Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
За дивним збігомобставин лише за кілька днів до позачергової сесії уряд вніс до парламентунизку законопроектів, які офіційно нібито спрямовані на розвиток економіки тастворення робочих місць. Але проголошена мета чомусь взагалі не співпадає зізмістом документів.
Так, перший із них– «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетнихгалузях економіки з метою створення нових робочих місць» передбачає державнупідтримку пріоритетним галузям економіки. Проте в законі немає чіткоговизначення, які саме галузі підпадатимуть під цей критерій. Тобто надвеликукількість преференцій - пряме бюджетне фінансування,відшкодування відсотків за кредитами,державні гарантії для залучення іноземних кредитів, особливості оподаткування – зможе отриматибудь-хто. А, зважаючи на те, що «обраних» визначатиме Кабмін, одразу стаєзрозумілим - всі ці пільги отримають лише наближені підприємства. При цьому надосить значний строк – 20 років – із 2013 по 2032 роки.
Другийзаконопроект під № 11027 передбачаєзміни до Митного кодексу. Зокрема, пропонується звільнити підприємства, які реалізуютьсяінвестиційні проекти, від сплати мита під час ввезення необхідного обладнанняаж до 1 січня 2018 року.
А третій законопроект - № 11028 - передбачає зміни до Податковогокодексу. Згідно запропонованих ініціатив вище зазначені підприємствадо кінця 2017 року будуть звільнені від оподаткування, а з 2018 по 2022 рікїхні доходи оподатковуватимуться за зниженою ставкою – лише 8%.
Таким чином, масштаби запланованої оборудки насправді колосальні – мовайде навіть не про мільярди гривень. Ціна питання - сотні мільярдів, які фактичнонедоотримає державний бюджет, але натомість ці кошти осядуть у кишенях провладнихолігархів. Тобто розвиватимуться виключно ті підприємства, які належатьбіло-блакитній верхівці. Цілком логічним у такій ситуації було б те, що із їхнімрозвитком мали б зрости і надходження до державного бюджету. Але на ділі цітенденції ніяк не пов’язані. Станом на сьогодні значна частина витратдержбюджету покривається за рахунок зовнішніх запозичень.
Доказом тому – нещодавно оприлюднений Мінфіном План управління державним боргом на ІІІ квартал 2012року. Так, згідно нього обсяг державнихзапозичень у ІІІ-му кварталі для забезпечення фінансування державного бюджету становитиме 18 мільярдів гривень. І за «дивним»збігом обставин у цьому ж третьому кварталі обсяг платежів з погашеннядержавного боргу орієнтовно становитиме 17,6 мільярдів гривень. Тобтовиходить така собі «перепозика» - старий борг гаситимуть новим.
Але на цьомуісторія із запозиченнями не закінчується – рівно через чотири дні післяприйняття вищезазначеного плану Кабмінприйняв постанову про здійснення державних зовнішніх запозичень у2012 році. Зокрема, цей документ дає зелене світло на випуск облігацій зовнішньої державної позики 2012 року на загальнусуму у 2 мільярди доларів США. Погашення цієї позики здійснюватиметься в 2017 році, а на її обслуговування за 5 років доведеться додатково витратити 925 мільйонів доларів.
Схоже, що подібну політику чинна влада перейняла у сумнозвісної компаніїМММ. Оскільки ця ситуація – класична піраміда, коли для покриття попередніхборгів беруться нові. Проте, кінець такої схеми – загальновідомий – повнийкрах.
27.07.2012 11:23
МММ-2013 від Партії Регіонів
Позачерговій сесії Верховної Ради – бути!
Позачерговій сесії Верховної Ради – бути! ВолодимирЛитвин на вимогу провладних депутатів все ж таки призначив її на 30 липня. Аоскільки порядок денний вже доступний для широкого загалу, то можна зцілковитою впевненістю заявити, що розглядатимуть депутати ті питання, які узаконятьчергові розкрадання держкоштів. І для таких стверджень дійсно є об’єктивніпричини.За дивним збігомобставин лише за кілька днів до позачергової сесії уряд вніс до парламентунизку законопроектів, які офіційно нібито спрямовані на розвиток економіки тастворення робочих місць. Але проголошена мета чомусь взагалі не співпадає зізмістом документів.
Так, перший із них– «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетнихгалузях економіки з метою створення нових робочих місць» передбачає державнупідтримку пріоритетним галузям економіки. Проте в законі немає чіткоговизначення, які саме галузі підпадатимуть під цей критерій. Тобто надвеликукількість преференцій - пряме бюджетне фінансування,відшкодування відсотків за кредитами,державні гарантії для залучення іноземних кредитів, особливості оподаткування – зможе отриматибудь-хто. А, зважаючи на те, що «обраних» визначатиме Кабмін, одразу стаєзрозумілим - всі ці пільги отримають лише наближені підприємства. При цьому надосить значний строк – 20 років – із 2013 по 2032 роки.
Другийзаконопроект під № 11027 передбачаєзміни до Митного кодексу. Зокрема, пропонується звільнити підприємства, які реалізуютьсяінвестиційні проекти, від сплати мита під час ввезення необхідного обладнанняаж до 1 січня 2018 року.
А третій законопроект - № 11028 - передбачає зміни до Податковогокодексу. Згідно запропонованих ініціатив вище зазначені підприємствадо кінця 2017 року будуть звільнені від оподаткування, а з 2018 по 2022 рікїхні доходи оподатковуватимуться за зниженою ставкою – лише 8%.
Таким чином, масштаби запланованої оборудки насправді колосальні – мовайде навіть не про мільярди гривень. Ціна питання - сотні мільярдів, які фактичнонедоотримає державний бюджет, але натомість ці кошти осядуть у кишенях провладнихолігархів. Тобто розвиватимуться виключно ті підприємства, які належатьбіло-блакитній верхівці. Цілком логічним у такій ситуації було б те, що із їхнімрозвитком мали б зрости і надходження до державного бюджету. Але на ділі цітенденції ніяк не пов’язані. Станом на сьогодні значна частина витратдержбюджету покривається за рахунок зовнішніх запозичень.
Доказом тому – нещодавно оприлюднений Мінфіном План управління державним боргом на ІІІ квартал 2012року. Так, згідно нього обсяг державнихзапозичень у ІІІ-му кварталі для забезпечення фінансування державного бюджету становитиме 18 мільярдів гривень. І за «дивним»збігом обставин у цьому ж третьому кварталі обсяг платежів з погашеннядержавного боргу орієнтовно становитиме 17,6 мільярдів гривень. Тобтовиходить така собі «перепозика» - старий борг гаситимуть новим.
Але на цьомуісторія із запозиченнями не закінчується – рівно через чотири дні післяприйняття вищезазначеного плану Кабмінприйняв постанову про здійснення державних зовнішніх запозичень у2012 році. Зокрема, цей документ дає зелене світло на випуск облігацій зовнішньої державної позики 2012 року на загальнусуму у 2 мільярди доларів США. Погашення цієї позики здійснюватиметься в 2017 році, а на її обслуговування за 5 років доведеться додатково витратити 925 мільйонів доларів.
Схоже, що подібну політику чинна влада перейняла у сумнозвісної компаніїМММ. Оскільки ця ситуація – класична піраміда, коли для покриття попередніхборгів беруться нові. Проте, кінець такої схеми – загальновідомий – повнийкрах.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
Топ за тиждень
Популярне
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 72381
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 71508
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11632
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 10472
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9028
Контакти
E-mail: [email protected]