Казка про мови або Черговий обман від ПР?

Не так давно прийнятий скандальний закон «Про засади держаної мовної політики», який нині активно впроваджується в життя провладною партією, окрім негативної соціальної направленості, насправді є неякісним та фактично неграмотно написаним документом. Оскільки станом на сьогодні у законі просто відсутній механізм реалізації його положень.
Так, перш за все, втілення в життя мовних нововведень регіоналів потребуватиме виділення додаткових бюджетних коштів. І досить значних. Адже, згідно висновку Міністерства фінансів України  додаткові кошти з державного та місцевих бюджетів доведеться витратити, зокрема, на публікацію поряд з державною також і регіональними мовами актів місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування, виготовлення печаток, штампів, штемпелів, офіційних бланків, табличок цих органів, на переклад процесуальних, судових документів, підготовку педагогічних працівників з викладання предметів регіональними мовами, видання підручників, іншої навчальної і довідкової літератури регіональними мовами, видання і розповсюдження аудіовізуальних творів, друкованих видань. Виходить чималий список, на реалізацію якого піде від 12 до 17 мільярдів гривень на рік.
Відтак, за законодавчими нормами, паралельно з прийняттям рішення про запровадження регіональної мови мали б прийматися відповідні рішення про внесення змін до місцевого та Державного бюджетів. Проте, як можна здогадатися, жодних подібних дій чинна влада не вчинила, потурбувавшись виключно про декларативну частину закону. А простіше кажучи – регіонали в черговий раз наобіцяли того, що навіть не здогадуються яким чином виконати.
Більше того, таким чином виходить, що саме прийняття законопроекту «Про засади держаної мовної політики» було грубим порушенням регламенту Верховної Ради. Оскільки у тому разі, якщо на розгляд парламентарів виноситься законопроект, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, то до нього обов’язково має бути надане фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо ж такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень до нього або збільшення витрат, то до законопроекту подаються пропозиції додаткових змін до законодавчих актів, щоби збалансувати бюджет.
Жодних зазначених фінансово-економічних обґрунтуваннь до проекту Закону України «Про засади держаної мовної політики» надано не було.
Йдемо далі. Станом на сьогодні провладна партія розпочала показове впровадження регіональних мов у підконтрольних їй містах. Так, цього місяця Одеська міська рада одною із перших на своїй позачерговій сесії надала російській мові статусу регіональної. Тільки от насправді таке рішення є незаконним. Поясню чому.
Згідно прийнятого провладною більшістю мовного закону,  регіональна мова може бути запроваджена за умови, якщо  кількість осіб-носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10% і більше чисельності її населення. А визначається цей відсоток за даними Всеукраїнського перепису населення про мовний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, а саме - АРК, областей, районів, міст, селищ та сіл. Проте останній перепис українського населення 2001 року містить відомості тільки у розрізі областей, жодних даних про кількість «іншомовного» населення у окремих містах та селищах немає. І з’являться вони не раніше 2013 року, оскільки лише наприкінці  цього року стартує черговий перепис населення.
От і виходить, що рішення Одеської міськради – незаконне, адже на момент його прийняття фактично відсутні дані Всеукраїнського перепису населення про мовний склад населення в розрізі міста Одеси.
За даних обставин стає цілком зрозуміло, що візитівка регіоналів – це не лише пустопорожні обіцянки, а й повна юридична неграмотність – дві риси, які є категорично несумісними із поняттям чесної та компетентної влади.  А мовний закон – це чергова невдала спроба завоювати рейтинги напередодні парламентських виборів.