Один зі способів управління арештованими активами можуть зруйнувати
Народні депутати зробили крок до унеможливлення збереження вартості арештованого майна.
Народні депутати прийняли у першому читанні законопроєкт (5141), який у поточній редакції, серед іншого, руйнує одну з базових функцій АРМА – функцію реалізації арештованого майна на відкритих торгах.
Для запобігання поширенню некоректної інформації АРМА звертає увагу громадськості та ЗМІ на принципові нюанси:
1)Мова не йде про реалізацію конфіскату, адже до АРМА практично не передаються активи (1 актив за весь час), щодо яких є вирок суду про конфіскацію. Натомість АРМА в основному управляє майном, на яке накладено арешт і стосовно якого ще немає остаточного вироку суду. При цьому реалізація майна на стадії арешту є визнаним європейським та світовим інструментом збереження вартості такого майна – завдяки капіталізації отриманих від продажу коштів на банківських рахунках.
2)В ухваленому законопроєкті йдеться не просто про рішення суду як підставу для реалізації АРМА майна, а про можливість реалізації тільки після остаточного вироку суду. Зважаючи на кількість таких вироків, можна впевнено стверджувати, що АРМА на практиці взагалі не зможе зберігати вартість майна шляхом його реалізації. А подібних активів в управлінні Агентства більше половини.
Водночас альтернативний законопроєкт (5141-1), на відміну від прийнятого за основу, передбачав можливість реалізації майна якраз на основі рішення суду, тобто лише суд міг би визначати, чи має АРМА право реалізувати арештований актив. Цей підхід позбавляв Агентство дискреційних повноважень обирати спосіб управління активами, але не руйнував функцію реалізації шляхом її прив’язки до остаточних вироків.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 50
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 13464
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 6794
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4919
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 4898
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4836