Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Нещодавно у Женеві пройшла 14-та сесія Робочої групи Ради ООН з правлюдини. На цьому заході українськаделегація відзвітувала перед представниками 57-ми держав про проблеми з дотримання прав людини, що нині існують в країні.
От тільки, виходячи зі слів українських делегатів, чомусь вийшло, щобільшість проблем вже вирішені, а завдячувати цим варто виключно новоприйнятомуКримінальному процесуальному кодексу, який має привести українську кримінальнуюстицію до європейських стандартів.
Зокрема, українська делегація заявила, що новий КПК на зміну утриманню підвартою ввів у дію такий превентивний захід, як домашній арешт. За словамиделегатів, саме завдяки цьому нововведенню вдасться суттєво розгрузитиукраїнські СІЗО та уникнути жорстокого поводження із затриманими. Протепредставники чомусь замовчали той факт, що зазначена норма, скоріше за все, такі залишиться нездійсненою, оскільки коштів на закупівлю спеціальнихприладів-маячків, що відстежуватимуть місце знаходження «домашнього в’язня» убюджеті немає.
Проте, виходячи із зауважень до України решти країн-учасниць робочої групи,стає зрозумілим – жодним райдужним перспективам, озвученим українськими делегатами,ніхто віри не йняв. Адже прийняття нового КПК – це не панацея для України, яканасправді потребує системної реформи як правоохоронних органів, так і судовоїта пенітенціарної систем.
Адже досі невирішеним залишилося найголовніше питання – проблемазастосування тортур та жорстокого поводження у в’язницях та місцях тримання підвартою. Зокрема, на цьому наголосили більше половини делегатів, серед яких такікраїни як Франція, Англія та Австрія. Більше того, країни-учасниці Ради ООН зправ людини навіть запропонували дієвий механізм, що зможе повністю розв’язатицю проблему, - створити окремий незалежний орган для розслідування випадківкатувань правоохоронцями. Оскільки першопричина неспроможності нинішньоїправоохоронної системи побороти таке явище, як катування, полягає в тому, що заправоохоронцями наглядають… самі ж правоохоронці. Як то кажуть – рука руку миє.Тому тільки окрема та незалежна від уряду та правоохоронних органів структуразможе чесно та неупереджено розслідувати усі заяви про катування.
Йдемо далі. Цього року Рада ООН закцентувала свою увагу на новій дляУкраїни проблемі – на нехтуванні прав журналістів. Так, цьогоріч вУкраїні було зафіксовано 29нападів на журналістів, коли винні не були покарані. І це попри те, що постраждалі написаливідповідні звернення до правоохоронних органів. Учасники робочої групи наголосили, що така ситуація –неприпустима, і саме тому вони наполягають на дотриманні Україною всіхоголошених з даного приводу зауважень. Серед яких: вимога створити сприятливіумови для роботи журналістів і працівників ЗМІ; розробити заходи для повногогарантування свободи висловлювання думок, зокрема, захист недоторканності осіб,які працюють в засобах масової інформації і здійснюють це право; забезпечитибільш ефективний захист журналістів та боротьбу з насильством, якому вонипіддаються, та здійснити заходи щодо державних органів, які намагаютьсяобмежити діяльність ЗМІ та журналістів.
Звісно, всі ці поради та зауваження носять виключно рекомендаційнийхарактер і ніхто з країн-учасниць Ради ООН не може примусити чинну українськувладу їх здійснити. Проте міжнародна спільнота пильно слідкує за Україною та,бачачи небажання чинної влади відповідати демократичним стандартам, продовжуєтримати нашу країну осторонь.
Вихід з цієї ситуації є лишеодин – системна реформа правоохоронних органів, прокуратури та пенітенціарноїсистеми. Зокрема, прокуратура має бути позбавлена функції загального нагляду,про що вже неодноразово наголошувала Рада ООН, оскільки ця функція непритаманна жодній із європейських країн. Окрім того, має бути суттєво скороченачисельністьправоохоронців. Так, наразі на 100 тисяч населення України припадає 786 працівниківвнутрішніх справ. При цьому, за даними ООН у країнах, схожих з Україною заполітико-економічною ситуацією, працівників внутрішніх справ удвічі менше: 335– в Угорщині, 322 – у Польщі.
До того ж необхідно створити спеціальний механізмконтролю за пенітенціарною системою та розширити існуючі повноваження Верховного СудуУкраїни.Зокрема, надати ВСУ повноваження переглядатисправи з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції не лишенорм матеріального, але і процесуального права. Окрім того, скасувати положенняпро перевірку вищим спеціалізованим судом заяви про перегляд судових рішень таприйняття відповідного рішення про допуск справи до провадження. За такихобставин заява про перегляд судових рішень має подаватися безпосередньо доВерховного Суду України.
Всі ці ініціативи містяться у законопроектах, які розробила Об’єднанаопозиція, та вже незабаром будуть внесені до Верховної Ради нового скликання.
27.11.2012 14:15
В Україні все добре, але у СІЗО катують і на журналістів нападають
Нещодавно у Женеві пройшла 14-та сесія Робочої групи Ради ООН з прав людини.
Нещодавно у Женеві пройшла 14-та сесія Робочої групи Ради ООН з правлюдини. На цьому заході українськаделегація відзвітувала перед представниками 57-ми держав про проблеми з дотримання прав людини, що нині існують в країні.
От тільки, виходячи зі слів українських делегатів, чомусь вийшло, щобільшість проблем вже вирішені, а завдячувати цим варто виключно новоприйнятомуКримінальному процесуальному кодексу, який має привести українську кримінальнуюстицію до європейських стандартів.
Зокрема, українська делегація заявила, що новий КПК на зміну утриманню підвартою ввів у дію такий превентивний захід, як домашній арешт. За словамиделегатів, саме завдяки цьому нововведенню вдасться суттєво розгрузитиукраїнські СІЗО та уникнути жорстокого поводження із затриманими. Протепредставники чомусь замовчали той факт, що зазначена норма, скоріше за все, такі залишиться нездійсненою, оскільки коштів на закупівлю спеціальнихприладів-маячків, що відстежуватимуть місце знаходження «домашнього в’язня» убюджеті немає.
Проте, виходячи із зауважень до України решти країн-учасниць робочої групи,стає зрозумілим – жодним райдужним перспективам, озвученим українськими делегатами,ніхто віри не йняв. Адже прийняття нового КПК – це не панацея для України, яканасправді потребує системної реформи як правоохоронних органів, так і судовоїта пенітенціарної систем.
Адже досі невирішеним залишилося найголовніше питання – проблемазастосування тортур та жорстокого поводження у в’язницях та місцях тримання підвартою. Зокрема, на цьому наголосили більше половини делегатів, серед яких такікраїни як Франція, Англія та Австрія. Більше того, країни-учасниці Ради ООН зправ людини навіть запропонували дієвий механізм, що зможе повністю розв’язатицю проблему, - створити окремий незалежний орган для розслідування випадківкатувань правоохоронцями. Оскільки першопричина неспроможності нинішньоїправоохоронної системи побороти таке явище, як катування, полягає в тому, що заправоохоронцями наглядають… самі ж правоохоронці. Як то кажуть – рука руку миє.Тому тільки окрема та незалежна від уряду та правоохоронних органів структуразможе чесно та неупереджено розслідувати усі заяви про катування.
Йдемо далі. Цього року Рада ООН закцентувала свою увагу на новій дляУкраїни проблемі – на нехтуванні прав журналістів. Так, цьогоріч вУкраїні було зафіксовано 29нападів на журналістів, коли винні не були покарані. І це попри те, що постраждалі написаливідповідні звернення до правоохоронних органів. Учасники робочої групи наголосили, що така ситуація –неприпустима, і саме тому вони наполягають на дотриманні Україною всіхоголошених з даного приводу зауважень. Серед яких: вимога створити сприятливіумови для роботи журналістів і працівників ЗМІ; розробити заходи для повногогарантування свободи висловлювання думок, зокрема, захист недоторканності осіб,які працюють в засобах масової інформації і здійснюють це право; забезпечитибільш ефективний захист журналістів та боротьбу з насильством, якому вонипіддаються, та здійснити заходи щодо державних органів, які намагаютьсяобмежити діяльність ЗМІ та журналістів.
Звісно, всі ці поради та зауваження носять виключно рекомендаційнийхарактер і ніхто з країн-учасниць Ради ООН не може примусити чинну українськувладу їх здійснити. Проте міжнародна спільнота пильно слідкує за Україною та,бачачи небажання чинної влади відповідати демократичним стандартам, продовжуєтримати нашу країну осторонь.
Вихід з цієї ситуації є лишеодин – системна реформа правоохоронних органів, прокуратури та пенітенціарноїсистеми. Зокрема, прокуратура має бути позбавлена функції загального нагляду,про що вже неодноразово наголошувала Рада ООН, оскільки ця функція непритаманна жодній із європейських країн. Окрім того, має бути суттєво скороченачисельністьправоохоронців. Так, наразі на 100 тисяч населення України припадає 786 працівниківвнутрішніх справ. При цьому, за даними ООН у країнах, схожих з Україною заполітико-економічною ситуацією, працівників внутрішніх справ удвічі менше: 335– в Угорщині, 322 – у Польщі.
До того ж необхідно створити спеціальний механізмконтролю за пенітенціарною системою та розширити існуючі повноваження Верховного СудуУкраїни.Зокрема, надати ВСУ повноваження переглядатисправи з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції не лишенорм матеріального, але і процесуального права. Окрім того, скасувати положенняпро перевірку вищим спеціалізованим судом заяви про перегляд судових рішень таприйняття відповідного рішення про допуск справи до провадження. За такихобставин заява про перегляд судових рішень має подаватися безпосередньо доВерховного Суду України.
Всі ці ініціативи містяться у законопроектах, які розробила Об’єднанаопозиція, та вже незабаром будуть внесені до Верховної Ради нового скликання.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 13:34
- SMRs для України: як малі реактори змінять енергетику та право Ростислав Никітенко 10:37
- Земля без корупції: державна оренда через аукціони у "Земельному банку" Денис Башлик 08:39
- Как развестись в Украине, если вы за границей, а муж или жена против Віра Тарасенко вчора о 22:03
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році Христина Кухарук вчора о 20:40
- Відкритий лист до Президента України В.А. Зеленського Вільям Задорський 14.06.2025 22:34
- Демографічна криза в Україні – можливі шляхи подолання Дмитро Соболєв 13.06.2025 15:39
- Катівні на окупованих територіях: системна практика чи випадкові злочини Костянтин Автухов 13.06.2025 15:01
- Формальність чи реформа розподілу видатків на оплату праці в державних органах Андрій Заболотний 13.06.2025 13:41
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці Ігор Шевцов 13.06.2025 10:08
- Конкурс без поваги до суспільства Євген Магда 13.06.2025 09:40
- Книги vs гаджети – конкуренція чи синергія? Віктор Круглов 13.06.2025 00:52
- Законопроєкт 4380 – це про повагу до гідності людини та розвиток громад, а не про прибуток Лариса Білозір 12.06.2025 19:15
- Задонатили на армію чи волонтерам? Можете повернути частину податку Юлія Мороз 12.06.2025 14:51
Топ за тиждень
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 215
- Конкурс без поваги до суспільства 156
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 136
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта 129
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання 117
Популярне
-
Reuters: Росатом і китайська CNNC збудують перші ядерні електростанції в Казахстані
Бізнес 13982
-
На ринку кави формується новий гігант. Lavazza може об’єднатися з німецькою Dallmayr
Бізнес 10045
-
Тренд на анатомічність. Як підібрати здорове взуття на літо
Життя 4038
-
"Ми – не герої минулого": як ветерани повертають себе до життя після фронту
Життя 3544
-
ЄС заборонить терміналам у Європі приймати російський зріджений газ – Reuters
Бізнес 3148
Контакти
E-mail: [email protected]