Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
За дивним збігомобставин лише за кілька днів до позачергової сесії уряд вніс до парламентунизку законопроектів, які офіційно нібито спрямовані на розвиток економіки тастворення робочих місць. Але проголошена мета чомусь взагалі не співпадає зізмістом документів.
Так, перший із них– «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетнихгалузях економіки з метою створення нових робочих місць» передбачає державнупідтримку пріоритетним галузям економіки. Проте в законі немає чіткоговизначення, які саме галузі підпадатимуть під цей критерій. Тобто надвеликукількість преференцій - пряме бюджетне фінансування,відшкодування відсотків за кредитами,державні гарантії для залучення іноземних кредитів, особливості оподаткування – зможе отриматибудь-хто. А, зважаючи на те, що «обраних» визначатиме Кабмін, одразу стаєзрозумілим - всі ці пільги отримають лише наближені підприємства. При цьому надосить значний строк – 20 років – із 2013 по 2032 роки.
Другийзаконопроект під № 11027 передбачаєзміни до Митного кодексу. Зокрема, пропонується звільнити підприємства, які реалізуютьсяінвестиційні проекти, від сплати мита під час ввезення необхідного обладнанняаж до 1 січня 2018 року.
А третій законопроект - № 11028 - передбачає зміни до Податковогокодексу. Згідно запропонованих ініціатив вище зазначені підприємствадо кінця 2017 року будуть звільнені від оподаткування, а з 2018 по 2022 рікїхні доходи оподатковуватимуться за зниженою ставкою – лише 8%.
Таким чином, масштаби запланованої оборудки насправді колосальні – мовайде навіть не про мільярди гривень. Ціна питання - сотні мільярдів, які фактичнонедоотримає державний бюджет, але натомість ці кошти осядуть у кишенях провладнихолігархів. Тобто розвиватимуться виключно ті підприємства, які належатьбіло-блакитній верхівці. Цілком логічним у такій ситуації було б те, що із їхнімрозвитком мали б зрости і надходження до державного бюджету. Але на ділі цітенденції ніяк не пов’язані. Станом на сьогодні значна частина витратдержбюджету покривається за рахунок зовнішніх запозичень.
Доказом тому – нещодавно оприлюднений Мінфіном План управління державним боргом на ІІІ квартал 2012року. Так, згідно нього обсяг державнихзапозичень у ІІІ-му кварталі для забезпечення фінансування державного бюджету становитиме 18 мільярдів гривень. І за «дивним»збігом обставин у цьому ж третьому кварталі обсяг платежів з погашеннядержавного боргу орієнтовно становитиме 17,6 мільярдів гривень. Тобтовиходить така собі «перепозика» - старий борг гаситимуть новим.
Але на цьомуісторія із запозиченнями не закінчується – рівно через чотири дні післяприйняття вищезазначеного плану Кабмінприйняв постанову про здійснення державних зовнішніх запозичень у2012 році. Зокрема, цей документ дає зелене світло на випуск облігацій зовнішньої державної позики 2012 року на загальнусуму у 2 мільярди доларів США. Погашення цієї позики здійснюватиметься в 2017 році, а на її обслуговування за 5 років доведеться додатково витратити 925 мільйонів доларів.
Схоже, що подібну політику чинна влада перейняла у сумнозвісної компаніїМММ. Оскільки ця ситуація – класична піраміда, коли для покриття попередніхборгів беруться нові. Проте, кінець такої схеми – загальновідомий – повнийкрах.
27.07.2012 11:23
МММ-2013 від Партії Регіонів
Позачерговій сесії Верховної Ради – бути!
Позачерговій сесії Верховної Ради – бути! ВолодимирЛитвин на вимогу провладних депутатів все ж таки призначив її на 30 липня. Аоскільки порядок денний вже доступний для широкого загалу, то можна зцілковитою впевненістю заявити, що розглядатимуть депутати ті питання, які узаконятьчергові розкрадання держкоштів. І для таких стверджень дійсно є об’єктивніпричини.За дивним збігомобставин лише за кілька днів до позачергової сесії уряд вніс до парламентунизку законопроектів, які офіційно нібито спрямовані на розвиток економіки тастворення робочих місць. Але проголошена мета чомусь взагалі не співпадає зізмістом документів.
Так, перший із них– «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетнихгалузях економіки з метою створення нових робочих місць» передбачає державнупідтримку пріоритетним галузям економіки. Проте в законі немає чіткоговизначення, які саме галузі підпадатимуть під цей критерій. Тобто надвеликукількість преференцій - пряме бюджетне фінансування,відшкодування відсотків за кредитами,державні гарантії для залучення іноземних кредитів, особливості оподаткування – зможе отриматибудь-хто. А, зважаючи на те, що «обраних» визначатиме Кабмін, одразу стаєзрозумілим - всі ці пільги отримають лише наближені підприємства. При цьому надосить значний строк – 20 років – із 2013 по 2032 роки.
Другийзаконопроект під № 11027 передбачаєзміни до Митного кодексу. Зокрема, пропонується звільнити підприємства, які реалізуютьсяінвестиційні проекти, від сплати мита під час ввезення необхідного обладнанняаж до 1 січня 2018 року.
А третій законопроект - № 11028 - передбачає зміни до Податковогокодексу. Згідно запропонованих ініціатив вище зазначені підприємствадо кінця 2017 року будуть звільнені від оподаткування, а з 2018 по 2022 рікїхні доходи оподатковуватимуться за зниженою ставкою – лише 8%.
Таким чином, масштаби запланованої оборудки насправді колосальні – мовайде навіть не про мільярди гривень. Ціна питання - сотні мільярдів, які фактичнонедоотримає державний бюджет, але натомість ці кошти осядуть у кишенях провладнихолігархів. Тобто розвиватимуться виключно ті підприємства, які належатьбіло-блакитній верхівці. Цілком логічним у такій ситуації було б те, що із їхнімрозвитком мали б зрости і надходження до державного бюджету. Але на ділі цітенденції ніяк не пов’язані. Станом на сьогодні значна частина витратдержбюджету покривається за рахунок зовнішніх запозичень.
Доказом тому – нещодавно оприлюднений Мінфіном План управління державним боргом на ІІІ квартал 2012року. Так, згідно нього обсяг державнихзапозичень у ІІІ-му кварталі для забезпечення фінансування державного бюджету становитиме 18 мільярдів гривень. І за «дивним»збігом обставин у цьому ж третьому кварталі обсяг платежів з погашеннядержавного боргу орієнтовно становитиме 17,6 мільярдів гривень. Тобтовиходить така собі «перепозика» - старий борг гаситимуть новим.
Але на цьомуісторія із запозиченнями не закінчується – рівно через чотири дні післяприйняття вищезазначеного плану Кабмінприйняв постанову про здійснення державних зовнішніх запозичень у2012 році. Зокрема, цей документ дає зелене світло на випуск облігацій зовнішньої державної позики 2012 року на загальнусуму у 2 мільярди доларів США. Погашення цієї позики здійснюватиметься в 2017 році, а на її обслуговування за 5 років доведеться додатково витратити 925 мільйонів доларів.
Схоже, що подібну політику чинна влада перейняла у сумнозвісної компаніїМММ. Оскільки ця ситуація – класична піраміда, коли для покриття попередніхборгів беруться нові. Проте, кінець такої схеми – загальновідомий – повнийкрах.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти росії» Юлія Овчинникова вчора о 20:59
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 11.07.2025 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 11.07.2025 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 11.07.2025 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
Топ за тиждень
Популярне
-
Лідер картелю ОПЕК несподівано перевищив квоту з видобутку нафти
Бізнес 13564
-
Україна пропонує Азербайджану зберігати газ у підземних сховищах без податків і зборів
Бізнес 11974
-
Україна за допомогою ЄБРР запустить нову фондову біржу: меморандум
Фінанси 5214
-
Як навчити дитину самостійності та впевненості – прості поради
Життя 4553
-
Як не потрапити в "лапи" газлайтера на етапі знайомства: три фрази, які вони використовують
Життя 4134
Контакти
E-mail: [email protected]