Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
26.07.2015 23:13
Мукачеве, Чернігів і децентралізація
Децентралізувати країну після подій в Мукачевому і Чернігові - свідомо залишити регіони сам-на-сам з корупцією, безкарністю злочинців і свавіллям олігархів. з іншого боку, коли громади добровільно продадуть владу бандитам, дорікати вже не буде кому. Доведе
Кульмінація контрабандистських (депутатських) розбірок на Закарпатті та генеральна чернігівська репетиція з використання брудних технологій напередодні місцевих виборів поставили Мукачеве і Чернігів в епіцентр публічної уваги. Паралельно з тим Верховна Рада запустила процес конституційної реформи в частині децентралізації влади. Якогось очевидного зв’язку між першим і другим, на перший погляд, немає. Одне явно шкідливе і неприпустиме, інше – бажане і необхідне. Принаймні саме з такими акцентами формувалася громадська думка.
Від самого початку децентралізацію намагалися подати як одвічну вимогу місцевих громад, які усвідомили деструктивний характер централізованих механізмів державного управління і відтепер хочуть і можуть самостійно дбати про своє благо. Проте, безумовно, за ідеєю передачі влади на місця приховано вкрай неефективний державний менеджмент і неспроможність Києва покривати зростаючі дефіцити регіональних бюджетів. Відтак, децентралізація є намаганням банально позбутися непомірного тягара з власних плеч. Вочевидь, подібні зміни мають серйозне економічне обґрунтування і в перспективі здатні принести результат. Але економічний базис в Україні міцно стоїть на базисі корупції та олігархії. Тому разом з повноваженнями, фінансами і відповідальністю громади отримають Балог і Ланьо, Березенків і Корбанів, які й монополізують гроші та можливості. А от з відповідальністю доведеться почекати.
На жаль, досвід показує, що реальна влада громад у нашій країні закінчується там, де роздають гречку. В таких умовах захистити децентралізацію від свавілля «обраних» спроможні лише адекватна міліція, суд і прокуратура. Та, зважаючи на стан справ і динаміку реформ у сфері монопольного примусу, розраховувати на це не слід. Таким чином, віддаючи повноваження без фактичної можливості їх здійснювати, влада діє нечесно. Наразі керівництво держави нічого не зробило для того, аби з передбачуваних переваг реформи змогли скористатися саме громади, а не кліки місцевих панів, які легітимують свою владу продуктовими пайками.
Зі сказаного може скластися враження, що децентралізація не на часі, і слід почекати кращого моменту для її впровадження. Так от, якраз навпаки. Дійсно, за наявних обставин подібна реформа призведе хіба що до посилення олігархів і всіх, хто володіє ресурсами для купівлі лояльності громад. Наслідком цього може стати зростання соціальної нерівності і напруги. І якщо децентралізація на практиці не стимулюватиме економічну ініціативу місцевого населення, то послужить принаймні стимулом для політичної мобілізації і протестної поведінки на місцях. Тільки тоді ми отримаємо не проект згори, а реальні перетворення знизу.
Наша найбільша проблема – патерналістське мислення. Навіть під час революцій ми вважаємо, що достатньо змінити президента і парламент, аби змінилася країна. В основі такого бачення лежить переконаність у тому, що за все відповідають «нагорі». Коли ж лідери змінюються, а країна ні, ми звинувачуємо нових керманичів і знову прагнемо змін. При цьому нам не під силу розгледіти, що справжня революція завжди відбувається лише на Майдані Незалежності, а не в селах і містах України, на Грушевського і на Банковій, але не в міських і селищних радах, жеках, управліннях міліції чи районних судах. Між тим, саме вони є тією «системою», яку допоки безуспішно намагається зламати чинна влада. Але марно, бо в основі цієї системи лежить не чийсь підлий інтерес, а наша власна пасивність.
Українці можуть звідусіль мобілізуватися, щоб скинути тирана, але, повертаючись за місцем проживання, не помічають тиранів у себе під боком, живуть з почуттям виконаного обов’язку і гадають, що новий очільник все зробить сам. Та не слід бути наївними, адже ефективні зміни «з центру» - ілюзія диктатур.
Якщо сьогодні українське суспільство напризволяще децентралізують, то, можливо, це піде йому на користь. Коли місцеві князі люмпенізують нас остаточно, і ми нарешті зрозуміємо, що ніякий великий князь зі столиці становищу не зарадить, коли громадам не стане сил терпіти своїх власних Януковичів і Ко, тоді доведеться усвідомити давню істину: ніхто, крім нас. І так в кожному місті і селі, в усій Україні. До того часу ні третій, ні десятий майдан у центрі Києва ситуацію не змінить.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
Топ за тиждень
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 134
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
Популярне
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10749
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6090
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5843
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3557
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3244
Контакти
E-mail: [email protected]