Проект КПК – черговий провал владних "бракоробів"

Як доводить практика, єдина найуспішніша роль, із якою чинна влада справляється на тверду «п’ятірку» - законодавчого бракороба.

Як доводить практика, єдина найуспішніша роль, із якою чинна владасправляється на тверду «п’ятірку» - законодавчого бракороба. Спочатку провладніпарламентарі нашвидкоруч ліплять собі ж угодні законопроекти, приймають їх упершому читанні, а потім – або самі ж їх відкликають, або дороблюють векстренному режимі – на ходу. Така схема роботи для влади вже стала звичною. А непрофесіоналізм і лобізм дійпарламентарів та урядовців зашкалює.
Проте квапливість у законотворчій сфері просто неприпустима при розробці такого важливогодокумента як Кримінально-процесуальний кодекс. Адже він визначатиме долідесятків, ні - сотень тисяч людей. Але й тут не обійшлося без грубих недоробок,які вже в котрий раз довелося визнати самим розробникам президентського проектуКПК.
Так, напередодні не ухвалювати кодекс Януковича на своємузасіданні рекомендувала президентська Комісія зі зміцнення демократії таутвердження верховенства права. Експерти Комісії наголосили, що документ вбагатьох положеннях суперечить Конституції України, Європейській конвенції зправ людини та низці резолюцій й рекомендацій Парламентської асамблеї РадиЄвропи.
Томудавайте більш детально зупинимося на ключових провальних положеннях провладногопроекту КПК.
По-перше,президентський проект КПК не передбачає порушення кримінальної справи якокремої стадії. Відповідно до нього кримінальне провадження у справіпочинається з моменту внесення запису до Єдиного реєстру досудовихрозслідувань. А от підставою внесення відомостей до реєстру, серед іншого, можебути заява будь-якої особи, яка не піддаватиметься жодній додатковій перевірці.Окрім того, внесення запису до реєстру не може бути оскаржене.
Наведуприклад. Бажаючи помститися, певний громадянин написав заяву-наклеп на свогосусіда – мовляв, той винен у певному резонансному вбивстві. Щойно ця заява будезареєстрована, як відносно бідолаги-сусіда можуть проводитися слідчі дії, тобто– допити, обшуки тощо. І йому доведеться крізь все це пройти, так як оскаржитиреєстрацію заяви він не матиме права.
По-друге,проект КПК, прийнятий у першому читанні, закріплює принцип змагальності, алепозбавляє сторону захисту можливості самостійно збирати докази. Фактичнозазначена суть «принципа змагальності» суперечить його назві, оскільки обмежуєправа однієї зі сторін.
По-третє,президент пропонує встановити у КПК, що адвокат може просто бути присутнім підчас слідчих дій. Тобто у разі проведення допиту або обшуку адвокат виконуватимефункцію німого свідка. Навіть якщо він виявить у ході слідчих дій певнепорушення, то права голосу не матиме. Навіщо потрібен такий «весільний генерал»- не ясно. Проте чітко зрозуміло одне – це чергове нівелювання правпідозрюваного, обвинуваченого, засудженого або свідка.
Йдемодалі. У проекті КПК визначено, що участь захисника є обов’язковою лише щодоособливо тяжких злочинів. У інших випадках підозрюваному, звичайно, дозволятьнайняти адвоката, проте відсутність адвоката не перешкоджає проведенню слідчихдій, тобто їх можна буде проводити і без захисника. Нині в Україні є звичноюпрактика, коли особливо тяжкий злочин спершу кваліфікують, як тяжкий, для того,щоб простіше та швидше провести слідчі дії без участі захисника. А вже передсудовим засіданням знову визнають злочин особливо тяжким. Тобто у такий спосібкількість обвинувальних вироків штучно завищується і відповідно процвітаєзасудження невинних.
Атепер – найцікавіше. Проект КПК передбачає залишення за прокуратурою функціїдосудового слідства та визначає, що накази прокурора слідчому є обов’язковимидо виконання, а їх ігнорування нестиме для слідчого кримінальнувідповідальність. Фактично у такий спосіб чинна влада планує узаконитиверховенство прокуратури  на досудовомуслідстві, що прямо суперечить Конституції України. Цілком зрозуміло, щопоставлений у такі рамки слідчий дослівно виконуватиме вказівки прокурора, щобиуникнути кримінальної відповідальності.
Окрімтого, президентський проект КПК передбачає надшироке коло підстав длязастосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та визначаєграничний строк затримання у 72 години. Цього часу для слідчих буде більше ніждостатньо для того, щоб вибити з невинної особи будь-яке зізнання. Наприклад,підозрюваного у крадіжці на 200 гривень можуть взяти під варту, хоча по сутівін не може становити такої небезпеки суспільству, яка вимагає його ізоляції.Європейське правосуддя в таких випадках застосовує не такі радикальні запобіжнізаходи, для всього світу звичною практикою є домашній арешт, підписка проневиїзд та застава.
Іна сам кінець – проект КПК пропонує створення суду присяжних, який діятиме ускладі з 2 суддів та 3 присяжних. Суд присяжних вирішуватиме долю тихобвинувачених, щодо яких можливе використання такого покарання, як довічнепозбавлення волі. Враховуючи те, що в європейській практиці судочинства судприсяжних щонайменше складається з 8 осіб, запропоновані провладним КПК триприсяжні виконуватимуть лише декоративну функцію. Оскільки 2 із 3 – це вжебільшість, то доля підсудного залежатиме максимум від 2 осіб, щодо якихзацікавлені особи легко зможуть знайти потрібні методи впливу.
А тепер давайте розглянемоосновні пропозиції лідера «Фронту Змін» Арсенія Яценюка до первинної редакціїКПК, яку вщент розкритикувала президентська Комісія зі зміцнення демократії таутвердження верховенства права.
Насамперед, що стосується непередбаченої у президентському проекті КПК окремої стадії порушеннякримінальної справи, - «Фронт Змін» пропонує змінити цю процедуру: будь-яказаява, що може бути приводом для порушення кримінальної справи, повиннапідлягати попередній перевірці протягом 10 днів. І тільки після її проведеннявиноситиметься постанова про початок досудового розслідування, або постановапро відсутність підстав для початку досудового розслідування. Обидві можна будеоскаржити.
По-друге, опозиція наполягає направильному трактуванні принципу змагальності. Тобто стороні захисту, якупровладний проект КПК позбавив можливості самостійно збирати докази, необхіднонадати це право.
Окрім того, слід змінитиположення президентського КПК, що адвокат може просто бути присутнім під часслідчих дій. «Фронт Змін» вимагає встановити, що адвокат все ж таки бере участьу всіх слідчих діях, тобто – має змогу їх оскаржувати.
У проекті КПК має бути визначено,що участь захисника є обов’язковою як щодо особливо тяжких, так і тяжкихзлочинів. А не лімітувати участь захисника лише щодо особливо тяжких злочинів,як запропонував президент. Також Арсеній Яценюк пропонує, щоб захисник мавправо на конфіденційне побачення з підозрюваним до його першого допиту, прицьому для того, аби захиснику зустрітися з підозрюваним або обвинуваченим непотрібно попередньо отримувати згоду слідчого чи прокурора. Окрім цього,пропонується визначити чіткий перелік прав захисника на всіх стадіяхкримінального провадження, адже в проекті КПК ці положення є вкрай розмитими танеповними.
Щодо обов’язкового виконанняслідчим наказів прокурора – ця норма взагалі не має права на існування.Натомість необхідно, аби прокуратура здійснювала виключно нагляд за дотриманнямзаконності органами досудового слідства (зможе скасовувати постанови слідчогота вимагати проведення слідчих дій виключно у випадках порушення законних правта інтересів особи і громадянина та виключно з метою захисту таких прав).
Йдемо далі. Президентський проектКПК  надзвичайно збільшує  коло підстав для застосування запобіжногозаходу у вигляді взяття під варту. Тут варто нагадати, що станом на сьогоднівсі українські СІЗО переповнені вщент – нині в них перебуває 36 тисяч заарештованих осіб, тобто - 1/4 від загальноїчисельності ув’язнених. Із них понад 1,3 тисячі осіб знаходяться під вартою вжебільше, ніж 1,5 роки. Тому у пропозиціях до КПК «Фронт Змін» пропонуєоб’єктивно зменшити перелік підстав для взяття під варту та використовувати цейзапобіжний захід як виключний. А граничний строк затримання зменшити до 6годин. Оскільки 72-годинне затримання – це негласне узаконення «вибивання»зізнань із підозрюваних. Як свідчить практика, у міліції за три доби затриманняз невинної людини можна зробити злочинця за її власним зізнанням та, якнаслідок, інваліда на все життя.
І наостанок – норма про створеннясуду присяжних. Суд присяжних має існувати, проте у складі 12 осіб. Лише вцьому разі він працюватиме чесно та виноситиме правдиві вироки. До того ж варторозширити сферу правопорушень, які він розглядатиме: окрім злочинів, завчинення яких можливе покарання у вигляді довічного позбавлення волі, він маєсудити й тих обвинувачених, яким інкримінують від 10 років позбавлення волі.
Всізазначені пропозиції до проекту Кримінально-процесуального кодексу – лишеневелика частина змін, які запропонував внести до КПК лідер партії «Фронт Змін»Арсеній Яценюк. Проте для успішного проведення справжньої реформи кримінальноїюстиції в Україні визначальним мав би стати перехід політичної дискусії уфахову.