Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Нещодавно у Женеві пройшла 14-та сесія Робочої групи Ради ООН з правлюдини. На цьому заході українськаделегація відзвітувала перед представниками 57-ми держав про проблеми з дотримання прав людини, що нині існують в країні.
От тільки, виходячи зі слів українських делегатів, чомусь вийшло, щобільшість проблем вже вирішені, а завдячувати цим варто виключно новоприйнятомуКримінальному процесуальному кодексу, який має привести українську кримінальнуюстицію до європейських стандартів.
Зокрема, українська делегація заявила, що новий КПК на зміну утриманню підвартою ввів у дію такий превентивний захід, як домашній арешт. За словамиделегатів, саме завдяки цьому нововведенню вдасться суттєво розгрузитиукраїнські СІЗО та уникнути жорстокого поводження із затриманими. Протепредставники чомусь замовчали той факт, що зазначена норма, скоріше за все, такі залишиться нездійсненою, оскільки коштів на закупівлю спеціальнихприладів-маячків, що відстежуватимуть місце знаходження «домашнього в’язня» убюджеті немає.
Проте, виходячи із зауважень до України решти країн-учасниць робочої групи,стає зрозумілим – жодним райдужним перспективам, озвученим українськими делегатами,ніхто віри не йняв. Адже прийняття нового КПК – це не панацея для України, яканасправді потребує системної реформи як правоохоронних органів, так і судовоїта пенітенціарної систем.
Адже досі невирішеним залишилося найголовніше питання – проблемазастосування тортур та жорстокого поводження у в’язницях та місцях тримання підвартою. Зокрема, на цьому наголосили більше половини делегатів, серед яких такікраїни як Франція, Англія та Австрія. Більше того, країни-учасниці Ради ООН зправ людини навіть запропонували дієвий механізм, що зможе повністю розв’язатицю проблему, - створити окремий незалежний орган для розслідування випадківкатувань правоохоронцями. Оскільки першопричина неспроможності нинішньоїправоохоронної системи побороти таке явище, як катування, полягає в тому, що заправоохоронцями наглядають… самі ж правоохоронці. Як то кажуть – рука руку миє.Тому тільки окрема та незалежна від уряду та правоохоронних органів структуразможе чесно та неупереджено розслідувати усі заяви про катування.
Йдемо далі. Цього року Рада ООН закцентувала свою увагу на новій дляУкраїни проблемі – на нехтуванні прав журналістів. Так, цьогоріч вУкраїні було зафіксовано 29нападів на журналістів, коли винні не були покарані. І це попри те, що постраждалі написаливідповідні звернення до правоохоронних органів. Учасники робочої групи наголосили, що така ситуація –неприпустима, і саме тому вони наполягають на дотриманні Україною всіхоголошених з даного приводу зауважень. Серед яких: вимога створити сприятливіумови для роботи журналістів і працівників ЗМІ; розробити заходи для повногогарантування свободи висловлювання думок, зокрема, захист недоторканності осіб,які працюють в засобах масової інформації і здійснюють це право; забезпечитибільш ефективний захист журналістів та боротьбу з насильством, якому вонипіддаються, та здійснити заходи щодо державних органів, які намагаютьсяобмежити діяльність ЗМІ та журналістів.
Звісно, всі ці поради та зауваження носять виключно рекомендаційнийхарактер і ніхто з країн-учасниць Ради ООН не може примусити чинну українськувладу їх здійснити. Проте міжнародна спільнота пильно слідкує за Україною та,бачачи небажання чинної влади відповідати демократичним стандартам, продовжуєтримати нашу країну осторонь.
Вихід з цієї ситуації є лишеодин – системна реформа правоохоронних органів, прокуратури та пенітенціарноїсистеми. Зокрема, прокуратура має бути позбавлена функції загального нагляду,про що вже неодноразово наголошувала Рада ООН, оскільки ця функція непритаманна жодній із європейських країн. Окрім того, має бути суттєво скороченачисельністьправоохоронців. Так, наразі на 100 тисяч населення України припадає 786 працівниківвнутрішніх справ. При цьому, за даними ООН у країнах, схожих з Україною заполітико-економічною ситуацією, працівників внутрішніх справ удвічі менше: 335– в Угорщині, 322 – у Польщі.
До того ж необхідно створити спеціальний механізмконтролю за пенітенціарною системою та розширити існуючі повноваження Верховного СудуУкраїни.Зокрема, надати ВСУ повноваження переглядатисправи з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції не лишенорм матеріального, але і процесуального права. Окрім того, скасувати положенняпро перевірку вищим спеціалізованим судом заяви про перегляд судових рішень таприйняття відповідного рішення про допуск справи до провадження. За такихобставин заява про перегляд судових рішень має подаватися безпосередньо доВерховного Суду України.
Всі ці ініціативи містяться у законопроектах, які розробила Об’єднанаопозиція, та вже незабаром будуть внесені до Верховної Ради нового скликання.
27.11.2012 14:15
В Україні все добре, але у СІЗО катують і на журналістів нападають
Нещодавно у Женеві пройшла 14-та сесія Робочої групи Ради ООН з прав людини.
Нещодавно у Женеві пройшла 14-та сесія Робочої групи Ради ООН з правлюдини. На цьому заході українськаделегація відзвітувала перед представниками 57-ми держав про проблеми з дотримання прав людини, що нині існують в країні.
От тільки, виходячи зі слів українських делегатів, чомусь вийшло, щобільшість проблем вже вирішені, а завдячувати цим варто виключно новоприйнятомуКримінальному процесуальному кодексу, який має привести українську кримінальнуюстицію до європейських стандартів.
Зокрема, українська делегація заявила, що новий КПК на зміну утриманню підвартою ввів у дію такий превентивний захід, як домашній арешт. За словамиделегатів, саме завдяки цьому нововведенню вдасться суттєво розгрузитиукраїнські СІЗО та уникнути жорстокого поводження із затриманими. Протепредставники чомусь замовчали той факт, що зазначена норма, скоріше за все, такі залишиться нездійсненою, оскільки коштів на закупівлю спеціальнихприладів-маячків, що відстежуватимуть місце знаходження «домашнього в’язня» убюджеті немає.
Проте, виходячи із зауважень до України решти країн-учасниць робочої групи,стає зрозумілим – жодним райдужним перспективам, озвученим українськими делегатами,ніхто віри не йняв. Адже прийняття нового КПК – це не панацея для України, яканасправді потребує системної реформи як правоохоронних органів, так і судовоїта пенітенціарної систем.
Адже досі невирішеним залишилося найголовніше питання – проблемазастосування тортур та жорстокого поводження у в’язницях та місцях тримання підвартою. Зокрема, на цьому наголосили більше половини делегатів, серед яких такікраїни як Франція, Англія та Австрія. Більше того, країни-учасниці Ради ООН зправ людини навіть запропонували дієвий механізм, що зможе повністю розв’язатицю проблему, - створити окремий незалежний орган для розслідування випадківкатувань правоохоронцями. Оскільки першопричина неспроможності нинішньоїправоохоронної системи побороти таке явище, як катування, полягає в тому, що заправоохоронцями наглядають… самі ж правоохоронці. Як то кажуть – рука руку миє.Тому тільки окрема та незалежна від уряду та правоохоронних органів структуразможе чесно та неупереджено розслідувати усі заяви про катування.
Йдемо далі. Цього року Рада ООН закцентувала свою увагу на новій дляУкраїни проблемі – на нехтуванні прав журналістів. Так, цьогоріч вУкраїні було зафіксовано 29нападів на журналістів, коли винні не були покарані. І це попри те, що постраждалі написаливідповідні звернення до правоохоронних органів. Учасники робочої групи наголосили, що така ситуація –неприпустима, і саме тому вони наполягають на дотриманні Україною всіхоголошених з даного приводу зауважень. Серед яких: вимога створити сприятливіумови для роботи журналістів і працівників ЗМІ; розробити заходи для повногогарантування свободи висловлювання думок, зокрема, захист недоторканності осіб,які працюють в засобах масової інформації і здійснюють це право; забезпечитибільш ефективний захист журналістів та боротьбу з насильством, якому вонипіддаються, та здійснити заходи щодо державних органів, які намагаютьсяобмежити діяльність ЗМІ та журналістів.
Звісно, всі ці поради та зауваження носять виключно рекомендаційнийхарактер і ніхто з країн-учасниць Ради ООН не може примусити чинну українськувладу їх здійснити. Проте міжнародна спільнота пильно слідкує за Україною та,бачачи небажання чинної влади відповідати демократичним стандартам, продовжуєтримати нашу країну осторонь.
Вихід з цієї ситуації є лишеодин – системна реформа правоохоронних органів, прокуратури та пенітенціарноїсистеми. Зокрема, прокуратура має бути позбавлена функції загального нагляду,про що вже неодноразово наголошувала Рада ООН, оскільки ця функція непритаманна жодній із європейських країн. Окрім того, має бути суттєво скороченачисельністьправоохоронців. Так, наразі на 100 тисяч населення України припадає 786 працівниківвнутрішніх справ. При цьому, за даними ООН у країнах, схожих з Україною заполітико-економічною ситуацією, працівників внутрішніх справ удвічі менше: 335– в Угорщині, 322 – у Польщі.
До того ж необхідно створити спеціальний механізмконтролю за пенітенціарною системою та розширити існуючі повноваження Верховного СудуУкраїни.Зокрема, надати ВСУ повноваження переглядатисправи з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції не лишенорм матеріального, але і процесуального права. Окрім того, скасувати положенняпро перевірку вищим спеціалізованим судом заяви про перегляд судових рішень таприйняття відповідного рішення про допуск справи до провадження. За такихобставин заява про перегляд судових рішень має подаватися безпосередньо доВерховного Суду України.
Всі ці ініціативи містяться у законопроектах, які розробила Об’єднанаопозиція, та вже незабаром будуть внесені до Верховної Ради нового скликання.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
Топ за тиждень
Популярне
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 71938
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 70291
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11592
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 10099
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9028
Контакти
E-mail: [email protected]