Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
04.12.2019 13:20

Порядок денний встановлення справедливості: чи продуктивним був листопад?

Аналітик ГО "Антикорупційний штаб"

Як виконуються вимоги громадськості до Верховної Ради? Які питання вже успішно вирішено, а які провалені або взагалі не зачіпались?

Нагадаю, що порядок денний встановлення справедливості – це перелік антикорупційних вимог від коаліції громадських організацій до парламенту ІХ скликання. Він стосується першочергових реформ, які має прийняти та створити умови для імплементації нова Верховна Рада, яка працює вже 3 місяці. У свою чергу, 3 партії, які пройшли до парламенту, підтримали порядок денний (Слуга Народу, Голос та Батьківщина). Тож які пункти Порядку денного встановлення справедливості були виконані?:

1. Відновлення покарання за незаконне збагачення

Ще в кінці жовтня Верховна Рада проголосувала за повернення в Кримінальний кодекс статті, яка передбачає покарання за незаконне збагачення. Згідно з цією статтею, набуття чиновниками активів, вартість яких більш ніж на 6,5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів  (6,2 млн грн) перевищує їхні законні доходи, карається позбавленням волі на строк до 10 років. Якщо вартість активів становить від 1 мільйона до 6.2 мільйонів грн, тоді посадова особа підпадає під процес цивільної конфіскації, тобто такі активи конфіскуються на користь держави.

Закон про відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення набув чинності 28 листопада. Однак, притягнути чиновників за попередні незадекларовані активи не вдасться, бо закон не має зворотної сили. Ми прогнозуємо найбільшу хвилю кримінальних проваджень вже наступного року, коли декларанти подадуть щорічні декларації за 2019 рік. 

2. Перезапуск частини антикорупційних органів

Перезапуск НАЗК

Законопроєкт який подано Президентом України про перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), проголосований депутатами в другому читанні вже 2 жовтня. Проєкт потрапив в так званий “турборежим”. Відтепер національне агентство – замість колегіального органу стало одноособовим. Після того, як Президент 16 жовтня підписав відповідний законопроєкт вже через 4 дні Уряд призначив тимчасово виконуючу обов’язки голови НАЗК Наталію Новак. В перших числах листопада оголосили конкурс на посаду нового голови. Керівника вже відбирає конкурсна комісія, до якої увійшли троє представників громадськості від Кабінету Міністрів та троє делеговані міжнародними донорськими організаціями міжнародні експерти. Стати головою НАЗК хочуть 32 людини.

Що з САПом?

Досі стоїть невирішене питання щодо реформуванням Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП). Ще влітку представниками профільних громадських організацій (Statewatch, Центр протидії корупції, Transparency International Ukraine) було розроблено законопроєкт, який  визначає місце САП у системі прокуратури України як спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, яка буде самостійним органом на правах обласної прокуратури. Проте і він з того часу піддався певним змінам. Законопроєкт не внесений у Верховну Раду і залишається поки ще чернеткою. Хоча, кримінальні провадження по ТОП-посадовцям, які ще півроку як були “поховані”, наприклад, по VAB банку Бахматюка, тепер починають відновлюватись та активно вручаються повідомлення про підозру.

3. Реальна судова реформа

4-го листопада Президент Зеленський підписав Закон №1008 “"Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який ще 16-го жовтня був прийнятий Верховною Радою у другому читанні. Цим законом припиняються повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а новий керівник секретаріату комісії призначається за результатами конкурсу. Скорочується кількість суддів Верховного суду, що викликало занепокоєння міжнародників. Створюється комісія з питань доброчесності та етики, яка матиме повноваження ініціювати притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, членів ВККС і Вищої ради правосуддя. До складу комісії входять три члени Вищої ради правосуддя і три міжнародних експерти. 

Законодавчі зміни експерти оцінюють позитивними, однак наразі Вища рада правосуддя блокує процес створення етичної та конкурсної комісій з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

4. Прозорі конкурси до Конституційного Суду

Поки питання активно не піднімалось на сесії Верховної ради ІХ скликання так і в публікаціях ЗМІ.

5. Реформа прокуратури, перезапуск ДБР, створення Служби фінансових розслідувань

На якому етапі реформа прокуратури?

У кінці вересня Президент підписав законопроєкт  №1032, який передбачає реформування органів прокуратури. Як і з НАЗК ініціатива перейшла від Верховної Ради до Генеральної прокуратури, яка тепер стала Офісом генерального прокурора. 

27 листопада, Генеральний прокурор Руслан Рябошапка на засіданні парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності оголосив основні пріоритети щодо реформування органів прокуратури. За словами Генпрокурора, у кінці грудня 2019 року завершиться процес атестації прокурорів у ГПУ та регіональних прокуратур до середини 2020 року, а місцевих управлінь – не раніше вересня того ж року. Також, він наголосив, що офіс Генерального прокурора запрацює з 1-го січня 2020 року.

Коли перезапустять ДБР?

У контексті перезапуску ДБР, 3-го грудня Верховна Рада 250-ма голосами схвалила законопроєкт по реформуванню Державного бюро розслідувань. За два тижні до цього Верховна рада підтримала поправку, яка передбачає дострокове припинення повноважень директора ДБР і його заступників, також переведення слідчих та прокурорів, які вели “справи Майдану” з ГПУ до ДБР за “скороченою процедурою”. В цілому, перезавантаження керівництва ДБР вже назріло на порядку денному та було вкрай необхідним для ефективної діяльності правоохоронного органу.

Чи не забули депутати про Бюро фінансових розслідувань?

Бюро фінансових розслідувань (далі – БФР) стоїть на порозі створення. Парламентський Комітет з питань фінансів, податків і митної політики рекомендував Верховній Раді підтримати у другому читанні проєкт закону про Бюро фінансових розслідувань. При цьому комітет вирішив не допускати міжнародних експертів до процедури конкурсного відбору директора БФР. Також законопроєкт не передбачає ліквідацію економічних підрозділів СБУ, на якій наполягали бізнес-асоціації. Голова комітету з питань фінансів, податків і митної політики Данило Гетьманський заявив, що комітет підтримав поправку, яка прибирає із завдань СБУ всю "економіку". Однак аналізувати інші нормативні акти, які регулюють діяльність СБУ, вони вважають неправильним. Зараз розробляється закон про Службу безпеки. У ході його розгляду, за словами Гетьманцева, ці питання будуть враховані.

6. Позбавлення СБУ невластивих функцій

Ще в середині жовтня у Службі безпеки України відзвітувались про те, що голова СБУ Іван Баканов подав на розгляд Президенту України законопроєкт, який передбачає реформу спецслужби. Проте до цього часу проєкт Закону так і не був внесений до парламенту. Водночас голова СБУ Іван Баканов зазначає, що позбавити службу правоохоронної функції проти бізнесу є хибним кроком, оскільки тоді, за його словами: “Служба не зможе захищати державну безпеку”. Також, як заявляє Баканов, із нового законопроєкту вичищена вся економічна складова роботи служби, через яку було так багато критики, а слово “корупція” згадується в тексті лише в контексті ставлення співробітників служби до такого явища.

7. Реформа МВС та Нацполіції

У цьому напрямку нічого не було зроблено, крім кадрових перестановок. До того ж, однією з ключових вимог була заміна міністра Авакова по суті через провалену системну реформу національної поліції, а також безкарність і саботаж у розслідуванні нападів на громадських активістів та інших резонансних злочинів. Ще в кінці серпня Антикорупційний штаб приєднався до спільної заяви громадських організацій з приводу недопустимості призначення Арсена Авакова на будь-яку посаду в новому уряді.

8. Затвердження антикорупційної політики

До повноважень НАЗК відноситься розробка антикорупційної стратегії та оцінка корупційних ризиків. Ще влітку громадськими організації була розроблена нова антикорупційна стратегія і проводилась активна адвокація для внесення цього проєкту у Верховну Раду. Проте вже 18 жовтня набув чинності Закон, який має на меті перезапустити агентство. Антикорупційна стратегія не буде прийнята до того моменту, поки не буде обрано нового голови НАЗК та не почнеться стабільна робота цього органу. Тому через об’єктивні причини наразі не слід очікувати суттєвих зрушень у цьому напрямку.

9. Збереження міжнародних закупівель ліків

В середині жовтня на два роки було поставлено крапку в питанні закупівель ліків через міжнародні організації. Були прийняті поправки до законів, які дозволяють проводити закупівлю лікарських засобів через міжнародні організації до 2022 року.

Який можна зробити висновок?

Верховна Рада повністю виконала половину пунктів Порядку денного встановлення справедливості, а саме відновлення покарання за незаконне збагачення, перезапуск НАЗК, початок реформи судової системи, прокуратури та ДБР і збереження міжнародних закупівель ліків. Звісно, що старт реформи не означає саму реформу, оскільки крім ухвалення рішень необхідно імплементувати всі зміни, які передбачені. Але слід звернути увагу і на ті пункти по яким прогрес ще недостатній. Реформа СБУ за цей місяць нікуди не просунулась. За словами голови СБУ він подав законопроєкт Президенту, а на зустрічах з бізнесом запевняє, що економічну частину і славнозвісне управління “К” із законопроєкту прибрали. Жодних суттєвих кроків у реформуванні САП зроблено не було, хоч громадські організації розробили відповідний законопроєкт, який не поданий до Верховної Ради. До судової реформи теж є побоювання, зокрема і з боку західних партнерів в плані незалежності всієї судової системи, а також саботажем з боку ВРП. Підвішеним залишається питання затвердження антикорупційної політики, оскільки її розробкою має займатись НАЗК, тому цей процес, ми сподіваємось, зрушить з місця, вже за нового голови національного агентства. Є також і повністю провалені пункти, зокрема реформа МВС та Національної поліції. Провалена вона ще починаючи з того моменту, коли на своїй посаді залишився Арсен Аваков і далі кадрових перестановок в Нацполіції діло не зайшло, хоча, звісно, реформами це не назвеш зовсім. Також, схоже не на часі і питання реформування Конституційного суду, зокрема конкурсів на посаду судді Конституційного суду.

Ми, як ГО “Антикорупційний штаб” оцінюємо виконання порядку денного встановлення справедливості, як такого, що поступово і більшою мірою виконується, хоча темпи виконання з кожним місяцем стають дедалі повільніші. Максимально гостро зараз стоять питання початку реформи СБУ, МВС та САП, а також прийняття Антикорупційної стратегії якої в Україні немає вже два роки.

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net