Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
03.06.2015 09:33

Практика визнання недійсними договорів при банкрутстві

Дана стаття висвітлює судову практику місцевих господарських судів та Вищого господарського суду України, в питанні визнання договорів банкрута недійсними.

Оскарження договорів, які негативно вплинули на майновий стан боржника та його розрахунки з кредиторами, досить широко розповсюджено на практиці у судових справах про банкрутство. Цим правом користуються як арбітражні керуючі, так і кредитори. 

Стаття 98 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» покладає на арбітражного керуючого прямий обов’язок аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника.

Виявивши ж правочини, які довели боржника до стану неплатоспроможності, арбітражний керуючий (незалежно від стадії провадження процедури) зобов’язаний такі договори оскаржити, та ще й має право подати відповідну заяву до правоохоронних органів щодо перевірки дій посадових осіб боржника при укладанні «темних» правочинів.

Роль суду в даному випадку полягає у здійсненні контролю за арбітражним керуючим, щоб він виявивши «непрозорі» договори боржника здійснив повернення майна, та не вступив у протиправні домовленості із новими власниками відчужених активів.  

Нормативно оскарження дійсності угод, укладених боржником до порушення справи про банкротство, регулюється ч. 4 ст. 10, ст. 20  Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та ст. 215 ЦПК України.

Для того, що б суд  визнав договір недійсним та спростував майнові дії боржника, повинні бути в наявності наступні підстави:

-  правочини (договори) або майнові дії боржника, повинні бути вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство;

-      боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

-           боржник виконав майнові зобов’язання раніше встановленого строку;

-      боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов’язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

-    боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов’язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

-     боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

-    боржник прийняв на себе заставні зобов’язання для забезпечення виконання грошових вимог.

В моїй практиці вдалося повернути протиправно відчужені активи боржника (в грошовому еквівалентів) на підставі того, що директор боржника, зокрема, перевищив свої статутні повноваження при підписанні договору відчуження  майна. Ухвалою від 25.11.2014 р. у справі № 14/5026/1020/2011 суд задовольнив вимоги про грошове стягнення за незаконно відчужене майно: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41680704.

Законодавче ж регулювання оскарження правочинів укладених боржником до порушення справи про банкротство, на мій погляд, потребує більш детального законодавчого сприяння, яке може сприяти поверненню незаконно відчуженого майна, зокрема:

1.  скасувати оплату судового збору за подання заяв про визнання правочину недійсним та повернення майна. В моїй практиці наявний випадок, коли господарський суд м. Києва незважаючи на відсутність коштів на ліквідаційному рахунку, відмовився порушувати провадження щодо визнання правочину недійсним через неможливість сплатити судовий збір: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41514717.

2.  Законодавчо врегулювати можливість укладення мирової угоди між боржником та особою яка повинна повернути незаконно відчужене майно в межах справи про банкрутство.  В моїй практиці наявний випадок, коли  суд відмовив у затвердженні такої мирової угоди, посилаючись на те, що укладення мирової угоди відносно права вимоги боржника до іншої особи суперечить нормам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», і у справі слід подавати лише заяву про визнання правочину недійсним. Така позиція суду викладена в у хвалі суду від 11.04.2014 р. по справі № 14/5026/1020/2011 : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38219702.

Відповідну позитивну практику щодо повернення незаконно відчуженого майна боржника можна також продивитися в аналогічних спорах в межах справ про банкрутство:

-        постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010  р. у справі 4/172б/57б/17б: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12386996;

-          постанова ВГС України від 05.03.2013 року по справі № 01/2470;

-   постанови ВГС України від 03.09.2014 р. у справі № 5/17/56-Б : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40406980;

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net