Як зміни в АРМА відображаються на доходах бюджету від управління активами?

Цей рік АРМА почало з непомітної для широкого загалу роботи. Нова команда Агентства на старті свідомо не вдалася до пошуку управителів на резонансні активи чи продажу дорого арештованого майна. Ми почали зі зміни правил гри та інституційних нововведень, які мали стати основою для конкретних результатів. І стали.

З початку року ми ініціювали зміни до рекордної кількості нормативних актів, які завдяки рішенням уряду втілено в життя. Зокрема, впроваджено модель голландського аукціону при реалізації арештованого майна, що дозволяє в рази економити час і ресурси на продаж малоліквідного майна та обійтися без зайвих бюджетних витрат на його повторну оцінку. Для захисту прав покупців  удосконалено порядок оформлення права власності на придбане з прилюдних торгів майно. Врегульовано питання продажу конфіскованого майна та перерахування коштів потерпілій стороні, що дасть змогу практично захистити права постраждалих інвесторів.

Деякі вкрай важливі правила довелося не змінювати, а створювати. Передусім йдеться про Порядок відбору управителів активами – документу, який визначає умови конкурсів, алгоритм дій АРМА при їх проведенні, вимоги до учасників та критерії їх відбору. Словом, відтепер управителі активами обираються за чіткими і зрозумілими правилами. Крім того, АРМА розробило порядок відбору оцінювачів, котрі визначають вартість активів, яку й належить зберегти і примножити в ході управління.

Для підвищення прозорості політики управління активами у дослідну експлуатацію впроваджено Реєстр арештованих активів. Усі без винятку конкурси з пошуку управителів є публічними, а інформація про переможців – відкритою і доступною для громадськості. До речі, з початку року ми оголосили 126 конкурсів з відбору управителів, взяти участь в яких могла кожна охоча компанія або ФОП.

Не обійшлося і без новацій у структурі: аби туалетний папір і управителів активами не обирав один тендерний комітет, ми створили окремий комітет спеціально для відбору управителів, до якого входять лише представники профільних підрозділів Агентства.

Ці та багато інших новацій спрямовані на вдосконалення діяльності АРМА, а також на підвищення довіри з боку суспільства та бізнесу. І сьогодні ця довга й виснажлива робота починає поступово приносити свої плоди.

Так, надходження до держбюджету від управління арештованими активами у вересні майже у три рази перевищили показники серпня. Завдяки цьому АРМА забезпечило державі найвищий місячний дохід за три роки свого існування. В той же час маємо інший рекорд – найбільшу суму бюджетних надходжень, сплачену одним управителем за місяць (1, 4 млн грн). Звісно, поки що мова не йде про мільярди, але показовою є динаміка, збереження якої дозволить суттєво поповнити бюджет в умовах непростих економічних реалій.

Не можна не згадати й про наші додаткові можливості. Як відомо, АРМА управляє також грошовими коштами, які розміщує на депозитних рахунках у державному банку за однією з найвищих процентних ставок. Цього року маємо рекордний депозитний портфель – близько 612 мільйонів гривень. Лише за 9 місяців 2020 року на них нараховано відсотків на суму понад 40 мільйонів гривень. І хоча ці кошти є в чистому вигляді доданою вартістю, створеною державним банком, діюче законодавство не дозволяє віддати на користь держави бодай частину з них. Виправити становище можуть лише народні депутати, ухваливши законопроект, в розробці якого АРМА також брало участь у цьому році. Та наразі політичної волі в парламенті бракує.

Загалом всі перелічені нововведення вдалося реалізувати або зусиллями АРМА, або завдяки підтримці уряду. Втім, без ухвалення необхідних законопроектів здійснити комплексну реформу діяльності Агентства неможливо. А поки Верховна Рада збирається з думками, ми зробимо усе від нас залежне, аби проблемні активи приносили якомога більшу користь бюджету Держави.