Державний земельний банк: земля – ПР, кредити – теж ПР

Вже кілька місяців, як нічого не чути довкола досить скандального і досі не вирішеного питання – земельної реформи. Останнє рішення щодо майбутньої долі українських земель було прийняте у березні місяці, коли голова Державного земельного агентства заявив, що законопроект про ринок земель буде прийнятий після виборів. Тоді такі плани провладний посадовець пояснив тим, що нібито через майбутню передвиборчу кампанію у законі можуть з’явитися відверто популістські статті, які згодом спричинять зловживання. Проте, дуже схоже на те, що цього разу популістськими виявилися хіба що заяви зазначеного посадовця. Оскільки попри поставлені навесні у цьому питанні три крапки, насправді справа у створенні ринку земель потроху і без зайвого галасу просувається силами чинної влади.
Так, на початку цього місяця Уряд постановою № 609 створив публічне акціонерне товариство «Державний земельний банк», який є невід’ємною частиною земельної реформи. А вже до кінця липня Міністерство аграрної політики та продовольства має подати Кабінетові Міністрів для затвердження проект статуту банку.
Згідно офіційних документів для реєстрації та відкриття банку загалом необхідно 120 мільйонів гривень, які вже передбачені у держбюджеті. А це може значити тільки одне – от-от банк почне працювати.
Йдемо далі. То чим же згідно статуту займатиметься земельний банк? По-перше, він управлятиме землями державної власності та займатиметься консолідацією земель. По-друге, метою його діяльності є розвиток малого і середнього бізнесу на селі за рахунок дешевих кредитів. Як обіцяють урядовці, кредитна ставка нібито становитиме 8-9 % річних, що мінімум удвічі менше за ставку комерційних банків. Після таких слів провладних посадовців у пам’яті одразу спливають нещодавні обіцянки Януковича щодо дешевих іпотек для молоді, які в результаті виявилися звичайною мильною булькою. Схоже на те, що кредити від земельного банку за мінімальною ставкою повторять цей же шлях розвитку – їх отримає незначна кількість людей, наближених до чинної влади.
Проте, найцікавішою у даному випадку є можливість Державного земельного банку продавати та купувати землі. Так, у прес-релізі, поширеному Кабміном, чорним по білому написано: «Управління та консолідація земель – досить дорогі процеси, які не може дозволити собі бюджет України. Тому Земельний банк в Україні повинен працювати на принципах самоокупності та самофінансування за рахунок ринкових операцій із землею». А значить це одне – під прикриттям «самофінансування» банк продаватиме землю направо і наліво, а точніше – своїм та за безцінок. Проте в цій ситуації є й інша сторона медалі – зембанк матиме змогу ще й купувати землю за необґрунтовано завищеною ціною знову ж таки - у своїх. А як завищувати ціни на держзакупівлях чинну владу вчити не треба, в цьому питанні вона вже не одну собаку з’їла. Тим часом продавати дійсно є що – нині держава володіє 12 мільйонами гектарів угідь, 2 з яких – відумерла спадщина. Якщо ж врахувати те, що середня вартість гектара нині становить 20 тисяч гривень, то виходить, що загальна вартість державних земель щонайменше – 240 мільярдів гривень.
Підтвердженням усім наведеним прогнозам слугує склад наглядової ради Земельного банку, яка «за дивним збігом обставин» складатиметься виключно з провладних посадовців. Так, до неї входитиме 15 осіб: представники Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента, Мінагропроду і Національного банку. І жодного представника аграріїв.
Все йде до того, що з 1 січня 2013 року, коли планується зняти мораторій на продаж земель, зазначені тіньові схеми почнуть активно працювати. Схоже, що в такий спосіб провладна партія збирається компенсувати собі багатомільйонні витрати на заздалегідь провальну передвиборчу кампанію – чисельні білборди та телеролики із далекими від реальності фактами та продпакети із простроченими продуктами.