків у сфері бухгалтерського обліку. А також дозволяють діловому середовищу застосовувати безпаперові технології.
Довіра та прозорість. ПРРО можна сміливо назвати одним з позитивних елементів податкової культури.
Зокрема, він забезпечує прозорість. Адже інформація про продажі автоматично передається до фіскального серверу контролюючого органу. Отже, ця інформація з’являється у кабінеті платника податків і в Податковій службі.
Надалі ДПС зможе розробити рішення, які допомагатимуть автоматично формувати податкову звітність, адже вже наявною буде інформація про всі здійснені операції.
Таким чином, підприємець уникає ризиків щось загубити чи забути — і не потрапляє під штрафні санкції. В першу чергу, це вигідно платнику податків.
З іншого боку, отримана інформація дає змогу податковому органу ефективно здійснювати податковий контроль та імплементувати ризик-орієнтований підхід.
Діджиталізація. Не секрет, що міжнародний успішний досвід нині базується на цифровізації та автоматизації процесів. Це не лише дозволяє заощаджувати бюджетні кошти на бюрократичних процесах, а й зберігає ресурс підприємств та держорганів, дозволяючи направляти їх на розвиток бізнесу та інституцій.
Вільний вибір для підприємців. Важливий аспект у запровадженні ПРРО — у підприємців залишається вибір: користуватись програмним рішенням чи класичним. Крім того, і програмні і класичні РРО можна використовувати паралельно.

Довіра клієнтів. Наявність чеку забезпечує захист прав споживачів, а отже і довірливе ставлення клієнтів до бізнесу. Тим більше, що покупець може самостійно перевірити онлайн, чи виданий йому чек дійсний.
Користуючись же послугами підприємців, які працюють «в тіні», споживач потенційно погоджується на можливі негативні наслідки — відсутність гарантії на послуги чи товар, відсутність відповідальності підприємця за можливу неналежну якість тощо.
Міжнародний імідж держави. Зміцнення податкового комплайнсу —це не лише внутрішній процес, а й те, що зміцнює імідж країни на міжнародній арені, підвищує її інвестиційну привабливість.
Підвищення податкового комплаєнсу. Впровадження ПРРО також робить можливим розширення сфери застосування касових апаратів. В Україні термін «фіскалізація» роками набував негативного відтінку. Однак досвід впровадження таких ініціатив в інших країнах засвідчив, що вони позитивно впливають як на суспільство, так і на бізнес.
Розглянемо це насамперед на макроекономічному рівні. Перш за все, такий підхід спрямований на зміцнення податкового комплаєнсу, сприяє створенню справедливих і рівних умов конкуренції для бізнесу.
Саме завдяки сплаті податків в розвинених країнах світу існує можливість забезпечити гідні пенсії для батьків, якісну освіту для дітей, соціальний захист на випадок безробіття чи хвороби, будувати та оновлювати інфраструктуру.
Бізнес, який працює в тіні не сплачує в бюджет податки, відповідно в держави зменшуються можливості для фінансування програм соціального захисту та розвитку.
На мікрорівні для окремих підприємств такі вимоги забезпечують впровадження більшої фінансової дисципліни всередині самого бізнесу, що і є запорукою їх подальшого розвитку.
Таким чином, поступово виводячи бізнес з тіні, вся держава отримує можливість стати багатшою та сильнішою.
І більш широке застосування РРО як частини комплексних заходів щодо підвищення податкового комплайнсу, безумовно, допоможе досягти цієї мети.

Проект EU4PFM допомагає впроваджувати реформу ПРРО в Україні, надаючи експертну підтримку при розробці нормативно-правової бази, методологічні рекомендації , а також фінансову підтримку для розробки і вдосконалення IT-рішень для ПРРО.
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай вчора о 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда вчора о 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна вчора о 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв вчора о 11:58
- Ти не зобов’язаний знати все, але зобов’язаний знати, де знайти потрібну інформацію Дмитро Зенкін вчора о 10:14
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям Віталій Соловей 27.03.2025 22:24
- Чому корпоративна форма – це не про одяг, а про людей: новий підхід до HR у медицині Павло Астахов 27.03.2025 19:05
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова 27.03.2025 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко 27.03.2025 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 27.03.2025 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 27.03.2025 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз 26.03.2025 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв 26.03.2025 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір 26.03.2025 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна 26.03.2025 10:57
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 871
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 201
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 146
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 126
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 114
-
FT: Власник АрселорМіттал Кривий Ріг емігрує з Британії через податки
Фінанси 29197
-
Путін зірвав переговори: що далі
Думка 8532
-
Торгові війни Трампа: які країни найбільше постраждають від мит США — інфографіка
Інфографіка 8327
-
Чому премії за влучні ураження ворожої техніки демотивують військовослужбовців
Думка 7648
-
МВФ встановив нові структурні маяки для України
Фінанси 3121