ПРРО в Україні: кому з цього користь?
Одна з найважливіших податкових реформ, за якою спостерігає не лише Україна, а й її міжнародні партнери — це діджиталізація системи податкового адміністрування.
Один з її найбільш яскравих прикладів — запровадження програмних розрахункових реєстраторів операцій.
Це сучасний інноваційний інструмент податкового адміністрування, який нині вдалося імплементувати лише кільком країнам Європейського Союзу. І сьогодні Україна також успішно втілює цю ініціативу.
Певна революційність ПРРО полягає не лише у тому, що це ефективний механізм податкового адміністрування, що забезпечує справедливу сплату податків. «Родзинка» ще і в тому, що такі ІТ-рішення значно полегшують взаємодію як між бізнесом та Державною податковою службою України, так і між бізнесом та його клієнтами.

Зрештою, це ініціатива, від якої у виграші і держава, і чесні підприємці, і громадяни України — й інтереси всіх в даному випадку перетинаються.
В чому ж користь?
Безоплатне використання. Частина успіху будь-якої реформи полягає в її доступності.
В Україні платники податків мають можливість використовувати програмний касовий апарат, в тому числі наявні його безкоштовні застосунки для мобільних телефонів, комп’ютерів, які можна використовувати без придбання класичних касових апаратів.
Отже, бізнес не повинен витрачати кошти на придбання ПРРО і сплачувати за їх технічне обслуговування.
На сьогодні за підтримки Проекту EU4PFM розроблено технічні вимоги для вдосконалення безкоштовних рішень, розроблених ДПС та для створення застосунків для IOS та web-version. Крім того, Проект також надаватиме підтримку при розробці та вдосконаленні даних ІТ-рішень.

Зручність. Реєстрація Програмного РРО проста. Здійснюється вона через електронний кабінет платника податків.
Інноваційність ПРРО полягає у його мобільності. Вони, на відміну від класичних РРО, зручні для застосування у сфері доставки, виїзної торгівлі. Крім того, ПРРО можна використовувати у режимі оффлайн.
Такі рішення дуже прогресивні і, що не менш важливо, вони істотно зменшують адміністративне навантаження на платників податків у сфері бухгалтерського обліку. А також дозволяють діловому середовищу застосовувати безпаперові технології.
Довіра та прозорість. ПРРО можна сміливо назвати одним з позитивних елементів податкової культури.
Зокрема, він забезпечує прозорість. Адже інформація про продажі автоматично передається до фіскального серверу контролюючого органу. Отже, ця інформація з’являється у кабінеті платника податків і в Податковій службі.
Надалі ДПС зможе розробити рішення, які допомагатимуть автоматично формувати податкову звітність, адже вже наявною буде інформація про всі здійснені операції.
Таким чином, підприємець уникає ризиків щось загубити чи забути — і не потрапляє під штрафні санкції. В першу чергу, це вигідно платнику податків.
З іншого боку, отримана інформація дає змогу податковому органу ефективно здійснювати податковий контроль та імплементувати ризик-орієнтований підхід.
Діджиталізація. Не секрет, що міжнародний успішний досвід нині базується на цифровізації та автоматизації процесів. Це не лише дозволяє заощаджувати бюджетні кошти на бюрократичних процесах, а й зберігає ресурс підприємств та держорганів, дозволяючи направляти їх на розвиток бізнесу та інституцій.
Вільний вибір для підприємців. Важливий аспект у запровадженні ПРРО — у підприємців залишається вибір: користуватись програмним рішенням чи класичним. Крім того, і програмні і класичні РРО можна використовувати паралельно.

Довіра клієнтів. Наявність чеку забезпечує захист прав споживачів, а отже і довірливе ставлення клієнтів до бізнесу. Тим більше, що покупець може самостійно перевірити онлайн, чи виданий йому чек дійсний.
Користуючись же послугами підприємців, які працюють «в тіні», споживач потенційно погоджується на можливі негативні наслідки — відсутність гарантії на послуги чи товар, відсутність відповідальності підприємця за можливу неналежну якість тощо.
Міжнародний імідж держави. Зміцнення податкового комплайнсу —це не лише внутрішній процес, а й те, що зміцнює імідж країни на міжнародній арені, підвищує її інвестиційну привабливість.
Підвищення податкового комплаєнсу. Впровадження ПРРО також робить можливим розширення сфери застосування касових апаратів. В Україні термін «фіскалізація» роками набував негативного відтінку. Однак досвід впровадження таких ініціатив в інших країнах засвідчив, що вони позитивно впливають як на суспільство, так і на бізнес.
Розглянемо це насамперед на макроекономічному рівні. Перш за все, такий підхід спрямований на зміцнення податкового комплаєнсу, сприяє створенню справедливих і рівних умов конкуренції для бізнесу.
Саме завдяки сплаті податків в розвинених країнах світу існує можливість забезпечити гідні пенсії для батьків, якісну освіту для дітей, соціальний захист на випадок безробіття чи хвороби, будувати та оновлювати інфраструктуру.
Бізнес, який працює в тіні не сплачує в бюджет податки, відповідно в держави зменшуються можливості для фінансування програм соціального захисту та розвитку.
На мікрорівні для окремих підприємств такі вимоги забезпечують впровадження більшої фінансової дисципліни всередині самого бізнесу, що і є запорукою їх подальшого розвитку.
Таким чином, поступово виводячи бізнес з тіні, вся держава отримує можливість стати багатшою та сильнішою.
І більш широке застосування РРО як частини комплексних заходів щодо підвищення податкового комплайнсу, безумовно, допоможе досягти цієї мети.

Проект EU4PFM допомагає впроваджувати реформу ПРРО в Україні, надаючи експертну підтримку при розробці нормативно-правової бази, методологічні рекомендації , а також фінансову підтримку для розробки і вдосконалення IT-рішень для ПРРО.
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков вчора о 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький вчора о 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 396
- Дипломатія кадрових помилок 320
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 142
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 131
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 98
-
Bloomberg: Німеччина змінила позицію щодо використання заморожених активів РФ
Фінанси 7534
-
Суди, банкрутства та арешти. Що відбувається з одним із найбільших виробників ліків
Бізнес 6083
-
Несподіванка для Москви. Яку зброю Україна отримає від США в перших пакетах PURL
4149
-
Друга найбільша криптовалюта світу сягне $4300 до кінця 2025 року – прогноз Citigroup
Фінанси 3973
-
Чотириденний робочий тиждень – чи готова до цього Україна і що каже світовий досвід
Життя 3767